ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
Як жінка чорта виносила
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Фальстарт глухонімого кінема
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Кава
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотирик-1
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
* * *
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Канутиль & Люди з узбережжя (Genesis)
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
* 245 *
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 В.Висоцький. Коні завибагливі
Образ твору Здовж обриву, понад прірвою, у самого та краю,
Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.
І повітря мені мало – вітер п’ю, туман ковтаю,
Чую в запалі смертельнім: пропадаю, пропадаю.

Повільніше коні, прошу, уповільніться ледь!
Ви невпинну не слухайте пліть!
Та що за коні, о!, попались, завибагливі геть,
Я дожити не встиг, й доспівати не вспіть.

Я коней напою,
Я куплет затягну –
І хоча би ще мить,
Та стою, на краю…

Згину я – мене-пір’їнку ураган змете з долоні,
І саньми мене галопом повезуть снігами зранку, -
Ви на кроки непоспішні перейдіть, о мої коні,
Хоч на трохи путь подовжте до останнього притулку!

Повільніше коні, прошу, уповільніться ледь!
Не укажчики вам пуга й пліть!
Та що за коні-то попались, завибагливі геть,
І дожити не встиг, й доспівати не вспіть!

Я коней напою,
Я куплет затягну –
І хоча би ще мить
Та стою, на краю…

Встигли ми - до Бога в гості не буває невстигання, -
Що там ангели співають надто злими голосами?!
Але може це дзвіночок захлинувся од ридання,
Чи то коням я кричу, щоб не несли так швидко сани?!

Повільніше коні трохи, уповільніться ледь!
Вас благаю, ускач не летіть!
Та що за коні, о!, попались, завибагливі геть -
Як дожити не встиг, доспівати б успіть!

Я коней напою,
Я куплет затягну –
І хоча би ще мить
Та стою, на краю…



Владимир Высоцкий

Кони привередливые

Вдоль обрыва, по-над пропастью, по самому краю
Я коней своих нагайкою стегаю, погоняю...
Что-то воздуху мне мало - ветер пью, туман глотаю, -
Чую с гибельным восторгом: пропадаю, пропадаю!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Вы тугую не слушайте плеть!
Но что-то кони мне попались привередливые -
И дожить не успел, мне допеть не успеть.

Я коней напою,
я куплет допою -
Хоть мгновенье еще постою
на краю...

Сгину я - меня пушинкой ураган сметет с ладони,
И в санях меня галопом повлекут по снегу утром, -
Вы на шаг неторопливый перейдите, мои кони,
Хоть немного, но продлите путь к последнему приюту!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Не указчики вам кнут и плеть!
Но что-то кони мне попались привередливые -
И дожить не успел, мне допеть не успеть.

Я коней напою,
я куплет допою -
Хоть мгновенье еще постою
на краю...

Мы успели: в гости к Богу не бывает опозданий, -
Так, что ж там ангелы поют такими злыми голосами?!
Или это колокольчик весь зашелся от рыданий,
Или я кричу коням, чтоб не несли так быстро сани?!

Чуть помедленнее, кони, чуть помедленнее!
Умоляю вас вскачь не лететь!
Но что-то кони мне попались привередливые...
Коль дожить не успел, так хотя бы - допеть!

Я коней напою,
я куплет допою -
Хоть мгновенье еще постою
на краю...

1972


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ретро Лю 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-31 23:46:27
Переглядів сторінки твору 7606
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.423 / 5.75  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.420 / 5.75  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 00:03:36 ]
Вже вікрилась Душа і розілялась по горлу.
Дякую Майстре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:19:23 ]
Пане Володимире, вдячний разом із Юрком.
Трохи в першій строфі ріже слух "стібаю", по словнику в українській мові є таке слово "стібати", але воно означає "прошивати, прокладати стібки". Чи не краще буде "я коней свох нагайкою шмагаю..."
І тут же "поганяю" - може краще замінити "підганяю"… Все далі звучить сильно і мелодійно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 09:47:06 ]
Ви праві, пане Василю, до коней краще шмагаю! :)
Змінюю. Щодо Висоцього - тільки колективне доопрацювання дасть істинну картинку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 10:53:10 ]
Переклад, безперечно, є вдалим. Але питання навіщо перекладати з російської у країні, де ця мова є фактично домінуючою у побуті та масмедія.Це по-перше. По-друге, на мою думку, цінність текстової творчості Висоцького у відриві від його виконання суттєво зменшується. Слухати Висоцького і читати - то два нерівноцінні процеси, як на мене. І на завершення, переклад поетичного тексту має сенс лише для мов, знання яких у країні малопоширене. Поезія має читатися в оригіналі.Це таке моє бурчання, яке не повинне кидати тінь на дуже адекватний переклад, що є неабиякою майстерністю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 11:54:59 ]
Вітаю Інгваре!
Ви підіймаєте принципово актуальні питання, на які не має чітких академічних відповідей. Окрім, хіба що, однієї - для кожного автора надважливою є співпраця з мовою, робота над собою у напрямку порозуміння з мовою, розуміння завдань і надзавдань, мовних і не тільки. Отже, якщо літератор у перекладах із близьких мов, заповнює українською деякі розріджені, як видається такому перекладачеві, місця більш-менш якісним звучанням, то це ніби добре. Тобто, можна цілком допустити, що є в нашій літературі такі місця і такі переклади (в ідеалі, звичайно) вимальовують певні мовні і світоглядні контури під наших майбутніх Бродських, Кавафісів, Висоцьких. Можливо, в таких випадках, що зовсім не так вже неймовірно, варто пробувати засобами нашої прекрасної мови здійснювати оригінальні задуми краще за оригінальні тексти? Та це вже, напевно, якась форма снобізму :)
Але так чи інакше, і тут я погоджуюсь з вами, - це речі серйозні і вимагають вкрай усвідомленого відношення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 17:34:46 ]
Слово до Пана Інгвара.
Пане Інгваре я, як українець, який проживає в чужині (а таких як я багато)є дуже вдячний Пану Володимиру за переклади хочби і Висоцького на нашу рідну - українську мову. Я не є проти російської мови. Я її також розумію і можу нею говорити. Читав Висоцького в оргіналі. Повірте мені, Пане Інгваре, що в українській він (Висоцький) більш промавляє. Нині хочу вам нагадати такий епізод з минулого. У 1967 році я був у Львові. Зайшов до крамниці , де були вишивані сорочки і українською мовою (такою, якої вживали мої батьки) я попросио сорочку. В крамниці я почув ось таке (того не забуду до кінця мого життя) - Кагда ви в Совєцко Союзє вам нада по руски говоріть. Мні сльоза тоді лицем скотилася. Я їхав в Україну , щоправда з прикметником, все ж таки в Україну, щоб почути і поспілкуватися СВОЄЮ РІДНОЮ МОВОЮ, а почув, що почув. Тому ч Вам дуже вдячний, Пане Володимире, за те, що перекладаєте на нашу - українську мову з братньої російської навіть таких знаменитих поетів як Володимир Висоцький. Дуже дякую Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 18:16:28 ]
"Можливо, в таких випадках, що зовсім не так вже неймовірно, варто пробувати засобами нашої прекрасної мови здійснювати оригінальні задуми краще за оригінальні тексти? Та це вже, напевно, якась форма снобізму :)"
Цілком з Вами погоджуюся, що при перекладі українською можна, при бажанні, навіть посередній текст зробити "лялечкою" і ніякого снобізму я в тому не бачу ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 18:40:14 ]
Дякую Василю, дякую Інгваре, тримаємо курс на підвищення середнього рівня і без жодного снобізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-03 13:43:56 ]
Ось і чарівна Тетяна Мельник зауважила певні неточності, негарності, підкажіть будь-ласочка, будемо виправляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 00:48:51 ]
Не сподобались"невстигання"і"затягну"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 15:46:06 ]
Мені теж, Юрію, "затягну" не надто подобається, але нічого іншого наразі в голову не приходить...
А "невстигання" - то це певно, як нове слово, пропонується до вжитку, якщо засмакує...