ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 В.Висоцький. Коні завибагливі
Образ твору Здовж обриву, понад прірвою, у самого та краю,
Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.
І повітря мені мало – вітер п’ю, туман ковтаю,
Чую в запалі смертельнім: пропадаю, пропадаю.

Повільніше коні, прошу, уповільніться ледь!
Ви невпинну не слухайте пліть!
Та що за коні, о!, попались, завибагливі геть,
Я дожити не встиг, й доспівати не вспіть.

Я коней напою,
Я куплет затягну –
І хоча би ще мить,
Та стою, на краю…

Згину я – мене-пір’їнку ураган змете з долоні,
І саньми мене галопом повезуть снігами зранку, -
Ви на кроки непоспішні перейдіть, о мої коні,
Хоч на трохи путь подовжте до останнього притулку!

Повільніше коні, прошу, уповільніться ледь!
Не укажчики вам пуга й пліть!
Та що за коні-то попались, завибагливі геть,
І дожити не встиг, й доспівати не вспіть!

Я коней напою,
Я куплет затягну –
І хоча би ще мить
Та стою, на краю…

Встигли ми - до Бога в гості не буває невстигання, -
Що там ангели співають надто злими голосами?!
Але може це дзвіночок захлинувся од ридання,
Чи то коням я кричу, щоб не несли так швидко сани?!

Повільніше коні трохи, уповільніться ледь!
Вас благаю, ускач не летіть!
Та що за коні, о!, попались, завибагливі геть -
Як дожити не встиг, доспівати б успіть!

Я коней напою,
Я куплет затягну –
І хоча би ще мить
Та стою, на краю…



Владимир Высоцкий

Кони привередливые

Вдоль обрыва, по-над пропастью, по самому краю
Я коней своих нагайкою стегаю, погоняю...
Что-то воздуху мне мало - ветер пью, туман глотаю, -
Чую с гибельным восторгом: пропадаю, пропадаю!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Вы тугую не слушайте плеть!
Но что-то кони мне попались привередливые -
И дожить не успел, мне допеть не успеть.

Я коней напою,
я куплет допою -
Хоть мгновенье еще постою
на краю...

Сгину я - меня пушинкой ураган сметет с ладони,
И в санях меня галопом повлекут по снегу утром, -
Вы на шаг неторопливый перейдите, мои кони,
Хоть немного, но продлите путь к последнему приюту!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Не указчики вам кнут и плеть!
Но что-то кони мне попались привередливые -
И дожить не успел, мне допеть не успеть.

Я коней напою,
я куплет допою -
Хоть мгновенье еще постою
на краю...

Мы успели: в гости к Богу не бывает опозданий, -
Так, что ж там ангелы поют такими злыми голосами?!
Или это колокольчик весь зашелся от рыданий,
Или я кричу коням, чтоб не несли так быстро сани?!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Умоляю вас вскачь не лететь!
Но что-то кони мне попались привередливые...
Коль дожить не успел, так хотя бы - допеть!

Я коней напою,
я куплет допою -
Хоть мгновенье еще постою
на краю...

1972


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ретро Лю 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-31 23:46:27
Переглядів сторінки твору 7440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.423 / 5.75  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.419 / 5.75  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.06.19 12:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 00:03:36 ]
Вже вікрилась Душа і розілялась по горлу.
Дякую Майстре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:19:23 ]
Пане Володимире, вдячний разом із Юрком.
Трохи в першій строфі ріже слух "стібаю", по словнику в українській мові є таке слово "стібати", але воно означає "прошивати, прокладати стібки". Чи не краще буде "я коней свох нагайкою шмагаю..."
І тут же "поганяю" - може краще замінити "підганяю"… Все далі звучить сильно і мелодійно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 09:47:06 ]
Ви праві, пане Василю, до коней краще шмагаю! :)
Змінюю. Щодо Висоцього - тільки колективне доопрацювання дасть істинну картинку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 10:53:10 ]
Переклад, безперечно, є вдалим. Але питання навіщо перекладати з російської у країні, де ця мова є фактично домінуючою у побуті та масмедія.Це по-перше. По-друге, на мою думку, цінність текстової творчості Висоцького у відриві від його виконання суттєво зменшується. Слухати Висоцького і читати - то два нерівноцінні процеси, як на мене. І на завершення, переклад поетичного тексту має сенс лише для мов, знання яких у країні малопоширене. Поезія має читатися в оригіналі.Це таке моє бурчання, яке не повинне кидати тінь на дуже адекватний переклад, що є неабиякою майстерністю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 11:54:59 ]
Вітаю Інгваре!
Ви підіймаєте принципово актуальні питання, на які не має чітких академічних відповідей. Окрім, хіба що, однієї - для кожного автора надважливою є співпраця з мовою, робота над собою у напрямку порозуміння з мовою, розуміння завдань і надзавдань, мовних і не тільки. Отже, якщо літератор у перекладах із близьких мов, заповнює українською деякі розріджені, як видається такому перекладачеві, місця більш-менш якісним звучанням, то це ніби добре. Тобто, можна цілком допустити, що є в нашій літературі такі місця і такі переклади (в ідеалі, звичайно) вимальовують певні мовні і світоглядні контури під наших майбутніх Бродських, Кавафісів, Висоцьких. Можливо, в таких випадках, що зовсім не так вже неймовірно, варто пробувати засобами нашої прекрасної мови здійснювати оригінальні задуми краще за оригінальні тексти? Та це вже, напевно, якась форма снобізму :)
Але так чи інакше, і тут я погоджуюсь з вами, - це речі серйозні і вимагають вкрай усвідомленого відношення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 17:34:46 ]
Слово до Пана Інгвара.
Пане Інгваре я, як українець, який проживає в чужині (а таких як я багато)є дуже вдячний Пану Володимиру за переклади хочби і Висоцького на нашу рідну - українську мову. Я не є проти російської мови. Я її також розумію і можу нею говорити. Читав Висоцького в оргіналі. Повірте мені, Пане Інгваре, що в українській він (Висоцький) більш промавляє. Нині хочу вам нагадати такий епізод з минулого. У 1967 році я був у Львові. Зайшов до крамниці , де були вишивані сорочки і українською мовою (такою, якої вживали мої батьки) я попросио сорочку. В крамниці я почув ось таке (того не забуду до кінця мого життя) - Кагда ви в Совєцко Союзє вам нада по руски говоріть. Мні сльоза тоді лицем скотилася. Я їхав в Україну , щоправда з прикметником, все ж таки в Україну, щоб почути і поспілкуватися СВОЄЮ РІДНОЮ МОВОЮ, а почув, що почув. Тому ч Вам дуже вдячний, Пане Володимире, за те, що перекладаєте на нашу - українську мову з братньої російської навіть таких знаменитих поетів як Володимир Висоцький. Дуже дякую Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 18:16:28 ]
"Можливо, в таких випадках, що зовсім не так вже неймовірно, варто пробувати засобами нашої прекрасної мови здійснювати оригінальні задуми краще за оригінальні тексти? Та це вже, напевно, якась форма снобізму :)"
Цілком з Вами погоджуюся, що при перекладі українською можна, при бажанні, навіть посередній текст зробити "лялечкою" і ніякого снобізму я в тому не бачу ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 18:40:14 ]
Дякую Василю, дякую Інгваре, тримаємо курс на підвищення середнього рівня і без жодного снобізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-03 13:43:56 ]
Ось і чарівна Тетяна Мельник зауважила певні неточності, негарності, підкажіть будь-ласочка, будемо виправляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 00:48:51 ]
Не сподобались"невстигання"і"затягну"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 15:46:06 ]
Мені теж, Юрію, "затягну" не надто подобається, але нічого іншого наразі в голову не приходить...
А "невстигання" - то це певно, як нове слово, пропонується до вжитку, якщо засмакує...