ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Проза

 Все женщины несчастливы.
Разговариваю с моим приятелем. Солнышко светит, птицы поют, настроение хорошее.
У нас есть рыбка к пиву, и оно тоже есть… Сидим в тенёчке у озера. Летают чайки, такие маленькие, озерные, не то что морские монстры. Лягушки, которые жабы – квакают, наверное, что-то хотят вставить в наш разговор. Кузнечики, время от времени ржут и скачут, скачут и ржут, тоже наверное что-то хотят… В общем все хорошо. Казалось, ничего не сможет омрачить наше общение.
И тут мой приятель говорит мне:
- А ты знаешь, старче, что все женщины несчастливы!!!
- Во,- отвечаю, - попал пальцем в небо.
- А откуда такое умозаключение,- спрашиваю.
- Ну сам подумай, - говорит.- Не замужняя – несчастливая, так как хочет замуж, замужняя – не счастливая – потому что вышла без любви, не за того, и вообще он – козёл…
- Да, но можно и по любви, и не за козла.
- Нельзя!
- Это еще по чему?
- Потому что все мужики – козлы. Так сами женщины и говорят, по этому нельзя…Нет других. Если умный, то не качок, если качок – то дурак.
Ну асли, вдруг, так сошлись звезды, что и умный и качок, тогда он – бедный… Опять – несчастье.
- Хорошо, но если, как ты говоришь звезды еще раз, как то хитро так соберутся, что будет и умный, и богатый, и качок.
- Ладно, хоть это уже из области фантастики, а мы с тобой реальные пацаны, то он будет уже – женат, на какой-нибудь дуре, которая будет тайно влюблена, в бедного, но гордого пингвина, который не отвечает ей взаимностью, по тому, что бедный, но гордый пингвин.
- Ну хорошо, а не могут так сойтись звезды, что все четыре составляющих совпадут. То есть будет еще и взаимность чувств.
- Ок, отвечаю. Но мы же с тобой реальные пацаны?
- Да!
- Так вот, она будет страдать, что ей уже не восемнадцать, не двадцать, не двадцать пять, тридцать…. И так до бесконечности.
- Ну и что, так это ж жизнь.
- Да, но ей это мешает, не дает покоя…и она опять не счастлива.
- Но можно же ведь и в восемнадцать удачно сходить за муж!
- Может, но за каково-то старого борова, с мешком денег, одышкой, подагрой, и сидящего на Виагре.
- А как же « с милым и рай в шалаше»?
- Нормально, пока в шалаш не залетит первый комар и не укусит её за не самое, или даже самое интересное место.
- И что?
- И всё!
- Что всё?
- Счастье начинает чесаться, краснеть, распухать и т.д. И потом, какое счастье в шалаше, когда подруга, школьная, типичная двоечница, а заслуга её состоит лишь в том, что она имеет четвертый размер, где-то выше пояса, и ноги у нее от ушей, сидит в это время в Бентли?
- ???!!!. Ну, хорошо, а может она, наконец быть самодостаточной, умной, красивой, молодой и богатой.
- Может?
- Ну вот.
- Да, но не счастливой.
- Да почему же??!!
- Элементарно, она же не имеет право, а наверное и не может, любить того, кого любит… её же никто не любит, а только завидуют, и мужики – тоже, или к ней боятся подступиться, или безбожно льстят, и хотят заарканить, как оленя с золотыми рогами.
-Да уж, тяжело с тобой.
- Это не со мной. Смотри, пиво кончилось, давай повысим градус, а то мы этот ребус никогда не разгадаем?
…мы в магазин…ждите…
11.07.2012 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-24 09:10:31
Переглядів сторінки твору 690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.171 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2025.09.21 12:01
Автор у цю хвилину відсутній