ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Відгомоніла золота діброва (переклад)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-03 11:48:21
Переглядів сторінки твору 6571
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 11:52:09 ]
Оригінал:

* * *
Отговорила роща золотая
Березовым, веселым языком,
И журавли, печально пролетая,
Уж не жалеют больше ни о ком.

Кого жалеть? Ведь каждый в мире странник
Пройдет, зайдет и вновь оставит дом.
О всех ушедших грезит конопляник
С широким месяцем над голубым прудом.

Стою один среди равнины голой.
А журавлей относит ветер вдаль.
Я полон дум о юности веселой.
Но ничего в прошедшем мне не жаль.

Не жаль мне лет, растраченных напрасно,
Не жаль души сиреневую цветь.
В саду горит костер рябины красной,
Но никого не может он согреть.

Не обгорят рябиновые кисти,
От желтизны не пропадет трава.
Как дерево роняет тихо листья,
Так я роняю грустные слова.

И если время, ветром разметая,
Сгребет их все в один ненужный ком...
Скажите так... что роща золотая
Отговорила милым языком.

1924


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 12:29:08 ]
Рада бачити знову у майстернях!
Чудовий переклад, прочитала із задоволенням,
а останній рядочок - просто супер!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 14:25:20 ]
Пане Ярославе! Я рада Вас бачити!)))

Переклад майстерний! Мова у Вас чудова!
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 17:24:56 ]
Славна музика!:)))Обіймаю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 18:41:27 ]
Ох і гарна ж музика слова! Як скрипаль (у минулому...) я надзвичайно люблю саме гармонію і намагаюся шукати її в словах. Дякую Вам, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 19:58:00 ]
Гарно, пане Ярославе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:56:59 ]
Ксеню, щиро Вам дякую за гарні слова!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 21:57:09 ]
Доброго вечора, Ярославе. Ви завітали на ПМ. І з ЧИМ?! - перекладом Єсенінської "Рощи". Якщо ви пам"ятаєте, я пробував її перекладати, не мавши жодного досвіду перекладацької діяльності. Ваш вірш змусив мене заглянути у мій переклад. 2450 переглядів сторінки, несамовита критика і здорове ваше слово. Уважно прочитав ваш переклад. Наголос "зОлота" , коли в оригіналі саме "золотА" . І ще один ньюанс: шкОда і шкодА)
А так - вельми і вельми лепсько!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:00:14 ]
Лесю, щиро дякую! Дуже радий, що сподобалось. Дуже шаную творчість Вашого батька, для мене його поезія - справжнє відкриття!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 15:59:18 ]
Спасибі)))
А я читала статті Вашого славетного тата - справжній патріот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:04:51 ]
Пане Іване! Радий зустрічі! Дякую, може заспівають українською колись!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:03 ]
Інно, дякую, радий що музикантам і поетам імпонує моя скромна праця!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:06:44 ]
Тетяно, щиро дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:33:39 ]
Володю, привіт! Дякую, що завітав. Пам"ятаю твій "пЕреліс одквітлий", навіть не заглядаючи на твою сторінку. Це було оригінально. Свіжо прозвучало і нетипово. Не знаю, де ти в мене побачив наголос "зОлота". І в першій і в останній строфі - "золотА" і "золотАя". Може, у тебе з ритмом проблеми? То я тобі простукаю ямбом стопи:
ВідгОмонІла зОлотА дібрОва. У слові "зОлотА" два ударних склади. Читалося б "зОлота дІброва", якби був дактиль. А при ямбічних стопах - "золотА дібрОва", бачиш?
А щодо "шкодА" і "шкОда", то тлумачний словник 13-титомний дає обидва наголоси, як правомірні.І приклади наводяться з обома наголосами. Ми в капелі бандуристів співаємо пісню на слова Василя Юхимовича "Народичі - село мого народу". Там теж це слово вживається з подвійним наголосом:
"ШкодА, ой ШкОда, що в Народичах
Біда у вікнах, сумота в очах...
Дякую за прискіпливість!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:17 ]
два склади наголошені - ні, то допоміжна стопа з двох ненаголошених, але рахується відповідно до основного ритму, тобто, у Вас ямб з пірихієм -стопа з двох ненаголошених складів. Це допоміжна стопа, що замінює ямб або хорей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:42:59 ]
так само і у Єсєніна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 09:11:07 ]
Я знаю, мій любий друже, що наголос подвійний шкОдА, але я за урізноманітнення, на кшталт:
І дум веселих сповнений я нині,
Але не жаль минулого мені.
Я не прискіпливий, Ярославе, просто щиро висловлюю свою думку. І те, що "вельми лепсько", теж щира правда)
Натхнення вам і удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 23:07:37 ]
Хай і так, Таню, але ж наголос "золотА", як і у Єсеніна, хіба ж ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 01:01:13 ]
так) як у Єсєніна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 11:50:10 ]
Володю, дякую за щиру думку. І я тобі щиро відповім. У Єсеніна: "не жаль" - "не жаль", а у мене, відповідно, "не шкодА" - "не шкОда", щоб було ближче до оригіналу і якомога питоміше українською звучало. А українською "не жаль" - можливо, тобі воно звучить природньо, а мені - відгонить русизмом, калькою з російської. Крім того, урізноманітнення тут не потрібне, вдумайся в зміст, тут це повторення Єсеніним вжито свідомо, як художній прийом, для підсилення думки.
Дякую за щирість, і тобі всього найкращого.))