ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Відчиняю двері
Пнуться двері - завісам звисно,
ключ проникся і підійшов.
Від руки звинній ручці стисло,
дві підошви хідник знайшов.

Переблимують вічком тіні,
і дотримує відстань стук.
Засув склався у провидінні,
відштовхнувши від себе звук.

Переноситься скрип завзято,
перетерши, мов зашморг, вхід...
І чекає обійм кімната,
де черствíє насущний хліб.

2 Грудня 2006




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Інґвар Олафсон 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-29 22:57:05
Переглядів сторінки твору 7941
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.203 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.196 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.615
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:57:53 ]
Копія з оригіналу:
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 18:53:54]
Цікава модерністична композиція, автор, як на мене, створює задля неї оригінальний обсяг, а також нові відтінки відомих і не дуже слів.

Хіба що "та проклацує зтиха звук." - "та приклацує стиха звук", але "проклацує" малося трохи інше на увазі, та "важлем" - не зовсім зрозміло. А "затих" - дивний, на перший погляд, образ.

Напевно ці моменти і вплинули на оцінку пана Жоржа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:59:05 ]
Шановна Редакціє,
Я виправив слабкі місця.
Дякую за допомогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:20:03 ]
Настільки філософськи-глибинний вірш, що важко підібрати слова для висловлення почуттів, які випливають десь із глибини душі, збурюють давно забуті спогади з дитинства і тепло розливаються по тілу. Так приємно... Не можу пояснити причини такого стану... Дуже гарно і чуттєво виписано. Настільки прості і довершені Образи. Навіть до болю близьке домашнє слово "хідник". Дякую, Юрію, Ти пригадав мені дитинство, подарував хвилини щастя від спогадів, затлумив ностальгію за домом... Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-29 23:21:24 ]
Насправді допомога - це дуже відносна річ, так? Є цільне ваше бачення, яке в деяких місцях може мати невеличкі огріхи. Бачення оригінальне. Тобто, архітектором, будівничим, і фараоном, залишається автор. А ми, так, хиже місячне сяйво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:23:28 ]
"А ми, так, хиже місячне сяйво :)" - коли я прочитала Ваше визначення на Вашій сторінці, то хижості у ньому не відчула... Навпаки - відчувся смуток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:39:26 ]
Редакціє,
Без Вас та всіх решти учасників Самвидаву ми би не бачили себе збоку.
А це так важливо...
Я теж часом бачу невеликі недоліки у авторів - теж стараюсь допомогти.
Ще раз вдячний за все,
Щиро Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:44:26 ]
Вірш справді дуже гарний. Сумний і теплий, ностальгічний. Мені зараз якраз під настрій...
Дякую, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:51:03 ]
Привіт, Мартусе ;) Рада зустрічі :)

Юрію, а мій настрій теж мобільний ;) Тішуся тому, що Твій настрій пише класні вірші ;) Чому смутний смайлик ? Мобільність - це сила, якою треба гордитися ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 00:06:50 ]
Привіт, Юрко! Бачу, що трудишся за всіх українців Америки!:))) Так тримати, земляче! Давно не спілкувалися, а ти не заходиш в гості - чи розгнівався після свят чи що????

"Хліб так давно зачерствів і кімната чекає обіймів..." А ключі підійдуть - так що заходь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:08:41 ]
Привіт, Оксано. Також рада зустрічі.
Привіт, Юрко. З віршами важко боротись :)
Виствляйся як пишеться, дуже цікаво читати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:11:22 ]
Обов`язково зайду друже Василю.
Вдома перейдусь Твоїми новими надходженнями.
Їду зара з праці додому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 08:47:47 ]
Це і є те саме поетичне бачення великого у дрібному. Справді, гарна лірика та, котра може додавати штрихи до завершеності світу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 18:15:46 ]
Дякую Тарасе,
Дуже приємно почути це від Тебе.
Там про Тебе "Сучасна Жінка" питалася - щось дуже хотіла. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 20:43:38 ]
Юрію,
не буду коментувати очевидні змістові та образні чесноти твору.
Скажу про форму та її вади. Перша - наявність дієслівних рим. Друга - важкість в читанні. Язик заплітається. Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра. Якщо ти цього прагнув, пишучи цей твір, тоді тобі вдалося. На мою думку текст має звучати, це особливо актуально для української мови.
З побажанням натхнення,
Інґвар

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 21:05:07 ]
Дуже вдячний Інгваре за слушну критику.
Буду старатися робити більші акценти на милозвучність і простоту
у наступних творах.
Якщо було би не важко Тобі переглянути ці вірші:
Один написаний був у цей самий час, що і цей, так що мабуть
має такі ж вади, а всеж хотілося почути і Твою думку:
Не стукай
А інший - свіженький тут:
Дотик віртуальності
Був би подвійно вдячним. Завжди ціную Твоє слово і поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-30 21:10:12 ]
Казав колись Адкадій Райкін: -"Почему как простой человек, так простые болезни - инфаркт, перелом конечностей, белая горячка... А как интеллигент, так сразу авторемонтное изменение сосудов..."
Це я Інґвара Олафсона (якщо я правильно відтворив імя) "зачепити хочу за "Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра." Перепрошую, звичайно, перепрошую!
Поль Елюар (котрого я так люблю) казав - де починається наука, так закінчується поезія.
Хоча, ти Юрку і дійсно нахомутав, та від того вірш, як на мене, ще більш класний вийшов.
Мені тут чимось відчувається Пастернак...
Біс його зна чим, але щосб є...
Юрку, це здорово!!!
Так дєржать!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:27:15 ]
Пане Кондратюк,
мене не дуже просто зачепить ;-). Вдячний Вам дуже, я тут завдяки Вам помітив у себе помилку "фоносемантичний" - правильно. Не згоден ні з Вами, ні з Полем Елюаром. Мій улюблений автор Едгар По довів своєю творчістю протилежне геніальна поезія дуже близька науці, ба більше вона може на століття випереджати науку.В той же час математика чи квантова фізика в геніальних своїх проявах дуже близька і музиці і поезії...
Звичайно, можна в пориві "слинявої любові" до автора видавати очевидні технічні і фонетичні огріхи за щось незвичайне, але чи піде це на користь автору - питання більш ніж риторичне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:31:57 ]
Юрію,
Дуже дякую за братську підтримку. Юрії всіх країн єднайтесь! :-)
"Ми в тєльняшках - ми прарвйомся!" Ми переможці (якого файного зеленого змія замочили)!

Сприймаю критику, як своє третє око. Всіх вас поважаю і зважую кожну вашу думку.
А те що язик на жарт підвішаний, то ніц на те не вдію. :-)