ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 *****

Файна я, файна я! Я ся не малюю (2 р.)
Я на своє біле личко - ружа біла лелія –
фарби не купую….

Лемківська пісня

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-02 23:08:33
Переглядів сторінки твору 7142
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 09:58:04 ]
Перший рядок мене чомусь налаштував на останнє прощання-розлуку. Воно біля труни. Літературна героїня не фарбує уста, а поцілунок не притяга, а відпуска.
"Нефальшиве моє серцеквіття,
та нещира твоя «любов»."
Якщо є факт протиставлення, то частка "не" з прикметником вживається окремо. Разом вона вживається, коли нема протиставлення і коли цей прикметник можна замінить на инший, протилежного значення, у якому нема цієї частки.
Хотілось би дізнаться, як воно є насправді:
"Не фальшиве моє серцеквіття,
А фальшива твоя любофф"
"Любофф" можна вживать без лапок. У такому вигляді вона, нмсд, зрозуміла. Щоправда, я не раджу, а зупинивсь на розгляді однієї пари рядків.
А якщо залишить, так як було у вірші, то хай би воно було так:
"Нефальшиве моє серцеквіття
і нещира твоя «любов».
У такому випадку нема факту протиставлення, а має місце перелічування. Сполучник "та" з комою перед ним вже не дезорієнтуватиме такого розгубленого читача як я.
Чудові рими третьої строфи з огляду на вік вірша. У ті роки вони, мабуть, не були настільки зужитими, як у нинішні.

Якщо дійсно писалось про небіжчика, то прошу вибачити мені розгляд вірша. У таких випадках доречно співчувать.

Критики не було, а мали місце читацькі рефлексії.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:35:15 ]
Може й справді цей вірш з розряду "прілих" і "поїдених цвіллю-міллю", аналогічно до тих, що Ви лікуєте живою водою в одному зі своїх недавніх віршів.
Але більшість моїх творінь - як діти, всі мені дорогі, бо кожен з них - рефлексія на реальні переживання і відчуття. Хотілося зробити, що можливо для мене теперішньої - трохи досвідченішої у віршувальництві та показати на люди.)) Може це є не вдала і не вдячна спроба - але теж досвід...
Про реального небіжчика тут не йдеться )) Боже збав! Йдеться про "вмерлі" почуття, і справжня - "ненафарбована" ЛГ відпускає свого колишнього коханого, бо від вогневищ кохання залишилися тільки опалини, та й ті вже буйно поросли колючими бур'янами-політтям... 3-тя строфа справді залишилась практично автентичною у римуванні, тоді я так мислила, тому й залишила ті наївні образи-порівняння.
Трохи заплуталася з тими "не" (ще зі школи маю ту плутанину :))) У другій строфі має місце таки протиставлення.
Дякую за Ваші рефлексії, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 10:19:13 ]
Дуже зворушливо і щемливо... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:36:30 ]
Дякую, пане Василю! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 10:49:36 ]
http://shkolyar.in.ua/pravopys/nezpr

Останнього часу спостерігається неправильне (хибне, помилкове) вживання цієї частки. Дехто про всяк випадок її відокремлює у всіх випадках.

Більш складним питанням є питання вживання цієї частки з дієприслівниками, але в Інтернеті існує така кількість пояснень, що можна безпомилково знайти правильний варіант.

Саме ті шкільні заняття, які ми прогулювали, своєю темою наздоганяють багатьох з нас пізніше, якщо не змогли наздогнать ще під час випускних іспитів. Другий рік в одному класі - і за бажання можна вийти золотим медалістом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:22:03 ]
Слова з "не" у першій строфі начебто замінюються на синоніми без "не" : Ненафарбованими = чистими, непідсолодженими = нейтральними, кислими, гіркими, - тому вважаю, що вони подані за правилом; У другій строфі слова з "не" теж можна смислово замінити: нефальшиве = справжнє, нещира = фальшива, а є протиставлення, тому відділяю. Начебто тепер правильно?
ПС. Кожен, хто приходить на ПМ має свою конкретну мету: 1) поспілкуватися зі спорідненими душами, 2)продемонструвати свою поетичну майстерність через бездоганно-досконалі твори і зібрати позитивні відгуки, 3)вдосконалити своє уміння віршувати, тощо...
Я прийшла на ПМ, насамперед, з міркувань, викладених у пункті №3, і тому публікую і не зовсім досконалі твори, бо потребую підказок, порад, хочу вдосконалюватися і зростати у цій царині. Адже це - "Майстерні", а не "Олімп" ) Відповідно - щиро вдячна за усі міркування! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:36:05 ]
Не наважусь тягнуть на себе ковдру знавця цієї казуїстики.
Нмсд, замініть "та" на "то" і буде все гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:46:59 ]
"відпускаю твоє чоло"
Тобто, чоло кудись пішло услід за ногами, або щось залишилось - ноги приросли до землі, а чоло пішло.
Я так розумію цей рядок.
А в поєднанні з ненафарбованими губами чоло мені як нагадувало про небіжчика, так і нагадує. Небіжчиков цілують у лоба. Звісно, що це імітація поцілунку, але хто може знать, яким був той поцілунок мертвої плоті?
Цілують, нмсд, у лоба і школярів, коли відправляють їх до школи - тягать свої букварі, читанки та пенали.
А у Вашому вірші инша історія. Може, коханець (коханий) був такого зросту, як Де Ніро?

До речі, щодо "може". Коли воно без коми, то це - дієслово, а не вставне слово. І Леся Косач-Квітка іноді помилялась. Колись бачив.
Одні учні навчаються за підручниками, другі - за книжками, треті - за газетами. Я вчивсь рідної мови за книжками. Підручники у нагоді стали згодом.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:04:49 ]
Казуїстика - то точно )) Що стосується "та" чи "то" - позаглядала у словник значень і видається мені, що у даному випадку моє "та" подається у значенні "але", тобто як протиставлення. Тому, наразі, залишаю "та" ))
Щиро дякую за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:13:59 ]
"відпускаю твоє чоло" - і тебе всього разом з ним ))) А якщо почуття ЛГ "вмерли", то аналогія з небіжчиком - не така вже й натягнута: той візаві "вмер" для неї у якості коханого. А досягнути чола при бажанні завжди можна при будь-якому зрості )))
Коли поспішаєш відписати коментар, то десь і ті коми губляться ))
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:15:54 ]
А мрію не закувати, Галинко...І ЛГ Ваша це розуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:46:06 ]
То Його мрії - хай собі мріє, скільки хоче )) А моя ЛГ перегоріла почуттям до тої конкретної особи, відпустила його і будує своє життя далі...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:26:27 ]
Упізнаю характер Галини Михайлик)))
Чесно, гідно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:20:15 ]
Дякую, Лесенько!
Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю... (Начебто правильно згадала цю народну мудрість)
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:09:45 ]
Полон - не для Вас, Галинко, це істинно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:21:54 ]
Дивлячись який полон ))) Буває й приємний... Все залежить від того хто і як полонить ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:11:45 ]
P.S. Цікаво, чому у мене немає шкали оцінки для вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:37:18 ]
Мабуть шкала не висвітлюється, бо я задала опцію "не оцінювати". Останнім часом дехто з ПМівців нарікав на "вакханалії" з оцінюванням, особливо щодо нещодавніх новачків, тому я вирішила так... Високі оцінки - дратують інших, низькі - псують настрій оцінюваному, особливо, якщо це не щиро, а з якихось інших міркувань. Мені важливо почути конструктивні відгуки і не псувати собі настрій, витрачаючи час на встановлення мотивів тих чи інших дій давніших, чи зовсім нових користувачів ПМ ))
Ваш відгук - уже висока оцінка моєї праці. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 15:42:41 ]
"Буде ранок, пелюстя сонця,
до щасливих бездонь мости…
Та в моєї душі віконця
відтепер не заглянеш ти ...." - сильна ЛГ!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 10:22:46 ]
Як показав час, ЛГ правильно зробила, що дотрималась саме такої лінії поведінки, хоч тоді їй було ой як складно і нелегко...
Дякую, Роксоланко!