ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...

Борис Костиря
2025.10.08 00:05
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:

Олександр Буй
2025.10.07 21:12
Останнє золото кленове
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...

Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі

С М
2025.10.07 15:15
Відусюди чую кроки марші тисяч ніг бо
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От

Юрко Бужанин
2025.10.07 14:17
В пухнастому світі
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.

Сергій Губерначук
2025.10.07 12:23
Материк.
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п

Олександр Сушко
2025.10.07 12:01
Поховах і донечок, й синів,
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.

Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав

Віктор Кучерук
2025.10.07 05:55
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.

Борис Костиря
2025.10.06 22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,

Віктор Кучерук
2025.10.06 16:04
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один

Олег Герман
2025.10.06 15:49
Приходить осінь в дім
Неквапно, тихо. Втім,
Ніяк я не збагну, чому настільки сумно.
Застудженій душі не хочеться вже мрій,
Лише холодний дощ і роздуми абсурдні.

Нема вогню в зірках,
Змінили просто так
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мішель Платіні (1963) / Вірші / Лірика

 Олесі Р.

Как молоды мы были,
Как молоды мы были!
Как искренне любили!
Как верили в себя...

Музыка: А. Пахмутова Стихи: Н. Добронравов. Песня КАК МОЛОДЫ МЫ БЫЛИ - из к/ф Моя любовь на третьем курсе.

Скорий поїзд від'їжджає,
В ньому - усмішка Твоя,
Як весняне сонце сяє,
Серце ніжно зігріва.
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Рахівчаночко моя.

Памятаю я той вечір...
В цілім світі - ми одні.
Я спитав Тебе, чи любиш?
І почув твій шепіт - Ні...
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Але тільки не моя.

Львів. 1985 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-27 20:44:29
Переглядів сторінки твору 1591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.809 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.466 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.01.21 14:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-27 20:52:09 ]
Как молоды мы были



Музыка: А. Пахмутова
Стихи: Н. Добронравов

Em C
Оглянись, незнакомый прохожий.
Am H (7) Em
Мне твой взгляд неподкупный знаком.
C
Может я это, только моложе...
Am H7 Em E
Hе всегда мы себя узнаем.

Припев:
Am H7 Esus Em
Hичто на Земле не проходит бесследно,
Am H7 Esus E
И юность ушедшая все же бессмертна.
Am H7 E7 Am
Как молоды мы были, как молоды мы были,
C F#7 H7 Em
Как искренне любили, как верили в себя...

Первый тайм мы уже отыграли,
И одно лишь сумели понять:
Чтоб тебя на Земле не теряли,
Постарайся себя не терять!

Припев.

Hе страшит нас Вселенной пространство,
Eти звезды сияют для нас!
Hаша жизнь потому и прекрасна,
Что живем мы единственный раз.

Припев.

Hас тогда без усмешек встречали
Все цветы на дорогах Земли.
Мы друзей за ошибки прощали,
Лишь измены простить не могли.

Припев.

В небесах отгорели зарницы,
И в сердцах утихает гроза.
Hе забыть нам любимые лица,
Hе забыть нам родные глаза...

Припев.

------

Оглянись, незнакомый прохожий
Мне твой взгляд, неподкупный знаком
Может, я это, - только моложе,
Не всегда мы себя узнаем

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Нас тогда без усмешек встречали
Все цветы, на дорогах земли
Мы друзей за ошибки прощали
Лишь измены простить не могли

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Первый тайм мы уже отыграли
И одно лишь сумели понять
Чтоб тебя на земле не теряли
Постарайся себя не терять!

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

В небесах отгорели зарницы
И в сердцах утихает гроза
Не забыть нам любимые лица
Не забыть нам родные глаза

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Рей (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 19:23:10 ]
Сподобалося. Щиро. Чуттєво. І мені згадалися студентські роки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-06 18:15:25 ]
Дякую Дано!
Чому ми були щасливі?
Тому, що були молоді...