Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Родниковая благость...
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Родниковая благость...
"...Захочеш - і будеш. В людині, затям,
лежить невідгадана сила..." Олег Ольжич
Её удивительная сказка,
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
