ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,

Борис Костиря
2025.12.20 12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.

Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,

Юрко Бужанин
2025.12.20 12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Шлюбна церемонія на цвинтарі –
Ця весна, коли киплять сніги.
Час, коли співають душу митарі
Й модний піп з розп’яттям дорогим.

Коровайна радість дзвінко світиться.
Ув очах пташини виє вовк.
Горобини кров’яниста китиця –
Наче Місяць, що в тумані звогк.

Поржавіла річка тихо дихає
Неземною ніжністю глибин,
Хоч в очах у неї синя крига є,
Мов луска усміхнених рибин.

Як руїни храму нетутешнього,
Тануть кучугури від зорі,
Що висить червневою черешнею
Десь в куточку серця, угорі...

Струм солодкий в жилах звабно тьохкає.
В цій весні я жив би, жив би, жи...
Серце білобокою сорокою
На нові виводив віражі.

А десь там, колись, у тиші храмовій,
Вічним сном засну, як всі і все...
Нервів моїх ниточки вольфрамові
Райський вітер цвітом занесе.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-22 16:22:56
Переглядів сторінки твору 4352
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 17:42:11 ]
Що тільки та весна не робить з чутливими душами поетів...
Четверта строфа - мені сподобалась найбільше. Кожен рядок - неповторний образ, натяк на літо: зоря (сонце), що висить червневою черешнею у куточку серця угорі... тепло, смачно, рум"яно...
Передостанній рядок - про нервів ниточки вольфрамові - теж дуже близьке і знайоме відчуття...
У третій строфі у сусідніх рядках випадковий чи задуманий повтор :"ніжністю" і "ніжна"?
Найсуперечливіша для мене друга строфа: коровайна радість; ув очах пташини виє вовк; і побачити навесні ще не з"їдені птахами за зиму китиці горобини - щось малоймовірне.
Дух вірша і його ЛГ - весняно-бунтарський.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 17:58:23 ]
Так... бувають куточки і угорі )
Райський куточок.

Є у вірші образи, що захоплюють, а є - що дивують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 19:37:06 ]
Люблю відкривати для себе несподівані образи...І дивуватися таємницям слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 21:03:44 ]
Гарно, Ігорю! Дай Боже нам не тільки хліба насущного, а й весни і в душах, і в природі. Хочеться!
Із вчорашнім святом тебе, тобто із Днем Поезії!
Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:28:44 ]
"...Час, коли співають душу митарі..."

А вони справді щасливі люди...

Співайте, Ігоре! І довгих Вам років життя.
Із Днем поезії Вас!

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 22:38:11 ]
Перший рядочок несподівано нокаутував.
Коровайна радість дзвінко світиться.
Ув очах пташини виє вовк.
Горобини кров’яниста китиця –
Наче Місяць, що в тумані звогк.

Поржавіла річка тихо дихає
Неземною ніжністю глибин,
Хоч в очах у неї ніжна крига є,
Мов луска усміхнених рибин. - мені оце най-най!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 23:46:23 ]
модний піп з розп’яттям дорогим.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 10:16:11 ]
Шлюбна церемонія на цвинтарі - над цим можна довго роздумувати. Цей конкретний оксюморон можна притулити до всіх сфер сучасного життя. Далі можна було б не читати, але ж як втриматися, адже далі ПОЕЗІЯ набирає обертів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:28:33 ]
Згоден, пані Галино, дякую.
І Вам того ж бажаю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:29:09 ]
Як і у Ваших віршах, які зараз читаю, пані Любо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:29:39 ]
Аз грішний також люблю, пані Світлано.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:30:17 ]
Взаємно, Толік! Дякую.
Будьмо і тримаймося!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:31:08 ]
Дякую за щирість, дорога Лесю!
Взаємно.
Удачі+... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:32:10 ]
Відчуваєте Ви поезію, Наталю... Для таких і писати хочеться. :) Ваш ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:34:13 ]
Бачила таких, Софіє?.. :) Не мені, звичайно, їх судити... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 13:36:00 ]
Мудрий і лиричний Володимире, тисну Вам руку із вдячністю за "співпульсацію вен". Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 16:46:47 ]
Струм солодкий в жилах звабно тьохкає.
В цій весні я жив би, жив би, жи... Отакий настрій, вам личить.))) Гармонії, бо майстерність вже маєте.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-29 21:12:28 ]
Щиро вдячний, пані Юліє. Маєте рацію... :)