ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мішель Платіні (1963) / Вірші / Лірика

 Олесі Р.

Как молоды мы были,
Как молоды мы были!
Как искренне любили!
Как верили в себя...

Музыка: А. Пахмутова Стихи: Н. Добронравов. Песня КАК МОЛОДЫ МЫ БЫЛИ - из к/ф Моя любовь на третьем курсе.

Скорий поїзд від'їжджає,
В ньому - усмішка Твоя,
Як весняне сонце сяє,
Серце ніжно зігріва.
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Рахівчаночко моя.

Памятаю я той вечір...
В цілім світі - ми одні.
Я спитав Тебе, чи любиш?
І почув твій шепіт - Ні...
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Але тільки не моя.

Львів. 1985 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-27 20:44:29
Переглядів сторінки твору 1524
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.809 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.466 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.01.21 14:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-27 20:52:09 ]
Как молоды мы были



Музыка: А. Пахмутова
Стихи: Н. Добронравов

Em C
Оглянись, незнакомый прохожий.
Am H (7) Em
Мне твой взгляд неподкупный знаком.
C
Может я это, только моложе...
Am H7 Em E
Hе всегда мы себя узнаем.

Припев:
Am H7 Esus Em
Hичто на Земле не проходит бесследно,
Am H7 Esus E
И юность ушедшая все же бессмертна.
Am H7 E7 Am
Как молоды мы были, как молоды мы были,
C F#7 H7 Em
Как искренне любили, как верили в себя...

Первый тайм мы уже отыграли,
И одно лишь сумели понять:
Чтоб тебя на Земле не теряли,
Постарайся себя не терять!

Припев.

Hе страшит нас Вселенной пространство,
Eти звезды сияют для нас!
Hаша жизнь потому и прекрасна,
Что живем мы единственный раз.

Припев.

Hас тогда без усмешек встречали
Все цветы на дорогах Земли.
Мы друзей за ошибки прощали,
Лишь измены простить не могли.

Припев.

В небесах отгорели зарницы,
И в сердцах утихает гроза.
Hе забыть нам любимые лица,
Hе забыть нам родные глаза...

Припев.

------

Оглянись, незнакомый прохожий
Мне твой взгляд, неподкупный знаком
Может, я это, - только моложе,
Не всегда мы себя узнаем

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Нас тогда без усмешек встречали
Все цветы, на дорогах земли
Мы друзей за ошибки прощали
Лишь измены простить не могли

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Первый тайм мы уже отыграли
И одно лишь сумели понять
Чтоб тебя на земле не теряли
Постарайся себя не терять!

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

В небесах отгорели зарницы
И в сердцах утихает гроза
Не забыть нам любимые лица
Не забыть нам родные глаза

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Рей (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 19:23:10 ]
Сподобалося. Щиро. Чуттєво. І мені згадалися студентські роки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-06 18:15:25 ]
Дякую Дано!
Чому ми були щасливі?
Тому, що були молоді...