Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектор
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Вірші
Свята Земля
«Земля Ізраїлю освячена більше, ніж решта земель».
Єрусалимський Талмуд, Кляїм,1:6
Земля Ізраїлю та народ Ізраїлю пасують одне одному
і пов’язані одне з одним.
Бемідбар раба, 23:5
Свята Земля...
Свята для тих, кому вона -
Ісус, Єрусалим,Віфлеєм, Назарет, Йордан і Гінасерет...
Та тричі святіша вона тим,
Кому заповідав її Всевишній.
Просто земля,так до робочих рук охоча,
Щоб зводить житло, сіяти, садить...
...Незвична доля їй судилась.
Немовби удова, страждала,
Як зайди залишали їй
Болота, терни, колючки, руїни...
Слізьми пророків зрошена сповна
І кров’ю поколінь, гнаних у рабство.
Тепер пшеницею колоситься вона,
Зеленими оазами в пустелі,
І світ притягує, наче той магніт...
Навдивовижу Свята Земля ще й тим,
Що призабута мова Божа
Після століть серед чужинських мов
З тісняви синагог у світ широкий вийшла,
Навіть туристові так хочеться нею говорить.
І все ж прибулець знайде щось «не так»
І подумки (а чи й уголос ) господарів осудить:
Хто за надмірний гвалт і крик,
А хто за одяг, далекий од європейських мод,
Чи за штани чоловіків, що нижче черева і гузна...
І ще багато що в око впаде,
Бо, як-то кажуть, збоку завше видніше...
...Так, є за що народ цей твердошиїй гудить
(Хоча без нього не було б i праведника Йсуса.
І хтозна, чи названа була б оця Земля Святою),
Та тільки не за те, що лібералам любо:
Віддать її тому, кому вона ніколи не була святою,
Хто ще століття тому в найми йшов сюди,
Тепер же заповзявся нею володіти.
Ізраїль слухає чужих і своїх «спеців»
І віддає сади, добуті мозолями й потом,
На ще одні для терористів полігони.
Тим, кому ще із садка дитячого бачиться,
Як у нове вигнання йдуть юдеї й плачуть...
...І все ж є що поставити Ізраїлю на карб:
У намірі буть, як усі, почав він забувать,
За що обрав його Всевишній –
Взірцем для всіх народів буть
І Боже слово людству донести пречистим...
...Може,і світ од скверни очистився б скоріш.
P.S.
«Простив Всевишній Ізраїлю ідолопоклонство, блуд і пролиття невинної крові, а зневажання Тори - не простив» (Єрусалимський Талмуд, Хаґіґа, 1:7).
----------------------------
Йдеться про небачене доти в світі явище – відродження івриту, що став народною і державною мовою.
Тора -П'ятикнижжя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свята Земля
«Земля Ізраїлю освячена більше, ніж решта земель».
Єрусалимський Талмуд, Кляїм,1:6
Земля Ізраїлю та народ Ізраїлю пасують одне одному
і пов’язані одне з одним.
Бемідбар раба, 23:5
Свята Земля...
Свята для тих, кому вона -
Ісус, Єрусалим,Віфлеєм, Назарет, Йордан і Гінасерет...
Та тричі святіша вона тим,
Кому заповідав її Всевишній.
Просто земля,так до робочих рук охоча,
Щоб зводить житло, сіяти, садить...
...Незвична доля їй судилась.
Немовби удова, страждала,
Як зайди залишали їй
Болота, терни, колючки, руїни...
Слізьми пророків зрошена сповна
І кров’ю поколінь, гнаних у рабство.
Тепер пшеницею колоситься вона,
Зеленими оазами в пустелі,
І світ притягує, наче той магніт...
Навдивовижу Свята Земля ще й тим,
Що призабута мова Божа
Після століть серед чужинських мов
З тісняви синагог у світ широкий вийшла,
Навіть туристові так хочеться нею говорить.
І все ж прибулець знайде щось «не так»
І подумки (а чи й уголос ) господарів осудить:
Хто за надмірний гвалт і крик,
А хто за одяг, далекий од європейських мод,
Чи за штани чоловіків, що нижче черева і гузна...
І ще багато що в око впаде,
Бо, як-то кажуть, збоку завше видніше...
...Так, є за що народ цей твердошиїй гудить
(Хоча без нього не було б i праведника Йсуса.
І хтозна, чи названа була б оця Земля Святою),
Та тільки не за те, що лібералам любо:
Віддать її тому, кому вона ніколи не була святою,
Хто ще століття тому в найми йшов сюди,
Тепер же заповзявся нею володіти.
Ізраїль слухає чужих і своїх «спеців»
І віддає сади, добуті мозолями й потом,
На ще одні для терористів полігони.
Тим, кому ще із садка дитячого бачиться,
Як у нове вигнання йдуть юдеї й плачуть...
...І все ж є що поставити Ізраїлю на карб:
У намірі буть, як усі, почав він забувать,
За що обрав його Всевишній –
Взірцем для всіх народів буть
І Боже слово людству донести пречистим...
...Може,і світ од скверни очистився б скоріш.
P.S.
«Простив Всевишній Ізраїлю ідолопоклонство, блуд і пролиття невинної крові, а зневажання Тори - не простив» (Єрусалимський Талмуд, Хаґіґа, 1:7).
----------------------------
Йдеться про небачене доти в світі явище – відродження івриту, що став народною і державною мовою.
Тора -П'ятикнижжя
| Найвища оцінка | Анатолій Криловець | 6 | Майстер-клас / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Мішель Платіні | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Псалом 50-й (для Асафа)"
• Перейти на сторінку •
"Задля злагоди в домі (з добірки «Поміж рядками Аґади")"
• Перейти на сторінку •
"Задля злагоди в домі (з добірки «Поміж рядками Аґади")"
Про публікацію
