ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Кока Черкаський
2026.05.19 13:38
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.

Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Відгомоніла золота діброва (переклад)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-03 11:48:21
Переглядів сторінки твору 6198
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 11:52:09 ]
Оригінал:

* * *
Отговорила роща золотая
Березовым, веселым языком,
И журавли, печально пролетая,
Уж не жалеют больше ни о ком.

Кого жалеть? Ведь каждый в мире странник
Пройдет, зайдет и вновь оставит дом.
О всех ушедших грезит конопляник
С широким месяцем над голубым прудом.

Стою один среди равнины голой.
А журавлей относит ветер вдаль.
Я полон дум о юности веселой.
Но ничего в прошедшем мне не жаль.

Не жаль мне лет, растраченных напрасно,
Не жаль души сиреневую цветь.
В саду горит костер рябины красной,
Но никого не может он согреть.

Не обгорят рябиновые кисти,
От желтизны не пропадет трава.
Как дерево роняет тихо листья,
Так я роняю грустные слова.

И если время, ветром разметая,
Сгребет их все в один ненужный ком...
Скажите так... что роща золотая
Отговорила милым языком.

1924


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 12:29:08 ]
Рада бачити знову у майстернях!
Чудовий переклад, прочитала із задоволенням,
а останній рядочок - просто супер!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 14:25:20 ]
Пане Ярославе! Я рада Вас бачити!)))

Переклад майстерний! Мова у Вас чудова!
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 17:24:56 ]
Славна музика!:)))Обіймаю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 18:41:27 ]
Ох і гарна ж музика слова! Як скрипаль (у минулому...) я надзвичайно люблю саме гармонію і намагаюся шукати її в словах. Дякую Вам, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 19:58:00 ]
Гарно, пане Ярославе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:56:59 ]
Ксеню, щиро Вам дякую за гарні слова!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:57:09 ]
Доброго вечора, Ярославе. Ви завітали на ПМ. І з ЧИМ?! - перекладом Єсенінської "Рощи". Якщо ви пам"ятаєте, я пробував її перекладати, не мавши жодного досвіду перекладацької діяльності. Ваш вірш змусив мене заглянути у мій переклад. 2450 переглядів сторінки, несамовита критика і здорове ваше слово. Уважно прочитав ваш переклад. Наголос "зОлота" , коли в оригіналі саме "золотА" . І ще один ньюанс: шкОда і шкодА)
А так - вельми і вельми лепсько!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:00:14 ]
Лесю, щиро дякую! Дуже радий, що сподобалось. Дуже шаную творчість Вашого батька, для мене його поезія - справжнє відкриття!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 15:59:18 ]
Спасибі)))
А я читала статті Вашого славетного тата - справжній патріот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:04:51 ]
Пане Іване! Радий зустрічі! Дякую, може заспівають українською колись!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:03 ]
Інно, дякую, радий що музикантам і поетам імпонує моя скромна праця!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:44 ]
Тетяно, щиро дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:33:39 ]
Володю, привіт! Дякую, що завітав. Пам"ятаю твій "пЕреліс одквітлий", навіть не заглядаючи на твою сторінку. Це було оригінально. Свіжо прозвучало і нетипово. Не знаю, де ти в мене побачив наголос "зОлота". І в першій і в останній строфі - "золотА" і "золотАя". Може, у тебе з ритмом проблеми? То я тобі простукаю ямбом стопи:
ВідгОмонІла зОлотА дібрОва. У слові "зОлотА" два ударних склади. Читалося б "зОлота дІброва", якби був дактиль. А при ямбічних стопах - "золотА дібрОва", бачиш?
А щодо "шкодА" і "шкОда", то тлумачний словник 13-титомний дає обидва наголоси, як правомірні.І приклади наводяться з обома наголосами. Ми в капелі бандуристів співаємо пісню на слова Василя Юхимовича "Народичі - село мого народу". Там теж це слово вживається з подвійним наголосом:
"ШкодА, ой ШкОда, що в Народичах
Біда у вікнах, сумота в очах...
Дякую за прискіпливість!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:17 ]
два склади наголошені - ні, то допоміжна стопа з двох ненаголошених, але рахується відповідно до основного ритму, тобто, у Вас ямб з пірихієм -стопа з двох ненаголошених складів. Це допоміжна стопа, що замінює ямб або хорей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:59 ]
так само і у Єсєніна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 09:11:07 ]
Я знаю, мій любий друже, що наголос подвійний шкОдА, але я за урізноманітнення, на кшталт:
І дум веселих сповнений я нині,
Але не жаль минулого мені.
Я не прискіпливий, Ярославе, просто щиро висловлюю свою думку. І те, що "вельми лепсько", теж щира правда)
Натхнення вам і удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 23:07:37 ]
Хай і так, Таню, але ж наголос "золотА", як і у Єсеніна, хіба ж ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 01:01:13 ]
так) як у Єсєніна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 11:50:10 ]
Володю, дякую за щиру думку. І я тобі щиро відповім. У Єсеніна: "не жаль" - "не жаль", а у мене, відповідно, "не шкодА" - "не шкОда", щоб було ближче до оригіналу і якомога питоміше українською звучало. А українською "не жаль" - можливо, тобі воно звучить природньо, а мені - відгонить русизмом, калькою з російської. Крім того, урізноманітнення тут не потрібне, вдумайся в зміст, тут це повторення Єсеніним вжито свідомо, як художній прийом, для підсилення думки.
Дякую за щирість, і тобі всього найкращого.))