ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Життя-міраж




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-27 00:19:36
Переглядів сторінки твору 5462
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 07:28:51 ]
Від мрій завжди стає тепло душі автора, і далекий читач на відстані відразу відчуває її тепло...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 10:34:19 ]
Дякую, що відчули:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 07:49:33 ]
Кожен день має досить турботи своєї...
Приказка: менше вкусиш - швидше ковтнеш...
Висновок: треба так жити, аби діставати втіху від маленьких життєвих речей, а не фантастичних великих проектів, які будуть з дня на день відкладатися на невизначене майбутнє...
Дякую за роздуми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 15:00:28 ]
Колись мене дуже вразила вистава у столичному театрі "Квадрат", на яку мене запросив знайомий актор-початківець, що там грав. Не пригадаю вже ні назву, ні автора. А монолог головної героїні - молодої дівчини, що трагічно загинула і з потойбіччя звертається до глядача зі своїми "роздумами", назавжди запам'ятався. Ми живемо, не задоволені сьогоднішнім днем, і все очікуємо чогось справжнього, кращого у майбутньому. Наче сьогодні - це тільки підготовка, прелюдія до життя, а саме воно - ще попереду. Аж потім якось раптом виявляється, що ото і було твоє справжнє життя - таке "нетаке"...
Дякую, що і Ви це відчули у моєму вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 10:26:23 ]
Сильно і гордо! Життєве кредо справжньої людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:54:01 ]
Нагадали мені сюжет із життя. Мешкаючи в Києві, я частенько підзаробляла зйомками в епізодах фільмів та реклами. В одному епізоді довелося грати буфетницю, а зйомки проходили в якомусь Будинку Культури. Один із учасників знімального процесу, проходячи мимо, запитав мене:"А Ви справжня?" (напевне, хотів щось замовити у кафе).
- Із пап'є-маше, - з іронією відповіла я...

Усі ми, Світланко, справжні:))) Тільки різні і життя по-своєму сприймаємо. Дякую, що і Ви - справжня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 12:21:01 ]
Поменше міражів нам усім і побільше здійсненних мрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:41 ]
Дякую, Сергію! Приєднуюся до Ваших побажань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 13:24:41 ]
Завтра починається нове життя - так хочеться. Але приходить завтра і продовжується учорашнє. І що з цим робити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:11 ]
Жити далі! І намагатися хоча б планувати реально здійсниме, щоб самому перед собою прикро не було.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 15:58:56 ]
Любиться мені таке філософське, бо нагадало "Сповідь" Блаженного Августина: "Теперішнє майбутнього - це його очікування". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:13:21 ]
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:53:43 ]
Валенько, яка ж Ви чудова, світлосердна людина!
Так все просто і глубокомудро сказано! Красно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:04:39 ]
Дякую за добрі слова, Роксолано!
Хотілося б, щоб саме так і сприймали:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:54:10 ]
глИбоко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 19:37:19 ]
Сподобались Ваші роздуми, Валентино. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:05:37 ]
Дякую Вам!
Щось і мене останнім часом на філософію потягнуло:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 21:21:32 ]
Думаю, Ваш вірш близький кожній людині. Усі ми, навіть найбільші циніки, очікуємо, що завтра обов'язково впаде на голову мішок із щастям. Що через рік-два, коли вже не буде певних перешкод, обов'язково з'явиться змога надолужити усе відкладене... Міражі... І дякую, що нагадуєте, що це лише міражі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:38:58 ]
Та я, власне, і собі самій нагадую:))
Щось я сьогодні у відповідях згадую деякі епізоди з мого минулого. Так от, років 8 тому я очікувала результатів обстеження, які мали б дати відповідь: житиму я далі чи дні мої пораховані... За тиждень від обстеження до оголошення вердикту я зробила більше, ніж за цілий місяць до того. І на всі недороблені справи час знайшовся, і кожен день жила, як останній. тоді доля мене помилувала, діагноз не підтвердився. Але то був дуже серйозний урок.
Дякую Вам, Катерино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 08:34:53 ]
Давайте просто чути одні одних, щоб не доводилося воювати...