1

Зими ще нема. Ще тримається осінь:
Хоч золото листя й обсипала з віт,
Та мокрими ряднами трусить і росить
Увесь посмутнілий довколишній світ.

А хочеться – снігу, лапатого снігу,
Щоб линув і линув, у вальсі кружляв –
Ланам на врожай і малечі на втіху
Ясним щоб укрилась кожухом земля.

Дарма що мороз наскубе всіх за вуха
І більше до грубок нестимем дровець,
Хай грає весела навкруг завірюха
І видме осінню зажуру сердець!

26.12.2006,
Дашів

2

Шалапутний вітер сивий бісер ниже,
Напина над світом пелену-намет.
А з повітки журно виглядають лижі –
Просяться на ноги в заметільний лет.

Ковзани питають: „Чом не склиться річка?”
І санчата марять гіркою у снах…
І, неначе ситом, вітер сіє мжичку
На лани й діброви, й на широкий шлях.

26.12.2006,
Дашів

3.НОВОРІЧНА ІРОНІЧНА

Сплять у шафі кожушок,
Шапочка й пальчата:
Забарився десь сніжок,
Білий та лапатий.
Сниться крига ковзанам,
А санчатам – гірка:
Забарилася зима,
Красна білозірка.
Подарунки Рік Новий
Нам везе на возі,
Бо Мороз саньми старий
Десь застряг в дорозі.
Тільки в новорічний час
Хочеться не дуже,
Щоб Снігуронька до нас
Міряла калюжі,
Бо якщо буде зима
Мокра і погана,
По дорозі Дід Туман
Із Мороза стане.

01.01.2007,
Дашів

4. ГРІМ У СІЧНІ*

Отакої! Що за дивовижа?
Не зимово дишуть небеса:
Опівнічну темряву і тишу
Раптом розпанахала гроза.
Хто це так вогню шалено креше?
Хто на небі дідуха спалив?
Хто це нас на свято Водохреща
Як з відра свяченою облив?
Добре ж нагрішили українці,
Що з кропилом ходить сам Господь
І дощем рясним не поодинці,
А мільйон освячує господ!

22.01.2007,
Дашів

5

Наостанку мокрий січень
Хвацько кидає до ніг
Запізнілий, новорічний,
Дуже вже жаданий сніг.
Завірюха, завірюха!
Не збрехав-таки прогноз:
Трусить білого кожуха
Довгожданий Дід Мороз.
Де ялинка? Де торбинка?
Відгриміла вже й кутя*...
Десь барилися сніжинки!
Але все ж – летять! Летять!..
Як їм, білим, не радіти? –
Глянь: краса навкруг яка!..
Завтра будемо ліпити
Ми гуртом сніговика!

26.01.2007,
Дашів

* Зображена подія справді мала місце опівночі на 22 січня 2007 р.