ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Мініода пішохода
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
Почути
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Переклади

  Лист матері - С. Єсєнін
Чи жива ще ти, моя старенька?
Я живий і шлю тобі привіт.
Хай життя несе тобі, рідненька,
ще багато негасимих літ.

Знаю я – ховаючи тривогу,
ти жалкуєш за мої літа
і ще часто ходиш на дорогу,
кинувши на плечі кожуха.

Бачиш ти у темряві вечірній,
ні, не сон, а марево скоріш,
наче хтось мені у п'яній бійці
застромив під серце фінський ніж.

Я прошу, рідненька, зупинися,
не пускай печаль в свої роки.
Не такий пропащий я п'яниця
щоб, тебе забувши, відійти.

Я ж такий, як і раніше, ніжний
й кожний день втішаюся у тім,
що колись, у час свій не утішний,
повернуся в наш старенький дім.

Повернуся, як розкине віти
наш весняний білосніжний сад,
тільки ранком у духмяні квіти
не буди, як вісім літ назад.

Не буди того, що не збулося,
не тривож, що з часом утекло,
надто рано серцю довелося
скуштувати втрат гірких вино.

І молитви не навчай, не треба.
У минуле вороття нема.
Ти для мене і священне небо
і єдина твердь моя земна.

То ж покинь свою пусту тривогу,
біль душі сльозами не кажи.
Не ходи так часто на дорогу,
не сумуй за мною, не тужи.

Ты жива еще, моя старушка?
Жив и я. Привет тебе, привет!
Пусть струится над твоей избушкой
Тот вечерний несказанный свет.

Пишут мне, что ты, тая тревогу,
Загрустила шибко обо мне,
Что ты часто xодишь на дорогу
В старомодном ветxом шушуне.

И тебе в вечернем синем мраке
Часто видится одно и то ж:
Будто кто-то мне в кабацкой драке
Саданул под сердце финский нож.

Ничего, родная! Успокойся.
Это только тягостная бредь.
Не такой уж горький я пропойца,
Чтоб, тебя не видя, умереть.

я по-прежнему такой же нежный
И мечтаю только лишь о том,
Чтоб скорее от тоски мятежной
Воротиться в низенький наш дом.

я вернусь, когда раскинет ветви
По-весеннему наш белый сад.
Только ты меня уж на рассвете
Не буди, как восемь лет назад.

Не буди того, что отмечалось,
Не волнуй того, что не сбылось,-
Слишком раннюю утрату и усталость
Испытать мне в жизни привелось.

И молиться не учи меня. Не надо!
К старому возврата больше нет.
Ты одна мне помощь и отрада,
Ты одна мне несказанный свет.

Так забудь же про свою тревогу,
Не грусти так шибко обо мне.
Не xоди так часто на дорогу
В старомодном ветxом шушуне.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-20 10:29:25
Переглядів сторінки твору 13624
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.825 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-22 10:22:48 ]
Вітаю!
Гарний переклад.

Оскільки це - поетичні майстерні, бажано було б текст оригіналу (нехай хоч і всім відомий) помістити у "примітки" для порівняння, і, звісно, надати лінк на оригінал.

Успіхів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:31:45 ]
Дякую, Емілю чи Еміле, не знаю, як правильно. Постійно відчуваю брак гуманітарної освіти.Маю ще декілька перекладів С.Єсеніна. Пізніше надрукую, тоді і розміщу текст оригіналу. І Вам успіхів в усьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 19:32:53 ]
Так, Олено, будьте толерантні, як мудро зауважив
п. Сергій. Поблажливість - то сукня для душі.А ще краще, для чистоти експерименту, зробіть п. Олено свій переклад, щоб я, читаючи його, засоромився до нестями і покинув цю невдячну справу - переклади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 19:40:34 ]
І ще одне. Якби ті досконалі рими, за якими Ви так упадаєте п. Олено, та глибина розуму, та сила почуттів, та неперевершеність образного бачення, то й створився би нетлінний шедевр, а не якийсь там слабенький опус другосортного перекладу. До таких висот мені вже не дорости. А Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 19:52:21 ]
Пане Олександре! Я не зацікавлена у перекладах з російської, перекладаю лише з англійської. А стосовно толерантності - готова до Вас прислухатись. Бажаю Вам успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 19:46:52 ]
Питання не має такої ж однозначної відповіді, як, наприклад, таке: Навіщо Вам, етнічному українцю, писати вірші на російській мові, коли всім росіянам не вистачає часу на своїх поетів, не кажучи вже про українських. Одним словом не відповісте, отож і від мене не дочекаєтесь лаконічності, а розлого - перебір допустимих знаків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 22:27:43 ]
Це не відповідь, пане Олександре!
Одна із причин того, що я пишу ще й російською мовою, -- обмаль якісного літературного спілкування рідною мовою. Хочу почути щось виважене щодо ... для чого перекладати з російської мови Єсеніна, коли його українські шанувальники поезії можуть читати в оригіналі… Будьте чоловіком, Олександре, і не ухиляйтеся від прямого запитання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 15:06:16 ]

Як на мене, то російська мова навряд чи зможе заповнити прогалини
в літературному спілкуванні українською. Вона занадто могутня і велична,
щоб перейматися чиїмись духовними проблемами. В той же час достатньо
агресивна, щоб розширити ці прогалини, витіснити етнічну мову, зробити її
другорядною і як результат – маємо те, що маємо: мільйони українців
послуговуються не рідною мовою, тим самим обідняючи її, звужуючи ореол
застосування. Я попробував зробити декілька перекладів С. Єсєніна і дещо
писав на російській, але не тому, що мені чогось бракує, а з простої цікавості.
Велич російської культури не підлягає жодним сумнівам, отож не одна
творча людина спокусилася спробувати – як воно, в лонах цієї культури.
На відміну від пані Олени, що перекладає англійську поезію і має від того
обмежене шанувальників її таланту(справжніх естетів, знайомих з
англійськими класиками, небагато), я вправляюсь на відомих багатьом
любителям поезії текстах і якщо поміж них знайдеться хоч декілька, яким
сподобався мій переклад, я буду вважати, що витратив час недаремно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 16:01:41 ]
Одначе Вам варто врахувати, що вірш "Лист до матері" вже неодноразово перекладався.Він є в Інтернеті. Один із варіантів:
http://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=110&bookid=3&sort=0
Це значить, що шанувальників своєї творчості Вам важче знайти, ніж Олені Балері.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 16:12:38 ]
Якщо є багато перекладів - хай виживе найкращий! Крім того це є найкращою відповіддю на Ваше питання: навіщо переклад? Мабуть потрібен, якщо багато людей цим займаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-03 11:54:39 ]
Панове, припиніть образливі суперечки. Крім негативного враження про свого опонента, вони нічого не додадуть в скарбничку душі "гомо сапієнс". Такт, розум, толерантність і жодних проблем в спілкуванні.
Емоції доречні при освідченні жінці, а для опонування вони малопридатні, бо в запалі суперечки поступово переростають в образи, лайку, зневагу і т. д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:53:24 ]
Обожнюю Єсеніна!
Мені Ваш переклад, Олександре, припав до душі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 09:55:34 ]
Дякую, пані Леся. А то дехто вважає, що перекладати з російської на українську немає сенсу, бо Єсєніна можна і в оригіналі прочитати. Але такі щирі шанувальники його лірики, як Ви, переконують мене в зворотньому. Якщо Єсєнін на українській мові звучить ненабагато гірше, ніж на російській, то вже непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 17:46:16 ]
Шановні Сергію та Емілю! Закликаю Вас показувати нам, слабким жінкам, приклад виваженості,стійкості,толеранства.(А дехто обіцяв бути на чужих сторінках максимально серйозним...)Вам, Олександре, натхнення і творчих знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-01-18 13:59:12 ]
Переклад професійний. Немає межі досконалості, але в деяких рядках можна підсилити гармонічність звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-18 14:25:51 ]
Старенька - рідненька. В оригіналі нема родная на початку вірша. Повтор рідненька : "Я прошу, рідненька...". Сируватий переклад, нмд. Дієслівні рими. Але враження досить приємне. Успіхів!