ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Янголе мій…
Образ твору Янголе-охоронцю,
Як нам з тобою добре:
Обіймаєш мене за шию
Смикаєш сиві вуса,
Куйовдиш волосся, тихо
Пісяєш на сорочку,
Смієшся, немов дорослий,
Що вдало пожартував…

Янголе-охоронцю,
Я мушу іти. Дорога
Далека до мого додому,
Хоча… Що для мене дім?

Під колеса лягає відстань,
Немов самогубця. Скільки
Їхати маю нині,
Щоби знайти себе?

Їду… А ти зі мною.
Їду, а ти тримаєш
Руку над головою,
Серце моє в руці…

Янголе-охоронцю,
Я не навчився жити.
Жито на ріднім полі
Скошено на стерню –
Босо ступають ноги
По колючках-вугіллю…

Усмішку твого щастя
Я над усе люблю.

07-08.05.13




Найвища оцінка Анатолій Криловець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Микола Гуцуляк 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-08 20:58:02
Переглядів сторінки твору 5048
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.667 / 5.58  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.867
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 21:20:25 ]
Гарно... Та все ж краще "усмішку", бо не можу уявити собі посмішку щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:19:50 ]
Дякую. Приймається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:01:22 ]
Це гарно, друже, коли є такий янголик, який може і на сорочку попісяти і за сиві вуса посмикати... Бажаю тобі янголиної команди!
А Інну Ковальчук послухай, правду каже. Усмішка - щира, посмішка - іронічна, трішки глузливенька. До такої янголятку ще треба підрости.
Щастя, добра й любові тобі, дорогий побратиме!
Христос воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:20:23 ]
Воістину воскрес!
Вже послухав, друже. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 22:04:43 ]
Так прекрасно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:20:44 ]
Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:38:14 ]
Файно, Друже! Ні - файнезно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:48:34 ]
Дякую, Іване. Приємнезнооооо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:50:05 ]
Добре, що на сорочку, а не на вуса))))
З любов"ю! Інакше і не можна!
Для мене немає нічого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 23:08:51 ]
Завершую, друже. Скоро буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 23:41:57 ]
Вірш ніби про янголятко-онучатко... Оце мене зачепило: Я не навчився жити... Колись мені малому поет Василь Діденко (пісня "На долині туман упав") ледь не відірвав пальця, затиснувши його ручкою колонки, якою воду качали в 60-х роках. Він прийшов до батька мого і каже: "Старий, там чогось твій малий плаче". Добре, що батько - прозаїк і трохи помічає навколишнє життя, то визволив мого пальця. А поети літають в емпіреях і не вміють жити. Зате потім їхні мрії прозаїчні люди втілюють в життя. Вибач за довгий коментар, сподіваюсь не зовсім нудний.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 00:46:50 ]
Усмішку твого щастя
Я над усе люблю.а ще Я не навчився жити.. - вразило особливо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-09 07:25:36 ]
Далека до мого дому - у Вас одруківочка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:45:28 ]
Вразило!
Їду… А ти зі мною.
Їду, а ти тримаєш
Руку над головою,
Серце моє в руці…
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:33:31 ]
Мусить усе якось владнатися... Життя не стоїть на місці... По жнивах знову орють ниву і засівають наново...
Дуже живо і зворушливо змальовано емоції спілкування з янголятком! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Гуцуляк (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:27:46 ]
щира й непідкупна поезія. найкращі рядки:
Під колеса лягає відстань,
Немов самогубця. Скільки
Їхати маю нині,
Щоби знайти себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-09 14:25:13 ]
Ги, Миколо, якщо Вам так сподобався вірш, то навіщо автору вліпили низьку оцінку? Спеціально?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 14:54:47 ]
Так, дітки тримають на світі. У хвилини відчаю людина має згадати тих, кому вона потрібна. На цій любові і "потрібності" тримається людське життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Гуцуляк (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 00:13:44 ]
а хіба це низька оцінка?? як на мене, то все, що вище 5, претендує на геніальність.