ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXVII
1.
бився
вибився
вщент
у люди
передзвін
‘у вся’
спис
у груди
серця
благовіст-
переборе
небом
відкрови
згасни
горем
2.
вітер
холодив
дихав рівно
духом гіркоти-
дзвонарівни
виходив
кути
вигнав
душу
в море наготи
царство мушель
де
міняє сон
кров на спокій
де
нема ікон
грізнооких
тільки
світла рій
мандрівничий
обліпив зорю
і обличчя
3.
загуди
в мені
світлий рою
медоносні
дні
під горою
де хрестам
рости
і всихати
а слова
прості
брами свята
а душа
болить
там
де сухо
облітає мить
ріже вухо
і такі
як я
дзвонолови
без хули
стоять
перед словом
4.
з груші
дзвонаря
духу чарка
очі
не горять
недогарки
хто їх
запалив
душу витряс
і підлив
смоли
в чобіт вітру
в груші
дзвонаря
смак безмовний
гнав на місяць
шлях
срібла повний
5.
золоті
слова
дзвоном куті
як мені
без вас
небо чути
не один
такий
стоголосий
зодягну
зірки
в ранні роси
наплету
для рік
крутоверті
хай вирує
вік
в оці смерті
пожинатиму
пережите
поминатиму
запах літа
а як
вкриє сніг
мов кольчуга
дзвоном
по мені
стане хуга
6.
дзвоне-
вершнику
сонце тане
ти слова підкуй
для майдану
роздаровуй
бій
розторочуй
неозорий
біль
світ за очі
хай на всіх
биття
стане більше
вишивай життя
кровним віршем
хай віддзяволить
зграйка псяча
хай вже їм
болить
що в нас
плаче
дзвоне-
вершнику
клич на віче
гірше клятих куль
голий відчай
7.
що
у храм веде
неміч гонить
ділять між людей
серце
дзвони
і вібрує
в нас
прапраспокій
і чекає на
слушні кроки
1 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXVII
1.бився
вибився
вщент
у люди
передзвін
‘у вся’
спис
у груди
серця
благовіст-
переборе
небом
відкрови
згасни
горем
2.
вітер
холодив
дихав рівно
духом гіркоти-
дзвонарівни
виходив
кути
вигнав
душу
в море наготи
царство мушель
де
міняє сон
кров на спокій
де
нема ікон
грізнооких
тільки
світла рій
мандрівничий
обліпив зорю
і обличчя
3.
загуди
в мені
світлий рою
медоносні
дні
під горою
де хрестам
рости
і всихати
а слова
прості
брами свята
а душа
болить
там
де сухо
облітає мить
ріже вухо
і такі
як я
дзвонолови
без хули
стоять
перед словом
4.
з груші
дзвонаря
духу чарка
очі
не горять
недогарки
хто їх
запалив
душу витряс
і підлив
смоли
в чобіт вітру
в груші
дзвонаря
смак безмовний
гнав на місяць
шлях
срібла повний
5.
золоті
слова
дзвоном куті
як мені
без вас
небо чути
не один
такий
стоголосий
зодягну
зірки
в ранні роси
наплету
для рік
крутоверті
хай вирує
вік
в оці смерті
пожинатиму
пережите
поминатиму
запах літа
а як
вкриє сніг
мов кольчуга
дзвоном
по мені
стане хуга
6.
дзвоне-
вершнику
сонце тане
ти слова підкуй
для майдану
роздаровуй
бій
розторочуй
неозорий
біль
світ за очі
хай на всіх
биття
стане більше
вишивай життя
кровним віршем
хай віддзяволить
зграйка псяча
хай вже їм
болить
що в нас
плаче
дзвоне-
вершнику
клич на віче
гірше клятих куль
голий відчай
7.
що
у храм веде
неміч гонить
ділять між людей
серце
дзвони
і вібрує
в нас
прапраспокій
і чекає на
слушні кроки
1 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1682 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1682 seconds