§1. Загальні відомості.
Оскільки геніальні думки та ідеї породжує нестандартність, тобто виключення з правил, то можна припустити, що станеться одне з двох: або у світі не залишиться геніїв або всі аксіоми і теореми, навіть тисячолітньої давнини будуть спростовані, як колись були спростовані думки про природу катаклізмів, будову речовин та теорію згідно з якою земля є центром Всесвіту, маючи пласку будову.
Геній і правило – речі несумісні, взаємо обернені. Так, звичайно, з’являтимуться нові правила, може жорсткіші по відношенню до характеру людської цивілізації, а може і м’якіші. Геніальність і стандарт – як світло і тінь. Вони один для одного небезпечні, але й існувати один без одного не стануть.
Тож, як створити генія? Ясна річ, що без кохання тут не обійтись. Яким має бути це кохання – чистим і недоторканим, або ж базарно-пафосним? Зрозуміло одне, воно повинно бути нестандартним. А далі все вже залежить від бажання і меж власної фантазії. Другим складовим компонентом нашої скульптури неозначеного роду має бути бажання. Нестримне, жагуче бажання життя. Пізнати усі його незвідані грані, ребра і кути. Але ж як виховати в собі таку жагу до пізнання, якщо вона не надана природою? Необхідно забрати в людини дійсно все, крім життя. Навчити її кохати кожну хвилину, секунду життя. Вона не повинна розділяти цю любов ні з чим іншим, тим більше дарувати кохання людській істоті, бо такі вже вони люди, що віддають себе цілком і повністю цьому коханню. А, віддавши себе іншому, Геній не зможе присвятити себе своїй ще не народженій геніальності. А геніальність не любить конкуренції, вона забирає тебе цілком і повністю, хоче мати твою душу, серце і розум без сторонніх.
Третім компонентом є працьовитість, якщо у самої людини її немає від народження, то працьовитість необхідна Вам, батьки. Адже це ви збираєтесь створити генія. Ви повинні вкладати працю в своє чадо до тих пір, поки в Вас не залишиться її взагалі. І не дивіться, що дитинка трошки зблідла і змарніла, це побічна дія від великої кількості введеної риси. Нічого, жити можна!
І нарешті четверта складова – це „ніщо”. Воно повинно заповнити серце майбутнього генія по вінця. Всепоглинаюче „ніщо” – це велика сила, яка знищуватиме будь-які поклики душі і почуттів. Адже ж ви знаєте, як це серце завжди заважає! Ось, головні компоненти перед вами. Тепер починаємо ліпити скульптуру...

§2. Можливо...
Любити, пишатись у своїй красі і здоров’ї, шукати щастя та переборювати труднощі. Кидатися у полум’я пристрасті кохання та фортуни. Пити тепло її долонь, шукати її риси у обличчях оточуючих, відчувати її прохолоду, знайти квітку її кохання...Шукати і знайти! Можливо егоїстично, проте пройти цей шлях до кінця. Можливо примітивні, повсякденні мрії звичайної людини, звичайної людини. Людини стандарту...Можливо...Таку людину не чекає блискавичне майбутнє, її ім’я не стануть друкувати у газеті, людство не увіковічить її у своїй пам’яті. Але, напевно у них буде дещо інше, вони пізнають усю геніальність життя!


§3. Кінець.
Втекти! Втікати якомога далі від цих чорних стін, від цих розкішних апартаментів. Бігти від тог постійного нагляду, постійного чекання від тебе чогось надзвичайного, надприродного. Вирватись із тих золотих грат, що зачинилися за мною ще до мого народження. Хочу жити! Жити! Куштувати на власний смак кожну краплину того напою, що зветься життям. Та де знайти крааль із якого я б випив так необхідного мені трунку?