ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.25
16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ
2026.06.25
15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм
Вступ
Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво
2026.06.25
13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Волають круки, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Волають круки, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.
2026.06.25
11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць
2026.06.25
08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні
2026.06.25
08:20
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.
2026.06.25
06:28
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА
Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко
2026.06.25
06:25
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26
2026.06.24
14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.
Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.
Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.
А воно сміялося — це мені від тата.
Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.
Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.
2026.06.24
13:39
Олексій Сурков (1899-1983)
В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.
В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.
2026.06.24
13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.
Нарешті висплюсь після злої битви,
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.
Нарешті висплюсь після злої битви,
2026.06.24
11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ
«Травень розсипав цвіт над Реймсом,
кам’яні химери застигли у німому подиві.
Вона йде по кубах холодного каміння,
двадцятирічна весна у вишитих шатах.
Поруч – король, сивий від битв і років,
дивиться
2026.06.24
08:11
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків
2026.06.24
06:54
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.
2026.06.23
20:42
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о
Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о
Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом
2026.06.23
18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги.
Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Вірші
/
"Ой, Комуно моя - Ойкумено" (2009)
РЯДОВИЙ ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РЯДОВИЙ ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ
– Лапушку Грицька убили
На суханівській гуральні,
Освіжили і зварили,
Й спожилИ тихцем в їдальні!
– Ні, сердегу зарубали
На Любимому… Ночами,
Коли всі повально спали,
Крав горшки він із харчами...
Пліткували – тари-бари –
В голодуючій Комуні
Доходяги-комунари
І старі, і зовсім юні.
Я ж любив Грицька і плакав
Від такої лихозвістки:
– То ж дитина – не собака,
Щоб його убити й з’їсти!
Може, він кудись приткнувся,
Щоб не згинути від скрути?
Адже в мене є бабуся –
Хтось і в нього має бути…
Гриць був круглим сиротою,
Хоч і мав Кирила-тата
Й Настю-мачуху… Святою
Цю сімейку грішно звати!
Працювати не хотіли
І не вміли красти в полі…
Мож, вони малого й з’їли
Без цибульки і без солі?
Від такої лихозвістки
Я не міг ночами спати…
І жоднісінької кістки
Не вдалося відшукати,
Щоб Грицька похоронити
Хоч як-небудь, через силу,
І сльозою окропити
Найтрагічнішу могилу!
Так огидно та обідно
Не було мені ніколи…
Де ж пропав Грицько безслідно?
З ким піду колись до школи?
Гриця Лапушку любили
Всі – кому ж було вбивати
Сироту? А все ж убили
Й слід зуміли приховати…
І зостався нерозкритим
Канібальський дикий злочин…
Я кричу несамовито:
– Чому визнати не хоче
Сита нинішня еліта
Штучності голодомору,
Що убив посеред світа
У врожайну мирну пору
Не Грицька лише – мільйони
Української малечі?!
Зогнивали ж ешелони
Хліба в Куп’янську й Унечі;
В Севастополі й Одесі
Сновигали люди-тіні…
Відбувалось це не десь там –
В нашій рідній Україні!
Вимира народ і нині
На врожайному безмір’ї…
Як же вижити людині
В бездуховності-безвір’ї!
2009
На суханівській гуральні,
Освіжили і зварили,
Й спожилИ тихцем в їдальні!
– Ні, сердегу зарубали
На Любимому… Ночами,
Коли всі повально спали,
Крав горшки він із харчами...
Пліткували – тари-бари –
В голодуючій Комуні
Доходяги-комунари
І старі, і зовсім юні.
Я ж любив Грицька і плакав
Від такої лихозвістки:
– То ж дитина – не собака,
Щоб його убити й з’їсти!
Може, він кудись приткнувся,
Щоб не згинути від скрути?
Адже в мене є бабуся –
Хтось і в нього має бути…
Гриць був круглим сиротою,
Хоч і мав Кирила-тата
Й Настю-мачуху… Святою
Цю сімейку грішно звати!
Працювати не хотіли
І не вміли красти в полі…
Мож, вони малого й з’їли
Без цибульки і без солі?
Від такої лихозвістки
Я не міг ночами спати…
І жоднісінької кістки
Не вдалося відшукати,
Щоб Грицька похоронити
Хоч як-небудь, через силу,
І сльозою окропити
Найтрагічнішу могилу!
Так огидно та обідно
Не було мені ніколи…
Де ж пропав Грицько безслідно?
З ким піду колись до школи?
Гриця Лапушку любили
Всі – кому ж було вбивати
Сироту? А все ж убили
Й слід зуміли приховати…
І зостався нерозкритим
Канібальський дикий злочин…
Я кричу несамовито:
– Чому визнати не хоче
Сита нинішня еліта
Штучності голодомору,
Що убив посеред світа
У врожайну мирну пору
Не Грицька лише – мільйони
Української малечі?!
Зогнивали ж ешелони
Хліба в Куп’янську й Унечі;
В Севастополі й Одесі
Сновигали люди-тіні…
Відбувалось це не десь там –
В нашій рідній Україні!
Вимира народ і нині
На врожайному безмір’ї…
Як же вижити людині
В бездуховності-безвір’ї!
2009
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3126 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3126 seconds