Вчинив мене янголом, Творче, порадь:
Ти ж серце дав людське, а серце - калать...
тріпоче, ячить у прозорість за ставом,
де ходить той муж, що до нього приставив -
ти, Творче, приставив для всеобереги -
я тчу йому пісню із променя Веги.
Він ладність і хижість, він жар...він такий...
тілесний і вільний, земний - ось який!
А ще його погляд моє гріє світло -
я зірно палію, вібрую розквітло,
займаюсь рожево, світаю вогнем -
я неопалимо згораю і ще м:
за нього зриваюсь у бій і навпроти
небесних полів - у душі на частотах -
опірення зрошую небним напоєм...
я - гострінь стріли, я - несуся собою
в його сонцесхил, де спокуса чига -
згибає щодення до сірих звикань
не відати правди, не знати дороги,
котра даленіє і зносить облоги.
Для нього малюю суцвіття медове -
нема йому ради від мене, ні схову.
Пливу повнотою усіх насолод,
відтінками гострих контрастів і от:
підставлю крило, коли впасти він має -
та тільки шкода, що про це він не знає,
дарма, що нечутно крізь мене проходить...
скидають в мені розхвильовані води,
неторканість духу, дурман безбережжя...
я кучері гладжу його обережно,
я майже навчилася дихати в завтра,
торкати заслони тризмірної ватри.
Вриватися, втілитись, влитись у діву -
на мить доторкнутись до нього наживо.
Завмерти - десь там - на аорті життя,
де віра по зорях завіти чита...
Ну, як мені, Творче, порадь не згоріти -
я б'юся розкриллям об яблуні віти,
я хочу любити - і що б там не сталось...
А може це й справді отак закохалась?

опис архетипів народжених 6, 15 та 24 числа)

( відредаговано 2026 р.