ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / I Хресна дорога.

  2. І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.

Друга стація ( двадцять четвертий день Великого посту)
[закачати звуковий монтаж для прослуховування на свій компютер]
-- Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "О, розп’ята Любове свята"





Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи.

Як почули фарсеї підписання декрету про смерть, в тій же хвилі принесли тяжкий хрест і поклали до ніг Спасителя. Ісус припадає до нього, своїми зболілими і пораненими руками обіймає той Святий Хрест, цілує його, бере на Свої рамена і розпочинає свою Хресну дорогу. Не боїться, не втікає від того, що є тяжке, що завдає болю, що ранить серце, що приносить терпіння, що витискає з очей сльози, а з тіла - кров.
Хрест. Він навіває в наше серце неспокій, смуток, печаль і тривогу. Ми боїмося хреста, втікаємо від нього, ми воліємо мати життя розкішне, легке і спокійне. Тяжко нам зрозуміти значення хреста. Чи я, як християнин-католик, маю боятися хреста, чи маю втікати від хреста? Чи я забув про слова Ісуса: "Хто хоче йти за мною, хай візьме свій хрест і йде слідом за мною". Адже я не сам. Христос зі мною, Христос допомагає мені двигати мій хрест. Коли я падаю, Він мене підтримує, коли я в розпачі та трачу надію, вливає в серце уповання. Чому ми в нашому житті, коли несемо хрести, так часто забуваємо, що ми не є самі, що ми не є покинуті і забуті, що з нами завжди є Христос. Ісус йде поруч, Він йде разом з нами, Він любить нас, Христос не дозволить, щоб ми впали навіки. Ніколи того не дозволить. Спаситель може допустити те, що ми впадемо і покалічимося, що ми впадемо і зневіримося. Так, Він це може допустити. Але Ісус ніколи не допустить того, щоб ми впали навіки.
І тому, коли ми двигаємо наші хрести, коли маємо ті наші терпіння, не впадаймо в розпач. Християнин не має права цього допускатися, бо з нами Христос, Який любить нас і Який допомагає нам двигати наші хрести.


(Хресна дорога о.Василя Ковпака, першоджерело - http://golgofa.at.ua/index/0-70)

Вишивана картина із колекції тернопільчанНайтяжчий хрест поклали на Христа –
Гріхи усіх лише Йому на плечі.
Святі не розтулилися уста
На виправдальні та благальні речі.

Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,
Без нарікань Ісус терпів і це,
Не огризнувся жодного Він разу.



* * *
Чому ж тоді, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Ми гніваємось часто у житті
І ближнім не прощаємо дрібниці.

За що Ти, Сину Божий, постраждав?
Чи стала жертва для усіх уроком?
Марнуємо життя, яке нам дав,
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.


  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-30 00:31:31
Переглядів сторінки твору 5212
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 23:25:59 ]
Справді є тут над чим розмислити. Закінчення вибране вдало, як на мене.
Деякі зауваги:
1. Та Він не розтулив святі уста - мало б бути:
Та Він не розтулив (кого, чого?) святих вуст
2. Йому плювали в праведне лице,
Його штовхали, сипали образи, (його, йому, В ПРаведне)
Плювали зло у праведне лице,
Його штовхали, сипали образи,?
3. терпів ВСЕ ЦЕ (тут або ЦЕ, або ВСЕ) -
без нарікань Ісус терпів і це?
4. А ми усі, далеко не святі, (тут МИ УСІ якось надто категорично) -
Буває, що, далеко не святі,
Не варті на нозі Його мізинця,
Плекаємо образи у в житті,
Найменші не прощаємо дрібниці.
5. Чи стала жертва та - тут зайве ТА, бо всім відомо ЯКА САМЕ.
Чи стала жертва для усіх уроком?
6. Марнуємо той шанс - знову ТОЙ (який?), чому б не:
Марнуємо життя, що ти нам дав? (звучить глобальніше і одразу зрозуміла СУТЬ пожертви)
7.тяжчиМ З КожниМ КРокоМ - надто багато приголосних. Думка гарна, проте можна ще попрацювати аби озвучити її просторіше.
Вітаю Вас на Майстернях, Валю! Спасибі, що звертаєтесь до джерел.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-30 23:27:52 ]
Доброго вечора, Валентино. Наскільки я розумію на сьогодні, щоби вставити на сторінку відео- або аудіофайл, то його спочатку треба створити на Youtube, а звідти вже вставити на сторінку з віршем.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-03-30 23:56:19 ]
Неочікувана і приємна увага до моїх віршів. Радію, що знайла Майстерню :)
Уклінно дякую всім за допомогу. Завтра відповім кожному особисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:45:43 ]

ID: 413889
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.03.2013 00:23:53
© дата внесення змiн: 30.03.2013 00:23:53
автор: Попелюшка




КОМЕНТАРІ

Nikita13, 30.03.2013 - 17:06
Потрібно якомога більше заглиблюватись у роздуми про Хресну дорогу і не лише в час Великого посту, а кожного дня; не нарікати на ті терпіння, які маємо в житті, а просити в Бога сили їх терпеливо переносити... Ваші рядки надихають! 
Попелюшка, 30.03.2013 - 17:22
Дякувати Богу! Радію кожній небайдужій людині!
Сагайда, 30.03.2013 - 14:46
Так, Валетино - нажаль! ...Відповідь вже читав!
 
Сагайда, 30.03.2013 - 14:44
Гарна пісня - джуе вдало підкреслює зміст вашого вірша! Я так розумію, що саме вона і стала поштовхом для натхнення?
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:55
Поштовхом став Великий піст, роздуми над муками Ісуса заради нашого спасіння. А пісню цю я знаю вже давно. Звісно, й вона внесла свою нотку в написання нового циклу "Хресна дорога".
Сагайда, 30.03.2013 - 14:39
...дуже тонка й душероздираюча тема!
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:41
Дякую, Сагайда.
Але, нажаль, далеко не всі Вашу думку поділяють.
Читайте відповідь Ліоліні. 
Ліоліна, 30.03.2013 - 11:42
Прочитала "Хресну дорогу" і від сліз не бачу слів, яку пишу.
На цю тему у нас було багато віршів, з бурхливою реакцією читачів.
Деякі автори періодично пропадають з сайту разом з творами, але ті, кого я знаю, пішли самі.
Все так дивно.
Можливо, все буде добре, і нам не прийдеться жалкувати.
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:53
Просто дякую!
Ліоліна, 30.03.2013 - 10:56
І хрест стає все тяжчим з кожним кроком.
На жаль, на жаль... Сильний твір. І музикальний супровід - підходить до такої животрепещущої теми.  
Попелюшка, 30.03.2013 - 11:04
Дякую щиро! Пісню написали і виконують діти Джублика, це у нас в Закарпатті є така святиня, місце паломництва - об'явлення Пресвятої Родини.
А це засилання на ту тему "Хресна дорога ненародженої дитини", яку звідси видалили і за яку я тут спробувала поборотися.
Ольга Струтинська, 30.03.2013 - 00:41
"Знемагав на хресті.І ридала земля.
Дробила каміння молитва німа .
Десь,на втіху батькам,засміялось дитя-
Божий СИН дарував нам життя ". 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:52
Саме так! Дарував життя! З вдячності за це і з Божої милості намагаюся віршами привернути увагу до співпереживань Хресної дороги. Дякую, що приєдналися!
@NN@, 30.03.2013 - 00:31
душевно 
Попелюшка, 30.03.2013 - 14:49
Щиро вдячна!