ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мішель Платіні (1963) / Вірші / Лірика

 Олесі Р.

Как молоды мы были,
Как молоды мы были!
Как искренне любили!
Как верили в себя...

Музыка: А. Пахмутова Стихи: Н. Добронравов. Песня КАК МОЛОДЫ МЫ БЫЛИ - из к/ф Моя любовь на третьем курсе.

Скорий поїзд від'їжджає,
В ньому - усмішка Твоя,
Як весняне сонце сяє,
Серце ніжно зігріва.
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Рахівчаночко моя.

Памятаю я той вечір...
В цілім світі - ми одні.
Я спитав Тебе, чи любиш?
І почув твій шепіт - Ні...
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Але тільки не моя.

Львів. 1985 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-27 20:44:29
Переглядів сторінки твору 1573
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.809 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.466 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.01.21 14:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-27 20:52:09 ]
Как молоды мы были



Музыка: А. Пахмутова
Стихи: Н. Добронравов

Em C
Оглянись, незнакомый прохожий.
Am H (7) Em
Мне твой взгляд неподкупный знаком.
C
Может я это, только моложе...
Am H7 Em E
Hе всегда мы себя узнаем.

Припев:
Am H7 Esus Em
Hичто на Земле не проходит бесследно,
Am H7 Esus E
И юность ушедшая все же бессмертна.
Am H7 E7 Am
Как молоды мы были, как молоды мы были,
C F#7 H7 Em
Как искренне любили, как верили в себя...

Первый тайм мы уже отыграли,
И одно лишь сумели понять:
Чтоб тебя на Земле не теряли,
Постарайся себя не терять!

Припев.

Hе страшит нас Вселенной пространство,
Eти звезды сияют для нас!
Hаша жизнь потому и прекрасна,
Что живем мы единственный раз.

Припев.

Hас тогда без усмешек встречали
Все цветы на дорогах Земли.
Мы друзей за ошибки прощали,
Лишь измены простить не могли.

Припев.

В небесах отгорели зарницы,
И в сердцах утихает гроза.
Hе забыть нам любимые лица,
Hе забыть нам родные глаза...

Припев.

------

Оглянись, незнакомый прохожий
Мне твой взгляд, неподкупный знаком
Может, я это, - только моложе,
Не всегда мы себя узнаем

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Нас тогда без усмешек встречали
Все цветы, на дорогах земли
Мы друзей за ошибки прощали
Лишь измены простить не могли

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Первый тайм мы уже отыграли
И одно лишь сумели понять
Чтоб тебя на земле не теряли
Постарайся себя не терять!

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

В небесах отгорели зарницы
И в сердцах утихает гроза
Не забыть нам любимые лица
Не забыть нам родные глаза

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Рей (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 19:23:10 ]
Сподобалося. Щиро. Чуттєво. І мені згадалися студентські роки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-06 18:15:25 ]
Дякую Дано!
Чому ми були щасливі?
Тому, що були молоді...