ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / VII Лірика російською мовою

 Золушка


Я убегала из последних сил,
А на душе – отчаянье и горечь.
Как только принц на танец пригласил,
Так на стене часы забили полночь.

Ах, этот бал! А принц! Ах, этот принц!
И день, и ночь о нем лишь и мечтала...
Споткнулась об одну из половиц,
И, вот досада! - туфелька упала.

Босая, тут же кинулась я прочь
Подальше от невиданного лоска.
Укрой скорее тьмой, подруга-ночь,
Чтоб не заметил принц моих обносков.

Остановилась дух перевести,
И тут же дрожь пошла гулять по коже...
Ни шороха, ни тени позади –
Никто за мной не гонится, похоже.

Да ради Бога, велика печаль!
Такого принца я не заслужила.
А туфли, безусловно, очень жаль -
Я две зарплаты в них вчера вложила.

(C иронией о времени и о себе)
(1995-2013)


На сторінці звучить музика Ігоря Цвєткова до пісні "Золушка"





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 18:06:38
Переглядів сторінки твору 3954
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.071 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 18:16:23 ]
Я дуже радий за Вас!
Що знову є добрий, світлий і красивий
вірш!
І ще - музика!!!
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 19:31:45 ]
О, це своєрідний вірш-візитка зі своєю багаторічною історією, "батько" мого літературного псевдоніму. Рада, що Вам сподобалось. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 19:34:28 ]
Справді, шкода туфельки...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:25:15 ]
А втрачених ілюзій?:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:10:27 ]

ID: 166615
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 17.01.2010 10:42:06
© дата внесення змiн: 17.01.2010 10:42:06
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 07.03.2013 - 07:01
Гарно. Землячко! про себе так може писати добра душа!Зі Святом!
Попелюшка, 07.03.2013 - 18:42
Дякую! І Ваших рідних жінок теж зі святом! Хай поруч з Вами будуть щасливими! 
Анка, 03.02.2011 - 09:37
Весенняя, 30.07.2010 - 21:20
Последние строчки выше всяких похвал! Развеселила!!! Спасибо! 
Попелюшка, 30.07.2010 - 21:21
Ну так взаимно!  
Romahka, 10.02.2010 - 23:39
Оценка поэта: 5
есть такое шоу ДОМ-2,там есть Степан так он поёт песню "Бабы,бабы....все мы бабы

traven`, 02.02.2010 - 10:33
Оценка поэта: 5
Здається цей вірш найкраще харектеризує харктер її автора.Дуже гарне поєднання казки з реальністю думок. 
alla.megel, 30.01.2010 - 10:05
Оценка поэта: 5
Необыкновенно созвучно! Такая поэзия объединяет женщин. А значит она - женственная. У Вас - особенно женственная. Спасибо за наслаждение и размышления 
Попелюшка, 30.01.2010 - 12:18
То будемо об'єднуватись?  Дуже дякую за відгук, і якби на цьому сайті була можливість оцінювати коментарі, я б поставила Вашому найвищу оцінку! Дуже й деже приємно 
28.01.2010 - 15:33
Олександр Ковальчук: Ничего в жизни не бывает зря... Утраченное время мы всегда обмениваем на опыт, так что если что-то и теряем, от взамен что-то и приобретаем...
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 14:01
Оценка поэта: 5
Красивая ирония о жизни, а туфель действительно жалко...
Попелюшка, 28.01.2010 - 14:06
Та Бог з ними, з черевиками  Втрачених ілюзій шкода... Хоча було б більше шкода втраченого часу, якби ілюзії ще трішки побули поруч 
Сагайда, 22.01.2010 - 17:54
Оценка поэта: 5
21.01.2010 - 09:38
Попелюшка: Беги - не беги, а от своего счастья не убежишь Догнали...
Андрей Шабельников, 21.01.2010 - 09:27
Оценка поэта: 5
Быть может, Золушка убежала слишком рано или слишком поздно? А убегать надо ровно в полночь! 
Tanya Rikhter, 20.01.2010 - 11:36
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 20.01.2010 - 12:20
Спасибо! 
корозлик, 19.01.2010 - 08:11
Оценка поэта: 5



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 12:12:44 ]
Гарний вірш. З гумором і дуже мудрий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 18:02:14 ]
Дякую. Це самоіронія. Найкраще сміється той, хто вміє посміятись над собою:))