ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.02.18 10:32
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?

Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?

С М
2026.02.17 21:34
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Відгомоніла золота діброва (переклад)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-03 11:48:21
Переглядів сторінки твору 5963
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.02.17 23:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 11:52:09 ]
Оригінал:

* * *
Отговорила роща золотая
Березовым, веселым языком,
И журавли, печально пролетая,
Уж не жалеют больше ни о ком.

Кого жалеть? Ведь каждый в мире странник
Пройдет, зайдет и вновь оставит дом.
О всех ушедших грезит конопляник
С широким месяцем над голубым прудом.

Стою один среди равнины голой.
А журавлей относит ветер вдаль.
Я полон дум о юности веселой.
Но ничего в прошедшем мне не жаль.

Не жаль мне лет, растраченных напрасно,
Не жаль души сиреневую цветь.
В саду горит костер рябины красной,
Но никого не может он согреть.

Не обгорят рябиновые кисти,
От желтизны не пропадет трава.
Как дерево роняет тихо листья,
Так я роняю грустные слова.

И если время, ветром разметая,
Сгребет их все в один ненужный ком...
Скажите так... что роща золотая
Отговорила милым языком.

1924


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 12:29:08 ]
Рада бачити знову у майстернях!
Чудовий переклад, прочитала із задоволенням,
а останній рядочок - просто супер!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 14:25:20 ]
Пане Ярославе! Я рада Вас бачити!)))

Переклад майстерний! Мова у Вас чудова!
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 17:24:56 ]
Славна музика!:)))Обіймаю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 18:41:27 ]
Ох і гарна ж музика слова! Як скрипаль (у минулому...) я надзвичайно люблю саме гармонію і намагаюся шукати її в словах. Дякую Вам, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 19:58:00 ]
Гарно, пане Ярославе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:56:59 ]
Ксеню, щиро Вам дякую за гарні слова!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:57:09 ]
Доброго вечора, Ярославе. Ви завітали на ПМ. І з ЧИМ?! - перекладом Єсенінської "Рощи". Якщо ви пам"ятаєте, я пробував її перекладати, не мавши жодного досвіду перекладацької діяльності. Ваш вірш змусив мене заглянути у мій переклад. 2450 переглядів сторінки, несамовита критика і здорове ваше слово. Уважно прочитав ваш переклад. Наголос "зОлота" , коли в оригіналі саме "золотА" . І ще один ньюанс: шкОда і шкодА)
А так - вельми і вельми лепсько!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:00:14 ]
Лесю, щиро дякую! Дуже радий, що сподобалось. Дуже шаную творчість Вашого батька, для мене його поезія - справжнє відкриття!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 15:59:18 ]
Спасибі)))
А я читала статті Вашого славетного тата - справжній патріот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:04:51 ]
Пане Іване! Радий зустрічі! Дякую, може заспівають українською колись!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:03 ]
Інно, дякую, радий що музикантам і поетам імпонує моя скромна праця!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:44 ]
Тетяно, щиро дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:33:39 ]
Володю, привіт! Дякую, що завітав. Пам"ятаю твій "пЕреліс одквітлий", навіть не заглядаючи на твою сторінку. Це було оригінально. Свіжо прозвучало і нетипово. Не знаю, де ти в мене побачив наголос "зОлота". І в першій і в останній строфі - "золотА" і "золотАя". Може, у тебе з ритмом проблеми? То я тобі простукаю ямбом стопи:
ВідгОмонІла зОлотА дібрОва. У слові "зОлотА" два ударних склади. Читалося б "зОлота дІброва", якби був дактиль. А при ямбічних стопах - "золотА дібрОва", бачиш?
А щодо "шкодА" і "шкОда", то тлумачний словник 13-титомний дає обидва наголоси, як правомірні.І приклади наводяться з обома наголосами. Ми в капелі бандуристів співаємо пісню на слова Василя Юхимовича "Народичі - село мого народу". Там теж це слово вживається з подвійним наголосом:
"ШкодА, ой ШкОда, що в Народичах
Біда у вікнах, сумота в очах...
Дякую за прискіпливість!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:17 ]
два склади наголошені - ні, то допоміжна стопа з двох ненаголошених, але рахується відповідно до основного ритму, тобто, у Вас ямб з пірихієм -стопа з двох ненаголошених складів. Це допоміжна стопа, що замінює ямб або хорей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:59 ]
так само і у Єсєніна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 09:11:07 ]
Я знаю, мій любий друже, що наголос подвійний шкОдА, але я за урізноманітнення, на кшталт:
І дум веселих сповнений я нині,
Але не жаль минулого мені.
Я не прискіпливий, Ярославе, просто щиро висловлюю свою думку. І те, що "вельми лепсько", теж щира правда)
Натхнення вам і удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 23:07:37 ]
Хай і так, Таню, але ж наголос "золотА", як і у Єсеніна, хіба ж ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 01:01:13 ]
так) як у Єсєніна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 11:50:10 ]
Володю, дякую за щиру думку. І я тобі щиро відповім. У Єсеніна: "не жаль" - "не жаль", а у мене, відповідно, "не шкодА" - "не шкОда", щоб було ближче до оригіналу і якомога питоміше українською звучало. А українською "не жаль" - можливо, тобі воно звучить природньо, а мені - відгонить русизмом, калькою з російської. Крім того, урізноманітнення тут не потрібне, вдумайся в зміст, тут це повторення Єсеніним вжито свідомо, як художній прийом, для підсилення думки.
Дякую за щирість, і тобі всього найкращого.))