ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Родниковая благость...
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Родниковая благость...
"...Захочеш - і будеш. В людині, затям,
лежить невідгадана сила..." Олег Ольжич
Её удивительная сказка,
Она вошла в его жизнь - загадкой .....
Он, вдыхая аромат лепестков её благословения,
Сердцем обретая умиротворение - внутренний покой.
Чаруя нежным голоском она песни поёт умело,
Они так сладостны для слуха его.
Неведомы мотивы таинственных лесов .
Туман молочной дымкой окутал тропу,
И тени завораживают душу
Своими необыкновенно-сумрачными паутинами ,
Что так похожи на колдовские сети...
Доброе сердце Мудрости и Смелость странника
Помогают преодолеть соблазн искушения -
Который удивительным образом как змея заползает в чистоту души .
Как прекрасен родничок сказки - Божественной любви!
Он поет: "Плутая в ночи средь деревьев,
Свой взор к небесам подними ...
В далекой вышине звёзды, чарует их дивный всплеск...
Солнце...И единственный лучик света проникший во тьму - Пробудит и оживит теплотой радости сказочный лес.
...Маленькая фея вспорхнув с цветка
Умоется капелькой росы и запоют птахи,
Зазвенит волшебным колокольчиком тишина
И ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев
Листвой шаловливо играя....
Заглянув в колодец - при свете дня увидишь блики
Солнечных лучей играющих на глади воды .
Ночью в нём отражаются звёзды и улыбка
Ясного месяца - в бесконечности лучезарный Свет,
И целые века сияют, как нить жемчуга.
Так и душа человека - если вода чистая.
Когда невежество путника жадно черпает воду -
Всегда на дне колодца муть проявляется...
Тайна глубины колодца в каждом сердце своя .
Главное осознать - при любой глубине своего
не осушить источник, чтобы дать путнику напиться
После изнурительной дороги...
Сказка - загадка веков...
Разгадка - в твоей чистой душе где живёт Любовь.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь,
Подвижник Света от Бога.
Коротка бывает жизнь - но длинна её дорога...
В каждом человеке сокрыта могущественная сила.
Пожелает - и проявится удивительная сказка...
Каждому своё, по законам времени, во глубине миров...
И тяжел багаж трудов насущных ...; кто идёт по ней неторопливо,
Кто спешит, а кто бежит, или спотыкаясь плетётся лениво,
Кто летит не оглядываясь, кто ползёт среди завалов суеты мирской,
А кто не боясь непомерной ноши, торжествуя, парит орлом,
Расправив крылья Вечности Свободы - Любовь!".
Странник умиротворенно улыбнулся поблагодарив:
" День встречи уже близок, а ночи,
Что вслед идут ему - всегда долгожданны...".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1565 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1565 seconds