
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
Всім ду-па-рада! :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всім ду-па-рада! :-)
Притренькавсі день, обходєчи дорожні ями, як Петро Грець свою тещу. Коли Божі свєта - то п`ємо після церкви, а коли народні - то кожен день.
Га-не-га, але нинька народне свєто і чєс парадуватисі. А же би всьо було так, як у людей - то тра робити всьо так, як кажут. Інструкція по проведенню паради застрєгла у планшеті носили штабу Міська Фйортки, а той скочив у гречку не дійшовши дві хати до Бази.
Шо робити? Значит камандіри хочут жеби ми то самі допетрали. Ну шо, підготовка пройшла, як то кажут "без керовніци" - і то файно, бо демократично.
Завезли соляри - увімкнувся ґенератор, а за ним пелєнґатор, а за ним цілева нишпорка, а за нею запрацювала підпільна фабрика міцно-підігріваючих напоїв (цукор і дріжджі мінєли на шкірки сибірьських котів, привезених з Молдови (як придаток до партії вина "Стругок 1") у колишнім радгоспі "Шляк Комунізму")), деґустацію проводили хором - хоріли на рано.
Кароче, у нас людиска - майстри справи! Змайструвалисьмо трибуну з похоронного ЗиЛ(а) - ну на ній ми небіжчиків возимо і гній чєсом. Кіно-механік переробив воден з "камєр проводу цілі" на телєкамеру (вишка вже була). Зеньо взєв на себе гріх вести передачу "на-живо" прємо з паради.
Як прийнєто, перед парадов було прийнєто і гріло... Телєвізори ввімкнули тіко ті хто вже не міг пройтисі головнов вулицев села. Решта вишикуваласі на ходу. Оператор камери, той самий кіно-механік заснув, але камера видавала сигнал. На трибуні все начальство і дослужені вособи весело сьорбають графінами посивілу чомусь водичку і наводєть фокус на все, шо білє трибуни. Захрипів балакомовець - пішла музика пропагандистського характеру: "Розпрягайте хлопці коні...".
Колона трударів рушила у такт помахів рук з трибуни. Почався членороздільний репортаж з місцє трафунку паради.
- Дорогі кулєги, кулєжанки... ну і решта! Нинька наша парада, дєку Богу, почаласі (сьорбає прамо з графіна і втирає писок перед вогирком - хрумає).
- Ну ідіт, чого сталисти (забув вимкнути мікрофон)?
- У перших шеренгах (прошу читати так як є, а не "шерінках") ідут наші передовики... йой тримайте Василє, бо зара впаде, ну не видите же хлоп перехвилювавсі і прийнєв... перед летевізією... Це наша гордість і надія (підморгує доярці Надії Набитій). Вони всі зароблєють тежко на Радехівському М`ясокомбінаті "Бичі Роги і ратиці Радехова".
(Шеренга пройшлась, як на бал-маскараді про вікінгів і вікінгинь)
- Тепер вже гойдаютьсі мужні мужі і мужихи з панчухової фабрики "Добрі на литки нитки".
- Приходєт телеґрами від всіх трудєщих нашого краю. Ось і водна з них - нас чує Донецьк -вуглекопи кидають кирки - їм остопі...ило "лупати цю скалу", уже сміються правими зубами і скрегочуть лівим - решту з`їли алігархи.
- А ось наші славні свиноматки... ведіт акутатно - трибуну загадют... все їм сі прибавлєє. Не знаю кіко, але видко же теньґі.
- Онде наше майбутнє... викинь цигарку з писка... я ти дам зара "Подависі".. яким боком плякату несеш?.. шо за переноска у слові "рахуй"?..
- От їде символ праці робітник і селянка і цікавій позиції зовсім не похожій на "Мосфільм". Вона ніби серпом по колоскам, а він ніби зо заду молотом на відмашку, але вражає. Прамо сюр і реалізм.
- Видко вже комбайн "Нива"... ним ми, хіх, макову соломку збираємо і за горівков їздимо... і трактор, за назвою якого утворилась цала держава - "Білорусь".
- Ось і решта... хто як... хто на чім... Не смійсі так водверто Штефане - зубів нема - стид на телєвізію давати... А ти шо? Не шкірсі! Прамо ювелірний магазин, а не зуби...
Ну куди прийшов у фуфайці і в кирзах по коліна в гною... Бабо Ганьо - то прапорцєма махают і чвітками... а не ціпком у бік трибуни... Не сідайте більше десяти на фіру - розвалисі, як потім боєгруз і пільотів до бойових машин підвозити?
- У небі з`явлеєсі наша неперевершна авіяція...
Тут репортаж перериваєсі - п`яний пільота, який летів на поле розкидати гній, натискає кнопку відкуркованє шлюзів... і все "добро" поливає ходу та трибуну. Починаєсі моментальна міграція люду, як при бомбованю....
Тіко Зеньовий Сірко троха прищуривсі перед камеров, як показав врешті свою морду... бо цалий час камера була наведена на його... знаєте шо?
Га-не-га, але нинька народне свєто і чєс парадуватисі. А же би всьо було так, як у людей - то тра робити всьо так, як кажут. Інструкція по проведенню паради застрєгла у планшеті носили штабу Міська Фйортки, а той скочив у гречку не дійшовши дві хати до Бази.
Шо робити? Значит камандіри хочут жеби ми то самі допетрали. Ну шо, підготовка пройшла, як то кажут "без керовніци" - і то файно, бо демократично.
Завезли соляри - увімкнувся ґенератор, а за ним пелєнґатор, а за ним цілева нишпорка, а за нею запрацювала підпільна фабрика міцно-підігріваючих напоїв (цукор і дріжджі мінєли на шкірки сибірьських котів, привезених з Молдови (як придаток до партії вина "Стругок 1") у колишнім радгоспі "Шляк Комунізму")), деґустацію проводили хором - хоріли на рано.
Кароче, у нас людиска - майстри справи! Змайструвалисьмо трибуну з похоронного ЗиЛ(а) - ну на ній ми небіжчиків возимо і гній чєсом. Кіно-механік переробив воден з "камєр проводу цілі" на телєкамеру (вишка вже була). Зеньо взєв на себе гріх вести передачу "на-живо" прємо з паради.
Як прийнєто, перед парадов було прийнєто і гріло... Телєвізори ввімкнули тіко ті хто вже не міг пройтисі головнов вулицев села. Решта вишикуваласі на ходу. Оператор камери, той самий кіно-механік заснув, але камера видавала сигнал. На трибуні все начальство і дослужені вособи весело сьорбають графінами посивілу чомусь водичку і наводєть фокус на все, шо білє трибуни. Захрипів балакомовець - пішла музика пропагандистського характеру: "Розпрягайте хлопці коні...".
Колона трударів рушила у такт помахів рук з трибуни. Почався членороздільний репортаж з місцє трафунку паради.
- Дорогі кулєги, кулєжанки... ну і решта! Нинька наша парада, дєку Богу, почаласі (сьорбає прамо з графіна і втирає писок перед вогирком - хрумає).
- Ну ідіт, чого сталисти (забув вимкнути мікрофон)?
- У перших шеренгах (прошу читати так як є, а не "шерінках") ідут наші передовики... йой тримайте Василє, бо зара впаде, ну не видите же хлоп перехвилювавсі і прийнєв... перед летевізією... Це наша гордість і надія (підморгує доярці Надії Набитій). Вони всі зароблєють тежко на Радехівському М`ясокомбінаті "Бичі Роги і ратиці Радехова".
(Шеренга пройшлась, як на бал-маскараді про вікінгів і вікінгинь)
- Тепер вже гойдаютьсі мужні мужі і мужихи з панчухової фабрики "Добрі на литки нитки".
- Приходєт телеґрами від всіх трудєщих нашого краю. Ось і водна з них - нас чує Донецьк -вуглекопи кидають кирки - їм остопі...ило "лупати цю скалу", уже сміються правими зубами і скрегочуть лівим - решту з`їли алігархи.
- А ось наші славні свиноматки... ведіт акутатно - трибуну загадют... все їм сі прибавлєє. Не знаю кіко, але видко же теньґі.
- Онде наше майбутнє... викинь цигарку з писка... я ти дам зара "Подависі".. яким боком плякату несеш?.. шо за переноска у слові "рахуй"?..
- От їде символ праці робітник і селянка і цікавій позиції зовсім не похожій на "Мосфільм". Вона ніби серпом по колоскам, а він ніби зо заду молотом на відмашку, але вражає. Прамо сюр і реалізм.
- Видко вже комбайн "Нива"... ним ми, хіх, макову соломку збираємо і за горівков їздимо... і трактор, за назвою якого утворилась цала держава - "Білорусь".
- Ось і решта... хто як... хто на чім... Не смійсі так водверто Штефане - зубів нема - стид на телєвізію давати... А ти шо? Не шкірсі! Прамо ювелірний магазин, а не зуби...
Ну куди прийшов у фуфайці і в кирзах по коліна в гною... Бабо Ганьо - то прапорцєма махают і чвітками... а не ціпком у бік трибуни... Не сідайте більше десяти на фіру - розвалисі, як потім боєгруз і пільотів до бойових машин підвозити?
- У небі з`явлеєсі наша неперевершна авіяція...
Тут репортаж перериваєсі - п`яний пільота, який летів на поле розкидати гній, натискає кнопку відкуркованє шлюзів... і все "добро" поливає ходу та трибуну. Починаєсі моментальна міграція люду, як при бомбованю....
Тіко Зеньовий Сірко троха прищуривсі перед камеров, як показав врешті свою морду... бо цалий час камера була наведена на його... знаєте шо?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію