ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мішель Платіні (1963) / Вірші / Лірика

 Олесі Р.

Как молоды мы были,
Как молоды мы были!
Как искренне любили!
Как верили в себя...

Музыка: А. Пахмутова Стихи: Н. Добронравов. Песня КАК МОЛОДЫ МЫ БЫЛИ - из к/ф Моя любовь на третьем курсе.

Скорий поїзд від'їжджає,
В ньому - усмішка Твоя,
Як весняне сонце сяє,
Серце ніжно зігріва.
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Рахівчаночко моя.

Памятаю я той вечір...
В цілім світі - ми одні.
Я спитав Тебе, чи любиш?
І почув твій шепіт - Ні...
Ти струнка, немов смерека.
Як гірська ріка швидка,
Кароока, чорнокоса...
Але тільки не моя.

Львів. 1985 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-27 20:44:29
Переглядів сторінки твору 1689
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.809 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.466 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.01.21 14:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-27 20:52:09 ]
Как молоды мы были



Музыка: А. Пахмутова
Стихи: Н. Добронравов

Em C
Оглянись, незнакомый прохожий.
Am H (7) Em
Мне твой взгляд неподкупный знаком.
C
Может я это, только моложе...
Am H7 Em E
Hе всегда мы себя узнаем.

Припев:
Am H7 Esus Em
Hичто на Земле не проходит бесследно,
Am H7 Esus E
И юность ушедшая все же бессмертна.
Am H7 E7 Am
Как молоды мы были, как молоды мы были,
C F#7 H7 Em
Как искренне любили, как верили в себя...

Первый тайм мы уже отыграли,
И одно лишь сумели понять:
Чтоб тебя на Земле не теряли,
Постарайся себя не терять!

Припев.

Hе страшит нас Вселенной пространство,
Eти звезды сияют для нас!
Hаша жизнь потому и прекрасна,
Что живем мы единственный раз.

Припев.

Hас тогда без усмешек встречали
Все цветы на дорогах Земли.
Мы друзей за ошибки прощали,
Лишь измены простить не могли.

Припев.

В небесах отгорели зарницы,
И в сердцах утихает гроза.
Hе забыть нам любимые лица,
Hе забыть нам родные глаза...

Припев.

------

Оглянись, незнакомый прохожий
Мне твой взгляд, неподкупный знаком
Может, я это, - только моложе,
Не всегда мы себя узнаем

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Нас тогда без усмешек встречали
Все цветы, на дорогах земли
Мы друзей за ошибки прощали
Лишь измены простить не могли

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

Первый тайм мы уже отыграли
И одно лишь сумели понять
Чтоб тебя на земле не теряли
Постарайся себя не терять!

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!

В небесах отгорели зарницы
И в сердцах утихает гроза
Не забыть нам любимые лица
Не забыть нам родные глаза

Ничто на земле не проходит бесследно
И юность ушедшая все же бессмертна
Как молоды мы были, как молоды мы были
Как искренне любили, как верили в себя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Рей (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 19:23:10 ]
Сподобалося. Щиро. Чуттєво. І мені згадалися студентські роки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-06 18:15:25 ]
Дякую Дано!
Чому ми були щасливі?
Тому, що були молоді...