ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Відчиняю двері
Пнуться двері - завісам звисно,
ключ проникся і підійшов.
Від руки звинній ручці стисло,
дві підошви хідник знайшов.

Переблимують вічком тіні,
і дотримує відстань стук.
Засув склався у провидінні,
відштовхнувши від себе звук.

Переноситься скрип завзято,
перетерши, мов зашморг, вхід...
І чекає обійм кімната,
де черствíє насущний хліб.

2 Грудня 2006




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Інґвар Олафсон 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-29 22:57:05
Переглядів сторінки твору 7735
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.203 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.195 / 5.5  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.615
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.15 17:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:57:53 ]
Копія з оригіналу:
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 18:53:54]
Цікава модерністична композиція, автор, як на мене, створює задля неї оригінальний обсяг, а також нові відтінки відомих і не дуже слів.

Хіба що "та проклацує зтиха звук." - "та приклацує стиха звук", але "проклацує" малося трохи інше на увазі, та "важлем" - не зовсім зрозміло. А "затих" - дивний, на перший погляд, образ.

Напевно ці моменти і вплинули на оцінку пана Жоржа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 22:59:05 ]
Шановна Редакціє,
Я виправив слабкі місця.
Дякую за допомогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:20:03 ]
Настільки філософськи-глибинний вірш, що важко підібрати слова для висловлення почуттів, які випливають десь із глибини душі, збурюють давно забуті спогади з дитинства і тепло розливаються по тілу. Так приємно... Не можу пояснити причини такого стану... Дуже гарно і чуттєво виписано. Настільки прості і довершені Образи. Навіть до болю близьке домашнє слово "хідник". Дякую, Юрію, Ти пригадав мені дитинство, подарував хвилини щастя від спогадів, затлумив ностальгію за домом... Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-29 23:21:24 ]
Насправді допомога - це дуже відносна річ, так? Є цільне ваше бачення, яке в деяких місцях може мати невеличкі огріхи. Бачення оригінальне. Тобто, архітектором, будівничим, і фараоном, залишається автор. А ми, так, хиже місячне сяйво :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:23:28 ]
"А ми, так, хиже місячне сяйво :)" - коли я прочитала Ваше визначення на Вашій сторінці, то хижості у ньому не відчула... Навпаки - відчувся смуток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:39:26 ]
Редакціє,
Без Вас та всіх решти учасників Самвидаву ми би не бачили себе збоку.
А це так важливо...
Я теж часом бачу невеликі недоліки у авторів - теж стараюсь допомогти.
Ще раз вдячний за все,
Щиро Юрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-29 23:44:26 ]
Вірш справді дуже гарний. Сумний і теплий, ностальгічний. Мені зараз якраз під настрій...
Дякую, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 23:51:03 ]
Привіт, Мартусе ;) Рада зустрічі :)

Юрію, а мій настрій теж мобільний ;) Тішуся тому, що Твій настрій пише класні вірші ;) Чому смутний смайлик ? Мобільність - це сила, якою треба гордитися ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 00:06:50 ]
Привіт, Юрко! Бачу, що трудишся за всіх українців Америки!:))) Так тримати, земляче! Давно не спілкувалися, а ти не заходиш в гості - чи розгнівався після свят чи що????

"Хліб так давно зачерствів і кімната чекає обіймів..." А ключі підійдуть - так що заходь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:08:41 ]
Привіт, Оксано. Також рада зустрічі.
Привіт, Юрко. З віршами важко боротись :)
Виствляйся як пишеться, дуже цікаво читати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 00:11:22 ]
Обов`язково зайду друже Василю.
Вдома перейдусь Твоїми новими надходженнями.
Їду зара з праці додому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 08:47:47 ]
Це і є те саме поетичне бачення великого у дрібному. Справді, гарна лірика та, котра може додавати штрихи до завершеності світу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 18:15:46 ]
Дякую Тарасе,
Дуже приємно почути це від Тебе.
Там про Тебе "Сучасна Жінка" питалася - щось дуже хотіла. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 20:43:38 ]
Юрію,
не буду коментувати очевидні змістові та образні чесноти твору.
Скажу про форму та її вади. Перша - наявність дієслівних рим. Друга - важкість в читанні. Язик заплітається. Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра. Якщо ти цього прагнув, пишучи цей твір, тоді тобі вдалося. На мою думку текст має звучати, це особливо актуально для української мови.
З побажанням натхнення,
Інґвар

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 21:05:07 ]
Дуже вдячний Інгваре за слушну критику.
Буду старатися робити більші акценти на милозвучність і простоту
у наступних творах.
Якщо було би не важко Тобі переглянути ці вірші:
Один написаний був у цей самий час, що і цей, так що мабуть
має такі ж вади, а всеж хотілося почути і Твою думку:
Не стукай
А інший - свіженький тут:
Дотик віртуальності
Був би подвійно вдячним. Завжди ціную Твоє слово і поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-30 21:10:12 ]
Казав колись Адкадій Райкін: -"Почему как простой человек, так простые болезни - инфаркт, перелом конечностей, белая горячка... А как интеллигент, так сразу авторемонтное изменение сосудов..."
Це я Інґвара Олафсона (якщо я правильно відтворив імя) "зачепити хочу за "Фоносемантачна атмосфера твору - блякла, волога, сіра." Перепрошую, звичайно, перепрошую!
Поль Елюар (котрого я так люблю) казав - де починається наука, так закінчується поезія.
Хоча, ти Юрку і дійсно нахомутав, та від того вірш, як на мене, ще більш класний вийшов.
Мені тут чимось відчувається Пастернак...
Біс його зна чим, але щосб є...
Юрку, це здорово!!!
Так дєржать!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:27:15 ]
Пане Кондратюк,
мене не дуже просто зачепить ;-). Вдячний Вам дуже, я тут завдяки Вам помітив у себе помилку "фоносемантичний" - правильно. Не згоден ні з Вами, ні з Полем Елюаром. Мій улюблений автор Едгар По довів своєю творчістю протилежне геніальна поезія дуже близька науці, ба більше вона може на століття випереджати науку.В той же час математика чи квантова фізика в геніальних своїх проявах дуже близька і музиці і поезії...
Звичайно, можна в пориві "слинявої любові" до автора видавати очевидні технічні і фонетичні огріхи за щось незвичайне, але чи піде це на користь автору - питання більш ніж риторичне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 22:31:57 ]
Юрію,
Дуже дякую за братську підтримку. Юрії всіх країн єднайтесь! :-)
"Ми в тєльняшках - ми прарвйомся!" Ми переможці (якого файного зеленого змія замочили)!

Сприймаю критику, як своє третє око. Всіх вас поважаю і зважую кожну вашу думку.
А те що язик на жарт підвішаний, то ніц на те не вдію. :-)