ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Синьо-чорне
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
* * *
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
Подорожі
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Чи потрібна осінь?
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Життєдайний
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Моя любов (пісня)
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
* * *
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
Nota bene
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
Із «Б’юіка–Шість» (Bob Dylan)
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
«Скавичщина» - бій за Київ 1658 року
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Гарна осінь (пісня)
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
А може, це мені здалося?
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Поліська дóма

Сьогодні минають 27 роковини Чорнобильської катастрофи...

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-26 03:49:48
Переглядів сторінки твору 4757
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.045 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-26 04:05:35 ]
Чорнобильські хащі - тавром на тілі нашої землі. Важка і темнобарвна тема...Така поезія- сльози достойна - Висока ціна її.Майстерно, Галинко! Я би тільки ( але то моя думка) "Раділа і скрипка" - змінила б трішки. Може "сміялася скрипка" , аби менше дріботи.
Сильна Річ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 04:16:30 ]
Дякую, Роксоланочко за миттєву реакцію на публікацію! Зауваження доречне, бо спочатку так і було, але в першій строфі є "сміялися луни", а мене вже заклинило, і до лун нічого іншого не підбирається, тому змінила це слово біля скрипки. Може на свіжу голову щось мене осяє ))
Вдячна за глибоке прочитання та кожне слово відгуку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-04-26 07:05:23 ]
Нещадна правдивість, побутова точність, відсутність будь - яких прикрас, - вражають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 11:43:16 ]
Що правда то правда - які осьо прикраси?..
Велике спасибі за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-26 07:35:28 ]
Поетика трагедії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 11:44:29 ]
Дякую, Олександре. Справді - не до багатослівності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 09:56:08 ]
Згоден із Віктором - правдиво про велике горе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 11:45:51 ]
Наслідки ще довго нам відгукуватимуться...
Дякую, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 10:17:58 ]
Спасибі велике й вельми щире, Галю, за цього вірша, бо мало хто згадує наше чорне лихо... Вклоняюсь доземно тобі, моя посестро...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 11:51:06 ]
Зворушена Вашими словами, пане Іване. То моя малесенька сльозинка порівняно з океанами горя постраждалих...їм уклін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-26 12:50:54 ]
Запалімо свічку Пам'яті сьогодні.
Вчасно і правдиво про притрушений суєтою Біль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-26 12:52:41 ]
До речі, погода була тоді така ж як і сьогодні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 13:13:20 ]
Дякую. що відгукнулися, пані Вікторіє. Аналогії тривожні - в пресі просковзнула інформація про пошкодження даху над 4-м блоком від цьогорічної маси снігу... Скільки всього ми не знаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-26 15:13:26 ]
Галю, дуже ясраві образи! Саме через них Вам майстерно вдалося якнайсильніше відбити цю жахливу тему.

"...Чи хто ще промовить осьó, усміхнеться,
і зніме смичок павутину-печаль?…"

Кінцівка, особисто для мене, неймовірна...

Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 21:06:21 ]
Дякую, Лесенько!
Образи - з розповідей людей, які неодноразово працювали у 10 та 30 кілометровій зонах, а до наукового "порятування"-фіксації традиційної культури в середовищі чорнобильських переселенців долучалася особисто...
Якщо вірити Вікіпедії то вже незабаром закінчиться перший період напіврозпаду цезію і стронцію (30 років), а тисячолітньонапірозпадні ізотопи плутонію і америцію загрожують не дуже сильно... Хто зна коли, але колись та земля таки відродиться...
(З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів) і телур. В наш час[Коли?] (і в найближчі десятиліття) найбільшу небезпеку становлять ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлені в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Зараженню також піддаються комахи і тварини, які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їх кількість не становить загрози. - див.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0#.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-26 15:50:28 ]
Вірш вражаючий і майстерний. Без перебільшення. Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 21:08:47 ]
І Вам, дякую, Олександре... Ваші епітети мені дуже приємні.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 16:36:56 ]
Техногенна небезпека все ще чатує на нас...
Добре ви, Галю, написали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-26 21:12:36 ]
Такий світ тепер - техногенний...
Писала і переписувала, додавала і відкидала варіанти... Тож Ваше "добре" - наводить на думку, що недаремно ))
Дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-26 21:12:58 ]
А здається це було зовсім недавно. І погода теж стояла чудова - сонячно, тепло, навіть - жарко... Всі тішилися весною...
Добре написано, передумано, переболено, вигорнено з пам'яті і поетично оздоблено.
(пилИ)