***
Слова, мов зерна, сію, засіваю,
І вірю – дочекаюся врожаю.
А піснею завруниться душа, –
Її не переможе чорна зграя.

***
Кудись ідуть і дурні, й мудреці,
І моляться багаті та старці,
І кожен хоче Істину збагнути,
Але не там шукають мандрівці,

***
В Хайяма я навчатимусь довіку,
Бо мій Учитель мудрий і великий.
Ти хочеш перевершити його?
Хвалю тебе, а думку з серця викинь.

***
Блукає досі правда у тумані
З тих пір, як побувала на Майдані.
Не хоче повертатися до нас,
Бо знає, що ми скажемо, зарані.

***
Цінує Бог слухняність і покору,
І зцілює умить, якщо ти хворий.
Він дав життя тобі не для утіх,
Тому й нагадую – memento mori!

***
Господарі вклонялися землі,
І розминали грудочки ріллі:
«Чи не пора цю ниву засівати?»
А після них лишилися граблі…

***
Ні, не боюся поламати крила,
Допоки в них буяє дужо сила,
Я прагну волі, неба, висоти, –
І не дивлюся, що внизу нарили.