Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.07
19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
2026.05.07
19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
2026.05.07
18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
2026.05.07
13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
2026.05.07
13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
2026.05.07
13:16
собак простих із передмістя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
2026.05.07
12:27
Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
2026.05.07
11:57
О, здалося, це кошмарний сон
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
2026.05.07
11:06
Навесні так легко дихать –
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.
2026.05.07
08:54
Бутерброди на столі
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.
Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.
Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас
2026.05.07
08:13
Вдягнути довгий кардиган,
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,
Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,
Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів
2026.05.06
18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
2026.05.06
16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
2026.05.06
16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
2026.05.06
14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
2026.05.06
12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.
Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Родниковая благость...
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Родниковая благость...
"...Захочеш - і будеш. В людині, затям,
лежить невідгадана сила..." Олег Ольжич
Её удивительная сказка,
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
