ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
На ліпше (The Beatles)
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Ісусе Христе, пом’яни мене.



Все віддає: і Матір, і життя.
«Ось, жінко, син. Ось Мати твоя, сину»
І Серце до останнього биття.
«О Господи! Чому мене покинув?»

Немає сонця. Темрява аж густа.
Розірвана навпіл завіса храму.
Останній стогін Господа Христа
Вже відчиняє до спасіння браму.

* * *
Один покаявсь, інший осудив.
Добро і зло, і їх одвічна битва.
У цьому світі небагато див,
Та є спасіння, коли є молитва.

Не без гріха складне життя земне,
Тому в молитві промовляю часто:
«Ісусе Христе, пом’яни мене,
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.»

Хресна дорога для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці впродовж Великого посту


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 00:19:44
Переглядів сторінки твору 3614
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 08:44:46 ]
Дякую вам за підняту тему! Вкрай необхідну в цей час зневіри і беззаконня...
Маю декілька зауваг, але я думаю, що ваш добрий янгол Ярослав копне, як завжди глибше.
Натхнення вам і віри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:40:42 ]
Дякую! Я й сама не цілком задоволена висвітленням цієї стації - кожна наступна дається все важче, це й не дивно. Будь-яку критику сприйму з вдячністю, бо вона - ознака небайдужості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 15:14:45 ]
Валентино, обіцяне уже стоїть у Вас в "ІНТЕРВ'Ю"
За Вами лиш вчасна заміна картинок і тексту.

Від сьогоднішнього дня саме по одній із 14 стацій до Воскресіння Христового.
Ви сильна. Ви справитесь.
Хай і надалі допоможе вам Бог...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:43:44 ]
Дякую! Без Божої допомоги я б і першого кроку не зробила. Без Вашої допомоги, порад інших однодумців - наступних. Сподіваюсь, що при такій підтримці дійду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 20:38:25 ]
Дуже важливу подію тут згадано. Неоднозначну. Трактують її по-різному. Коли Ісус Іванові сказав: "Ось мати твоя" а для Марії: "Ось син твій". Дуже глибокі корені такого вчинку. Було б помилкою трактувати це, як своєрідну пожертву Хреста.
Перший куплет, про що він? Розірвана думка, немає цілосності, глибини, відчуття великого таїнства. Натомість усе спрощується до банального віддавання Ісусом життя, матері і серця. Останній рядок першого куплету теж тут не прозвучав, абсолютно відірваний від перших трьох.
Темінь АЖ ГУСТА. - це як? Кава міцна, аж густа. Мається на увазі, що АЖ вживається, якщо є якесь попереднє означення (Темінь непроглядна, аж густа, так захотів їсти, аж трусився).
Останній стогін Господа Христа - про який стогін йдеться? Такий був? Звичайно ж - не було, принайнмі нам про це нічого не відомо, зате ми знаємо точно останні його слова, їх можна подивитися хоча б тут:
http://www.agnec.in.ua/index.php/archives/1017
Третій куплет непоганий, але він - ні риба, ні м`ясо - ніякий.
Не без гріха складне життя земне - фраза важка як для вимови, так і для сприйняття.
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.» - а він хіба ще не прийшов? І не сидить у тому царстві по праву руку Отця?

Ви нині, Валю, торкнулися дуже важливого таїнства, але реалізували його у рядках не найкращим чином.
пробуйте більше розмислити над справжніми мотивами, що заставили Ісуса, прибитого до хреста, звернутися до матері і учня. Почитайте про це більше, отримайте максимум інформації, акумулюйте її, пропустіть крізь своє мужнє чутливе серце - і все вийде. І тоді всі ми разом збагнемо, що нічого Ісус не віддавав, і подумки звернемося до того, хто вже - у царстві.

На дрібних технічних моментах навіть не зупиняюся нині, бо немає сенсу: вірш потребує радикальних змін.
Посміхаюся, бо бачу, як наморщили Ви лобика, але знаю, що сприймете все правильно. Головне - не спішіть, вивчіть це питання ГРУНТОВНО, перш ніж продовжувати (по секрету шепну на вушко, що саме над цим моментом задумувалися до Вас сила-силенна дуже розумних людей, так що дружбан Гугл допоможе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:21:55 ]
Вже писала вище, що й сама не задоволена цим віршем. Єдине, за що "постою" - слова з передпричасної молитви "Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." Мабуть, на 11 стації у мене вийшов апогей, хоча боялась, що це станеться раніше.
P.S. Добре, що посміхаєтеся, але не вгадали - не наморщила:) Але зроблю це тепер, хоча тут не розум - головний "трудівник", це дійсно треба душею переживати і писати. А тут ще й накладає свій відтиск бажання писати правильно технічно.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 22:47:52 ]
Валю, я вже казав Вам, що у такій поезії дрібниці - надважливі. Порівняйте фразу:
Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." з оригіналом:
Пом`яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм
це ж абсолютно різні тексти - звідси й непорозуміння))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 23:12:00 ]
Ваші слова мене ще більше переконали: якщо не впевнена у кожному написаному слові - краще не виставляти взагалі. Дякую! Шукатиму. Дай Боже дійти до кінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 21:40:28 ]
Переписала 12 стацію заново.
Цей вірш вивела із циклу як окремий на тему "Хресна дорога".