ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 диопародія « Сюрприз! »

«Щасливий я в твоєму лоні…»
Михайло Тарабій

«Дощиком проллюсь весняним
В твоє лоно чарівне,
Запалю в тобі світанок…
Тільки ти впусти мене».
Сергій Сірий


«Сиджу у лоні, вдячний долі.
Мене теплом своїм зігрій.
Один отут – не воїн в полі,
Сюди ще хоче і Сергій!

Складемо з ним докупи ліри,
Пліч–о–пліч рушимо у бій…
Нехай заходить швидше Сірий,
Аби лише – не голубий!»

"Двоє у лоні (пародія)"
Микола Базів
http://maysterni.com/publication.php?id=91447


Диопародія

Важливо не втрачати віри!
Любові прагнемо – живі!
Чиї то коло ліжка ліри?
І не одна – відразу дві...

Немов до бою рвались, вої!
Подібні - як їх відрізниш?
У лоні гріються, герої...
І третій (Базіва) - туди ж!


29.05.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-29 11:26:38
Переглядів сторінки твору 8464
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.173 / 6  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 6.128 / 6  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.881
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 22:02:08 ]
УКЛІН!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 22:05:11 ]
п. Іване! Ну Ви молодчинка, неперевершено, емоційно, а іронії, а позитиву... вистачить на життя. Дякую Вам за приємні хвилини читання... (реготала до сліз). те, що треба! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 22:23:25 ]
О, Люд, щира дяка за такий теплий комент і високу оцінку! Радий-радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 22:31:29 ]
Іванку, так мене вже ж приревнував Ярослав, а за ним і Параска... Шо робити??? Катастрофа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 22:48:35 ]
Не переймайся, Люд! І не панікуй - то ж за добру справу "страждаєш"...
ПС. Тре в Параски якесь зілля напитати (відворотнє чи приворотнє - не переплутала би...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 23:22:17 ]
уууу... дай Боже. А як переплутає...? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-29 23:06:25 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 00:08:17 ]
ну-ну...
)))
"и хлеба горбушку - и ту пополам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 08:03:34 ]
Іване! Коротко і влучно, просто блискуче. Ти "танцював" від оригіналу, так що ніякої некоректності не бачу. Браво!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 17:03:28 ]
Пане Ярославе! Ви ж самі пародист. Пам"ятаю Ваше "...дорога розкинула ноги сама, між них я заїхав своїм "мерседесом"...Але ж нікому в голову не прийшло тупо поміняти Вас і Кузанового лг місцями. Хіба ЧУЖИЙ образ, який цитований і висміюється пародистом, може бути кимось поміняний із самим пародистом? Якщо ми будемо ототожнювати ці поняття, тоді пародія, як жанр померла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 10:07:12 ]
А як переплутає, Люд, тоді тре приймати "навпаки"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 10:07:49 ]
Дяка, Лесь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 10:09:30 ]
Як на фронті, Полковнику!
Як у бою, "пліч–о–пліч"...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 10:18:00 ]
Щира дяка, Ярославе!
Твоя думка і оцінка професіонала для мене завжди дуже важлива. Особливо це стосується даного творіння.
Тішуся. І тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 17:24:13 ]
Пане Іване! Перейдемо знову на "ви", бо ближче спілкуватися із вами не хочу. Ви досвідчений пародист, тому добре знаєте, що автори пародій розвивають далі ЧУЖІ образи, які є в цитатах поетів.
Я не створював нових образів, навіть не розвивав їх, а лише звів докупи процитовані образи "людини в лоні" і "людини, яка туди проситься". І все! На якій підставі ви мене поміняли місцем із висміюваним мною образом? Це правовий і моральний нігілізм. Це просто невмотивована образа мене, як пародиста і людини.Я теж переставив місцями вас і того лг, з якого ви кпите у своїй "пародії". Один до одного використав ваш прийом. Зайдіть, полюбуйтеся, не ховайтеся другу добу за плечами своїх друзів,залишіть свій коментар, чи допустимий такий принцип взагалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-31 16:23:27 ]
П. Миколо, прочитавши вчора Вашого останнього коментаря, я нині мав телефонну розмову з Іваном з приводу його мовчання, оскільки знаю його толерантність у своєчасному реагуванні при спілкуванні з колегами. Він пожартував, що не став «підпільником», не законспірувався, а тимчасово перебуває за межами доступу до Інтернету, передає усім вітання, і згодом повернеться на сторінки ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 19:06:56 ]
Шановний пане Миколо, чого це Ви втратили почуття гумору, коли Вас зачепили... А Сергій Сірий і Михайло Тарабій ще не подали Вас на суд за образу честі і гідності?! Ви сприймаєте емоційно-болісно, може Вас уперше самого пародіюють? Тоді я Вас розумію. На мене вперше написали пародію ще коли мені було 18 і я ще й тоді не образився, а подякував за рекламу моєї творчості, благо мене батько навчив.
А тепер вдумайтеся і подивіться трохи розумом і здоровим глуздом. Іван вигадав новий жанр пародії, можливо, хоч у нас тут уже Декамерон пародій, тобто ланцюг із десяти пародій різних авторів на одну тему і кожна наступна пародіювала попередню.
І ми реготали до сліз, бувало. Гентош на мої твори написав зо три, як мінімум, пародій, і я ще на жодну не образився. Ви кажете, хіба мій ЛГ не був Казановою? Був і не раз і ще й яким! Ми- мужики - на дві третини всі - Казанови, бодай у думках, як свідчить статистика. У мене є "Пісня патріота Казанови" (чомусь її ще ніхто не пародіював досі).
Чого Ваш ЛГ, шановний пане Миколо, не любить сидіти в жіночому лоні? Він що - голубий?! Це ж така насолода! А жінкам як це подобається!

Моя Вам порада - щоб зняти стрес, не нервуйте, а навпаки - напишіть пародію на Івана, і запхніть його ЛГ не в лоно, а навпаки! Оце буде регіт!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 10:53:18 ]
Дещо "модифікую" другу строфу, в її третьому рядочку "герої" - не тільки сміливі і щасливі воїни, що "пліч–о–пліч рушили у бій", а насамперед - ЛГ (ліричні герої).Тобто тут - герої "з лірами" (не автори).


1   2   3   Переглянути все