ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Проза

 Мотька.
Я шел вдоль берега, по узкой песчаной золотой полоске, которая заканчивалась в буйстве трав и верболоз. Рядом со мной семенила моя Мотька, время, от времени поглядывая на меня, как бы спрашивая: « Долго ли еще вот так топтаться, и для чего? А может, я соображу на руки её взять, ведь песок то мокроватый!?»
Я делал вид, что не вижу её укоризненных, просящих взглядов и продолжал свой не спешный путь, наслаждаясь теплом, солнцем, легким ветерком, прекрасным речным видом, который мог поспорить даже с морским пейзажем.
Приблизительно в ста метрах впереди, навстречу нам шел мужчина, а рядом с ним важно ступал красивый высокий эрдельтерьер. Я не придал этому должного внимания, так как мы с Мотькой, мне казалось, совсем мирные и спокойные, не собирались ни с кем ссорится, тем более драться. Но вероятно я что-то не учел.
Эрдель был хоть и очень высокий, но еще вероятно щенок, по-этому заводной и игривый.
Увидев Мотьку, ему захотелось познакомиться или поиграть с ней, и он весело подпрыгивая и повизгивая, бросился к моей Мотьке!
Я не сразу сообразил, что тут произошло, но вероятно, Мотька просто испугалась такого напора и невоспитанности в поведении здоровенной собаки, тем более не знакомой, что отреагировала быстро и просто. Она высоко подскочила, нет, взвилась вверх, и задними лапами хлёстко ударила собаку поносу.
Жалобный визг огласил окрестности, разбудив дремавший разомлевший от летнего тепла берег. Собака, повизгивая и потирая на ходу лапой ушибленный нос, побежала к своему хозяину пожаловаться на такой, не совсем дружелюбный, как ей показалось, приём со стороны моей Мотьки.
Я же стоял как вкопанный, не до конца осознав, что же все-таки произошло, а Мотька спрятавшись за мои ноги, и с любопытством поглядывала то на удаляющуюся собаку, то на меня, словно оправдываясь: « А чего она, то есть собака, бросилась, на меня! Я её не трогала. Я и сама испугалась, вон как дрожу».
Я погладил Мотьку и на сколько смог успокоил её.
Хозяин же собаки нервно обследовал своего питомца, пытался предъявить мне претензии в неадекватности поведения моей Мотьки. Мол, испортили ему собаку, теперь она будет всех и вся боятся!
На что я спокойно и вежливо ответил, что надо водить таких боязливых собак на поводке, чтоб не дай Бог их куры не обидели.
На этом инцидент был исчерпан.
Мы разминулись, и каждый продолжил путь в свою сторону, но собаке при этом пришлось зайти в воду, так как она боялась, близко приблизится к моей Мотьке.
Я шел всё так же безмятежно и не спеша, напевая какую то популярную песенку. Мотька тоже, наверное, уже совсем успокоившись, но все же старалась не отставать от меня далеко.
Солнце освещало красивый залив речки и берег поросший вербой и какими то кустарниками. Весело пели птицы. Время от времени на берег накатывали не большие волны от проплывшей не далеко моторки. Настроение было тихим и прекрасным.
Но вот мы потихоньку дошли до края полуострова, и нам предстояло перебраться на другой берег по воде метров так двадцать. Там был красивый золотой пляж, где уже давно ждали нас мои друзья.
Я на ходу быстро снял шорты и пошел в воду. Глубина здесь была не большая, где-то по пояс, по-этому плыть мне не надо было. Я уже прошел метров пять - шесть, как услышал, сзади какую-то непонятную возню. Я оглянулся, и увидел, что Мотька стоит по коленки, по свои коленки в воде, и жалобно вопрошает ко мне, чтобы я взял её на руки и перенес на другой берег. Я укоризненно помотал головой, пытаясь пристыдить её, мол, огромной собаки не испугалась, а тут ленишься.
В голос я приободрил её сказав,
- Давай, давай, плыви. Доплывешь ко мне, возьму на руки.
Мотька не поверила, уже зная меня, но еще пару минут пыталась уговорить, все же надеясь на мою доброту, но в итоге сдалась и, отфыркиваясь от маленьких волн, поплыла за мной.
На том берегу, мои друзья, уже зная, а случайные зрители повскакивали со своих мест и стали удивленно и заинтересовано наблюдать за столь странной переправой.
Я первым выбрался на берег, взял полотенце, которое бросил мне кто-то из моих товарищей и стал ждать приближение Мотьки. Через минуту запыхавшаяся Мотька выбралась из такой противной ей воды, отфыркиваясь и отряхнувшись, с укоризной посмотрела на меня своими супер голубыми глазами, говоря,
- Ну что, доволен? Повеселил народ? Теперь давай быстро вытирай меня от этой гадкой мокроты.
Я поднес к Мотьке большое махровое полотенце, которое было под цвет её глаз, она благодарно посмотрела на меня и быстро прыгнула в его самый центр. Мне показалось, что эту скорость я где-то уже видел.
Я укутал Мотьку, как ребенка, и стал нежно растирать и подсушивать ее гладкую красивую чуть пепельно-коричневую шерсть.
Мотька старалась сначала мне помогать, вылизывая открывающиеся участочки шёрстки, но потом успокоилась, и окончательно простив меня, доверившись, полностью отдалась в мою власть. Время от времени, поглядывая на меня, и томно закрывая глаза – блаженно замурлыкала…..

23.10.2012 Ю.В.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-24 09:06:30
Переглядів сторінки твору 1116
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.171 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2026.06.08 19:35
Автор у цю хвилину відсутній