Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.22
22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но
2026.09.22
20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
2026.09.22
17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
2026.09.22
13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
2026.09.22
12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
2026.09.22
12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)
Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
2026.09.22
11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!
За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!
За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -
2026.09.22
07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ
У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними
2026.09.22
06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...
2026.09.21
22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
2026.09.21
21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т
2026.09.21
17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
2026.09.21
13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
2026.09.21
12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим.
Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями.
Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню.
Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії.
Руйн
2026.09.21
06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
2026.09.21
05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ
У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Псалом 50-й (для Асафа)
Господь Бог говорив і покликав Землю –
Від сходу й до заходу сонця.
Від Сіону,краси досконалої, з'явився Бог.
Прийшов Господь наш і не став мовчати.
Вогонь поглинає все перед Ним
І небачена доти буря довкола.
Кличе Він небеса згори і Землю
До суду над народом Своїм:
«Зберіть Мені побожних Моїх,
Що склали зо Мною заповіт над жертвою».
І звістили небеса справедливість Його,
Адже Бог – суддя Він. Села!
«Слухай, народе Мій, тобі, Ізраїлю,
Говоритиму і застережу тебе –
Господь Бог Я твій!
Не за жертви твої докорятиму.
Твої цілопалення завше передо Мною.
Не візьму вола з твого дому,
Ані цапа з кошар твоїх,
Бо ж уся звірина лісова Моя
І худоба на тисячах гір.
Був би голодний, не сказав би тобі,
Бо всесвіт увесь Мій і все, що є в нім.
Хіба ж їм Я м’ясо волів і цапову кров п’ю?
Богу пожертву неси як подяку,
Визнання зроби і виконуй перед Богом свої обітниці.
Поклич Мене в день біди і порятую тебе,
І шануватимеш Мене.
А нечестивому казав Всевишній:
«Навіщо проповідуєш Мої закони
І заповіт Мій носиш на вустах своїх?
Ти ж ненавидиш Мої настанови
І кидаєш слова Мої позад себе.
Як бачив ти злодія, знався з ним.
І з перелюбниками був заодно.
Волю дав ти пащеці для лихослів’я,
Язик твій брехнею обплетений.
Сидиш собі й брата свого обмовляєш,
Зводиш ганьбу на сина твоєї матері.
Ти робив це, а Я мовчав.
Гадав ти, що і Я таким же буду,
Докорятиму тобі і гріхи твої
Поставлю перед очима твоїми".
Зрозумійте ж ті, хто забуває Бога,
Бо шматуватиму і не порятує ніхто вас.
А хто приносить пожертву і зізнається,
Шанує Мене і тому, хто думає,
Шлях покажу – порятунок Господній.
----------------
Номер Псалма подано за оригіналом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Псалом 50-й (для Асафа)
Господь Бог говорив і покликав Землю –
Від сходу й до заходу сонця.
Від Сіону,краси досконалої, з'явився Бог.
Прийшов Господь наш і не став мовчати.
Вогонь поглинає все перед Ним
І небачена доти буря довкола.
Кличе Він небеса згори і Землю
До суду над народом Своїм:
«Зберіть Мені побожних Моїх,
Що склали зо Мною заповіт над жертвою».
І звістили небеса справедливість Його,
Адже Бог – суддя Він. Села!
«Слухай, народе Мій, тобі, Ізраїлю,
Говоритиму і застережу тебе –
Господь Бог Я твій!
Не за жертви твої докорятиму.
Твої цілопалення завше передо Мною.
Не візьму вола з твого дому,
Ані цапа з кошар твоїх,
Бо ж уся звірина лісова Моя
І худоба на тисячах гір.
Був би голодний, не сказав би тобі,
Бо всесвіт увесь Мій і все, що є в нім.
Хіба ж їм Я м’ясо волів і цапову кров п’ю?
Богу пожертву неси як подяку,
Визнання зроби і виконуй перед Богом свої обітниці.
Поклич Мене в день біди і порятую тебе,
І шануватимеш Мене.
А нечестивому казав Всевишній:
«Навіщо проповідуєш Мої закони
І заповіт Мій носиш на вустах своїх?
Ти ж ненавидиш Мої настанови
І кидаєш слова Мої позад себе.
Як бачив ти злодія, знався з ним.
І з перелюбниками був заодно.
Волю дав ти пащеці для лихослів’я,
Язик твій брехнею обплетений.
Сидиш собі й брата свого обмовляєш,
Зводиш ганьбу на сина твоєї матері.
Ти робив це, а Я мовчав.
Гадав ти, що і Я таким же буду,
Докорятиму тобі і гріхи твої
Поставлю перед очима твоїми".
Зрозумійте ж ті, хто забуває Бога,
Бо шматуватиму і не порятує ніхто вас.
А хто приносить пожертву і зізнається,
Шанує Мене і тому, хто думає,
Шлях покажу – порятунок Господній.
----------------
Номер Псалма подано за оригіналом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
