ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Переклади

  Лист матері - С. Єсєнін
Чи жива ще ти, моя старенька?
Я живий і шлю тобі привіт.
Хай життя несе тобі, рідненька,
ще багато негасимих літ.

Знаю я – ховаючи тривогу,
ти жалкуєш за мої літа
і ще часто ходиш на дорогу,
кинувши на плечі кожуха.

Бачиш ти у темряві вечірній,
ні, не сон, а марево скоріш,
наче хтось мені у п'яній бійці
застромив під серце фінський ніж.

Я прошу, рідненька, зупинися,
не пускай печаль в свої роки.
Не такий пропащий я п'яниця
щоб, тебе забувши, відійти.

Я ж такий, як і раніше, ніжний
й кожний день втішаюся у тім,
що колись, у час свій не утішний,
повернуся в наш старенький дім.

Повернуся, як розкине віти
наш весняний білосніжний сад,
тільки ранком у духмяні квіти
не буди, як вісім літ назад.

Не буди того, що не збулося,
не тривож, що з часом утекло,
надто рано серцю довелося
скуштувати втрат гірких вино.

І молитви не навчай, не треба.
У минуле вороття нема.
Ти для мене і священне небо
і єдина твердь моя земна.

То ж покинь свою пусту тривогу,
біль душі сльозами не кажи.
Не ходи так часто на дорогу,
не сумуй за мною, не тужи.

Ты жива еще, моя старушка?
Жив и я. Привет тебе, привет!
Пусть струится над твоей избушкой
Тот вечерний несказанный свет.

Пишут мне, что ты, тая тревогу,
Загрустила шибко обо мне,
Что ты часто xодишь на дорогу
В старомодном ветxом шушуне.

И тебе в вечернем синем мраке
Часто видится одно и то ж:
Будто кто-то мне в кабацкой драке
Саданул под сердце финский нож.

Ничего, родная! Успокойся.
Это только тягостная бредь.
Не такой уж горький я пропойца,
Чтоб, тебя не видя, умереть.

я по-прежнему такой же нежный
И мечтаю только лишь о том,
Чтоб скорее от тоски мятежной
Воротиться в низенький наш дом.

я вернусь, когда раскинет ветви
По-весеннему наш белый сад.
Только ты меня уж на рассвете
Не буди, как восемь лет назад.

Не буди того, что отмечалось,
Не волнуй того, что не сбылось,-
Слишком раннюю утрату и усталость
Испытать мне в жизни привелось.

И молиться не учи меня. Не надо!
К старому возврата больше нет.
Ты одна мне помощь и отрада,
Ты одна мне несказанный свет.

Так забудь же про свою тревогу,
Не грусти так шибко обо мне.
Не xоди так часто на дорогу
В старомодном ветxом шушуне.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-20 10:29:25
Переглядів сторінки твору 14164
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.825 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-22 10:22:48 ]
Вітаю!
Гарний переклад.

Оскільки це - поетичні майстерні, бажано було б текст оригіналу (нехай хоч і всім відомий) помістити у "примітки" для порівняння, і, звісно, надати лінк на оригінал.

Успіхів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:31:45 ]
Дякую, Емілю чи Еміле, не знаю, як правильно. Постійно відчуваю брак гуманітарної освіти.Маю ще декілька перекладів С.Єсеніна. Пізніше надрукую, тоді і розміщу текст оригіналу. І Вам успіхів в усьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 19:32:53 ]
Так, Олено, будьте толерантні, як мудро зауважив
п. Сергій. Поблажливість - то сукня для душі.А ще краще, для чистоти експерименту, зробіть п. Олено свій переклад, щоб я, читаючи його, засоромився до нестями і покинув цю невдячну справу - переклади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 19:40:34 ]
І ще одне. Якби ті досконалі рими, за якими Ви так упадаєте п. Олено, та глибина розуму, та сила почуттів, та неперевершеність образного бачення, то й створився би нетлінний шедевр, а не якийсь там слабенький опус другосортного перекладу. До таких висот мені вже не дорости. А Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 19:52:21 ]
Пане Олександре! Я не зацікавлена у перекладах з російської, перекладаю лише з англійської. А стосовно толерантності - готова до Вас прислухатись. Бажаю Вам успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 19:46:52 ]
Питання не має такої ж однозначної відповіді, як, наприклад, таке: Навіщо Вам, етнічному українцю, писати вірші на російській мові, коли всім росіянам не вистачає часу на своїх поетів, не кажучи вже про українських. Одним словом не відповісте, отож і від мене не дочекаєтесь лаконічності, а розлого - перебір допустимих знаків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 22:27:43 ]
Це не відповідь, пане Олександре!
Одна із причин того, що я пишу ще й російською мовою, -- обмаль якісного літературного спілкування рідною мовою. Хочу почути щось виважене щодо ... для чого перекладати з російської мови Єсеніна, коли його українські шанувальники поезії можуть читати в оригіналі… Будьте чоловіком, Олександре, і не ухиляйтеся від прямого запитання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 15:06:16 ]

Як на мене, то російська мова навряд чи зможе заповнити прогалини
в літературному спілкуванні українською. Вона занадто могутня і велична,
щоб перейматися чиїмись духовними проблемами. В той же час достатньо
агресивна, щоб розширити ці прогалини, витіснити етнічну мову, зробити її
другорядною і як результат – маємо те, що маємо: мільйони українців
послуговуються не рідною мовою, тим самим обідняючи її, звужуючи ореол
застосування. Я попробував зробити декілька перекладів С. Єсєніна і дещо
писав на російській, але не тому, що мені чогось бракує, а з простої цікавості.
Велич російської культури не підлягає жодним сумнівам, отож не одна
творча людина спокусилася спробувати – як воно, в лонах цієї культури.
На відміну від пані Олени, що перекладає англійську поезію і має від того
обмежене шанувальників її таланту(справжніх естетів, знайомих з
англійськими класиками, небагато), я вправляюсь на відомих багатьом
любителям поезії текстах і якщо поміж них знайдеться хоч декілька, яким
сподобався мій переклад, я буду вважати, що витратив час недаремно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 16:01:41 ]
Одначе Вам варто врахувати, що вірш "Лист до матері" вже неодноразово перекладався.Він є в Інтернеті. Один із варіантів:
http://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=110&bookid=3&sort=0
Це значить, що шанувальників своєї творчості Вам важче знайти, ніж Олені Балері.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 16:12:38 ]
Якщо є багато перекладів - хай виживе найкращий! Крім того це є найкращою відповіддю на Ваше питання: навіщо переклад? Мабуть потрібен, якщо багато людей цим займаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-03 11:54:39 ]
Панове, припиніть образливі суперечки. Крім негативного враження про свого опонента, вони нічого не додадуть в скарбничку душі "гомо сапієнс". Такт, розум, толерантність і жодних проблем в спілкуванні.
Емоції доречні при освідченні жінці, а для опонування вони малопридатні, бо в запалі суперечки поступово переростають в образи, лайку, зневагу і т. д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:53:24 ]
Обожнюю Єсеніна!
Мені Ваш переклад, Олександре, припав до душі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 09:55:34 ]
Дякую, пані Леся. А то дехто вважає, що перекладати з російської на українську немає сенсу, бо Єсєніна можна і в оригіналі прочитати. Але такі щирі шанувальники його лірики, як Ви, переконують мене в зворотньому. Якщо Єсєнін на українській мові звучить ненабагато гірше, ніж на російській, то вже непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 17:46:16 ]
Шановні Сергію та Емілю! Закликаю Вас показувати нам, слабким жінкам, приклад виваженості,стійкості,толеранства.(А дехто обіцяв бути на чужих сторінках максимально серйозним...)Вам, Олександре, натхнення і творчих знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-01-18 13:59:12 ]
Переклад професійний. Немає межі досконалості, але в деяких рядках можна підсилити гармонічність звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-18 14:25:51 ]
Старенька - рідненька. В оригіналі нема родная на початку вірша. Повтор рідненька : "Я прошу, рідненька...". Сируватий переклад, нмд. Дієслівні рими. Але враження досить приємне. Успіхів!