ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Відгомоніла золота діброва (переклад)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-03 11:48:21
Переглядів сторінки твору 5250
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.15 17:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 11:52:09 ]
Оригінал:

* * *
Отговорила роща золотая
Березовым, веселым языком,
И журавли, печально пролетая,
Уж не жалеют больше ни о ком.

Кого жалеть? Ведь каждый в мире странник
Пройдет, зайдет и вновь оставит дом.
О всех ушедших грезит конопляник
С широким месяцем над голубым прудом.

Стою один среди равнины голой.
А журавлей относит ветер вдаль.
Я полон дум о юности веселой.
Но ничего в прошедшем мне не жаль.

Не жаль мне лет, растраченных напрасно,
Не жаль души сиреневую цветь.
В саду горит костер рябины красной,
Но никого не может он согреть.

Не обгорят рябиновые кисти,
От желтизны не пропадет трава.
Как дерево роняет тихо листья,
Так я роняю грустные слова.

И если время, ветром разметая,
Сгребет их все в один ненужный ком...
Скажите так... что роща золотая
Отговорила милым языком.

1924


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 12:29:08 ]
Рада бачити знову у майстернях!
Чудовий переклад, прочитала із задоволенням,
а останній рядочок - просто супер!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 14:25:20 ]
Пане Ярославе! Я рада Вас бачити!)))

Переклад майстерний! Мова у Вас чудова!
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 17:24:56 ]
Славна музика!:)))Обіймаю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 18:41:27 ]
Ох і гарна ж музика слова! Як скрипаль (у минулому...) я надзвичайно люблю саме гармонію і намагаюся шукати її в словах. Дякую Вам, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 19:58:00 ]
Гарно, пане Ярославе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:56:59 ]
Ксеню, щиро Вам дякую за гарні слова!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:57:09 ]
Доброго вечора, Ярославе. Ви завітали на ПМ. І з ЧИМ?! - перекладом Єсенінської "Рощи". Якщо ви пам"ятаєте, я пробував її перекладати, не мавши жодного досвіду перекладацької діяльності. Ваш вірш змусив мене заглянути у мій переклад. 2450 переглядів сторінки, несамовита критика і здорове ваше слово. Уважно прочитав ваш переклад. Наголос "зОлота" , коли в оригіналі саме "золотА" . І ще один ньюанс: шкОда і шкодА)
А так - вельми і вельми лепсько!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:00:14 ]
Лесю, щиро дякую! Дуже радий, що сподобалось. Дуже шаную творчість Вашого батька, для мене його поезія - справжнє відкриття!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 15:59:18 ]
Спасибі)))
А я читала статті Вашого славетного тата - справжній патріот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:04:51 ]
Пане Іване! Радий зустрічі! Дякую, може заспівають українською колись!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:03 ]
Інно, дякую, радий що музикантам і поетам імпонує моя скромна праця!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:44 ]
Тетяно, щиро дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:33:39 ]
Володю, привіт! Дякую, що завітав. Пам"ятаю твій "пЕреліс одквітлий", навіть не заглядаючи на твою сторінку. Це було оригінально. Свіжо прозвучало і нетипово. Не знаю, де ти в мене побачив наголос "зОлота". І в першій і в останній строфі - "золотА" і "золотАя". Може, у тебе з ритмом проблеми? То я тобі простукаю ямбом стопи:
ВідгОмонІла зОлотА дібрОва. У слові "зОлотА" два ударних склади. Читалося б "зОлота дІброва", якби був дактиль. А при ямбічних стопах - "золотА дібрОва", бачиш?
А щодо "шкодА" і "шкОда", то тлумачний словник 13-титомний дає обидва наголоси, як правомірні.І приклади наводяться з обома наголосами. Ми в капелі бандуристів співаємо пісню на слова Василя Юхимовича "Народичі - село мого народу". Там теж це слово вживається з подвійним наголосом:
"ШкодА, ой ШкОда, що в Народичах
Біда у вікнах, сумота в очах...
Дякую за прискіпливість!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:17 ]
два склади наголошені - ні, то допоміжна стопа з двох ненаголошених, але рахується відповідно до основного ритму, тобто, у Вас ямб з пірихієм -стопа з двох ненаголошених складів. Це допоміжна стопа, що замінює ямб або хорей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:59 ]
так само і у Єсєніна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 09:11:07 ]
Я знаю, мій любий друже, що наголос подвійний шкОдА, але я за урізноманітнення, на кшталт:
І дум веселих сповнений я нині,
Але не жаль минулого мені.
Я не прискіпливий, Ярославе, просто щиро висловлюю свою думку. І те, що "вельми лепсько", теж щира правда)
Натхнення вам і удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 23:07:37 ]
Хай і так, Таню, але ж наголос "золотА", як і у Єсеніна, хіба ж ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 01:01:13 ]
так) як у Єсєніна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 11:50:10 ]
Володю, дякую за щиру думку. І я тобі щиро відповім. У Єсеніна: "не жаль" - "не жаль", а у мене, відповідно, "не шкодА" - "не шкОда", щоб було ближче до оригіналу і якомога питоміше українською звучало. А українською "не жаль" - можливо, тобі воно звучить природньо, а мені - відгонить русизмом, калькою з російської. Крім того, урізноманітнення тут не потрібне, вдумайся в зміст, тут це повторення Єсеніним вжито свідомо, як художній прийом, для підсилення думки.
Дякую за щирість, і тобі всього найкращого.))