ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Родниковая благость...
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Родниковая благость...
"...Захочеш - і будеш. В людині, затям,
лежить невідгадана сила..." Олег Ольжич
Её удивительная сказка,
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.251 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.251 seconds