ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Пелазги- перелітники


У ночі гаварецьке чорножбання
вельможно запливали перелітники-
здорожені пелазги. Волі містику
несли в очах. У шовк пісень убрані,
летіли на оселі позимові,
зачaттями віщали й колисковими....
І там - понад даховими покровами -
молилися на журавлиній мові:
ясминові, кульбабі златоустій,
і сонцю, що мов ягода над віттями -
промінило весняними трембітами
життю ультрамаринового устя.
Крильми котили писанку планети,
живили ранки звільженими росами...
i нині їх лелечимо і просимо
гніздитись - опочить oд перелету,
Течуть по древі живосилу смоли,
душа пливе квітневими руладами -
одвічне свастя руху, днями ладними,
весною довершає року коло.





Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-27 01:55:11
Переглядів сторінки твору 2521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.300 / 5.5  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-27 10:36:09 ]
Ой, Роксолянко! Дивовижно! Знову і знову лелечуся - перелітником! :)) А як xочеться "крильми котити писанку планети" і купатися у "звільжениx росаx"! Спасибі за прекрасний вірш! "))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-27 16:10:30 ]
Василько, Твої відгуки розгортають натхнення на другу серію вірша...дякую за цю теплінь!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-27 11:42:08 ]
Неповторно)) Стиль твій впізнаваний настільки, що поза сайтами, завжди знатиму, хто написав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-27 16:12:48 ]
Дяка, Танечко! Приємно, коли так:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-27 12:25:56 ]
Як завжди: образно, колоритно, соковито!
"крильми котили писанку планети" - !!!
Щоправда я знайшла слово "пелаРги" - (грецьке)лелеки у етимологічному словнику у поясненні до слова "пеларгонія". Може є і варіант пелаЗги, але я його поки не знайшла.
Дякую за поезію, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-28 07:45:44 ]
СпасиБі, Галинко, за теплий відгук.
Вочевидь є багатоваріантність,- це щодо "пелазги", бо можна зустріти і "пеласги", і " пеларги"
тут інф.

http://proridne.net/mythology/myth/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%B3%D0%B8.html
На думку Страбона й Діоніса Галыкарнаського ім’я Пелазги (в перекладі з давньогрецької — лелеки, журавлі) дане за те, що вони масово й згуртовано долали великі відстані, змінюючи місце свого проживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-27 12:42:34 ]
...крильми котили писанку планети,
живили ранки звільженими росами...

Дивовижно сказано!

...i нині їх лелечимо, і просимо
гніздитись - опочить oд перелету...

Лелеки - це взагалі символічно!

Із якою неймовірною любов"ю змальовано всі-всі образи!!!

Ляно, спасибі за цю любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-28 07:46:51 ]
СпасиБі, Вам, Лесю, що читали, пірнали і відчували- чого ще треба автору:) Дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-27 20:30:32 ]
Здається просто і очевидно - ніч, як гаварецька кераміка. Аж ні!-"Гаварецьке чорножбання ночі" - вишукана метафора! І римування філігранне:"позимові-мові","златоустій-устя", "смоли-коло" Ну й, звичайно "крильми котили писанку планети" - Роксоланине!..
(тільки, може, щоб не збивати наголосу "зачаттЯм":
"зачАттями віщали й колисковими..."?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-28 07:55:14 ]
п. Мирославе, ціную Ваш відгук... так приємно, коли читачем відчуті усі нюанси, тональності і звуки твору- Дякую!!!!!
(щиро вдячна за наголосочок:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-28 23:34:28 ]
Рядки, що дихають весною.
Мабуть, не за горами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 22:46:19 ]
Мабуть...дякую, Василю!:)