ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 *****

Файна я, файна я! Я ся не малюю (2 р.)
Я на своє біле личко - ружа біла лелія –
фарби не купую….

Лемківська пісня

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-02 23:08:33
Переглядів сторінки твору 7962
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 09:58:04 ]
Перший рядок мене чомусь налаштував на останнє прощання-розлуку. Воно біля труни. Літературна героїня не фарбує уста, а поцілунок не притяга, а відпуска.
"Нефальшиве моє серцеквіття,
та нещира твоя «любов»."
Якщо є факт протиставлення, то частка "не" з прикметником вживається окремо. Разом вона вживається, коли нема протиставлення і коли цей прикметник можна замінить на инший, протилежного значення, у якому нема цієї частки.
Хотілось би дізнаться, як воно є насправді:
"Не фальшиве моє серцеквіття,
А фальшива твоя любофф"
"Любофф" можна вживать без лапок. У такому вигляді вона, нмсд, зрозуміла. Щоправда, я не раджу, а зупинивсь на розгляді однієї пари рядків.
А якщо залишить, так як було у вірші, то хай би воно було так:
"Нефальшиве моє серцеквіття
і нещира твоя «любов».
У такому випадку нема факту протиставлення, а має місце перелічування. Сполучник "та" з комою перед ним вже не дезорієнтуватиме такого розгубленого читача як я.
Чудові рими третьої строфи з огляду на вік вірша. У ті роки вони, мабуть, не були настільки зужитими, як у нинішні.

Якщо дійсно писалось про небіжчика, то прошу вибачити мені розгляд вірша. У таких випадках доречно співчувать.

Критики не було, а мали місце читацькі рефлексії.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:35:15 ]
Може й справді цей вірш з розряду "прілих" і "поїдених цвіллю-міллю", аналогічно до тих, що Ви лікуєте живою водою в одному зі своїх недавніх віршів.
Але більшість моїх творінь - як діти, всі мені дорогі, бо кожен з них - рефлексія на реальні переживання і відчуття. Хотілося зробити, що можливо для мене теперішньої - трохи досвідченішої у віршувальництві та показати на люди.)) Може це є не вдала і не вдячна спроба - але теж досвід...
Про реального небіжчика тут не йдеться )) Боже збав! Йдеться про "вмерлі" почуття, і справжня - "ненафарбована" ЛГ відпускає свого колишнього коханого, бо від вогневищ кохання залишилися тільки опалини, та й ті вже буйно поросли колючими бур'янами-політтям... 3-тя строфа справді залишилась практично автентичною у римуванні, тоді я так мислила, тому й залишила ті наївні образи-порівняння.
Трохи заплуталася з тими "не" (ще зі школи маю ту плутанину :))) У другій строфі має місце таки протиставлення.
Дякую за Ваші рефлексії, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 10:19:13 ]
Дуже зворушливо і щемливо... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:36:30 ]
Дякую, пане Василю! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 10:49:36 ]
http://shkolyar.in.ua/pravopys/nezpr

Останнього часу спостерігається неправильне (хибне, помилкове) вживання цієї частки. Дехто про всяк випадок її відокремлює у всіх випадках.

Більш складним питанням є питання вживання цієї частки з дієприслівниками, але в Інтернеті існує така кількість пояснень, що можна безпомилково знайти правильний варіант.

Саме ті шкільні заняття, які ми прогулювали, своєю темою наздоганяють багатьох з нас пізніше, якщо не змогли наздогнать ще під час випускних іспитів. Другий рік в одному класі - і за бажання можна вийти золотим медалістом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:22:03 ]
Слова з "не" у першій строфі начебто замінюються на синоніми без "не" : Ненафарбованими = чистими, непідсолодженими = нейтральними, кислими, гіркими, - тому вважаю, що вони подані за правилом; У другій строфі слова з "не" теж можна смислово замінити: нефальшиве = справжнє, нещира = фальшива, а є протиставлення, тому відділяю. Начебто тепер правильно?
ПС. Кожен, хто приходить на ПМ має свою конкретну мету: 1) поспілкуватися зі спорідненими душами, 2)продемонструвати свою поетичну майстерність через бездоганно-досконалі твори і зібрати позитивні відгуки, 3)вдосконалити своє уміння віршувати, тощо...
Я прийшла на ПМ, насамперед, з міркувань, викладених у пункті №3, і тому публікую і не зовсім досконалі твори, бо потребую підказок, порад, хочу вдосконалюватися і зростати у цій царині. Адже це - "Майстерні", а не "Олімп" ) Відповідно - щиро вдячна за усі міркування! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 11:36:05 ]
Не наважусь тягнуть на себе ковдру знавця цієї казуїстики.
Нмсд, замініть "та" на "то" і буде все гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 11:46:59 ]
"відпускаю твоє чоло"
Тобто, чоло кудись пішло услід за ногами, або щось залишилось - ноги приросли до землі, а чоло пішло.
Я так розумію цей рядок.
А в поєднанні з ненафарбованими губами чоло мені як нагадувало про небіжчика, так і нагадує. Небіжчиков цілують у лоба. Звісно, що це імітація поцілунку, але хто може знать, яким був той поцілунок мертвої плоті?
Цілують, нмсд, у лоба і школярів, коли відправляють їх до школи - тягать свої букварі, читанки та пенали.
А у Вашому вірші инша історія. Може, коханець (коханий) був такого зросту, як Де Ніро?

До речі, щодо "може". Коли воно без коми, то це - дієслово, а не вставне слово. І Леся Косач-Квітка іноді помилялась. Колись бачив.
Одні учні навчаються за підручниками, другі - за книжками, треті - за газетами. Я вчивсь рідної мови за книжками. Підручники у нагоді стали згодом.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:04:49 ]
Казуїстика - то точно )) Що стосується "та" чи "то" - позаглядала у словник значень і видається мені, що у даному випадку моє "та" подається у значенні "але", тобто як протиставлення. Тому, наразі, залишаю "та" ))
Щиро дякую за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:13:59 ]
"відпускаю твоє чоло" - і тебе всього разом з ним ))) А якщо почуття ЛГ "вмерли", то аналогія з небіжчиком - не така вже й натягнута: той візаві "вмер" для неї у якості коханого. А досягнути чола при бажанні завжди можна при будь-якому зрості )))
Коли поспішаєш відписати коментар, то десь і ті коми губляться ))
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:15:54 ]
А мрію не закувати, Галинко...І ЛГ Ваша це розуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:46:06 ]
То Його мрії - хай собі мріє, скільки хоче )) А моя ЛГ перегоріла почуттям до тої конкретної особи, відпустила його і будує своє життя далі...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:26:27 ]
Упізнаю характер Галини Михайлик)))
Чесно, гідно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:20:15 ]
Дякую, Лесенько!
Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю... (Начебто правильно згадала цю народну мудрість)
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:09:45 ]
Полон - не для Вас, Галинко, це істинно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:21:54 ]
Дивлячись який полон ))) Буває й приємний... Все залежить від того хто і як полонить ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:11:45 ]
P.S. Цікаво, чому у мене немає шкали оцінки для вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:37:18 ]
Мабуть шкала не висвітлюється, бо я задала опцію "не оцінювати". Останнім часом дехто з ПМівців нарікав на "вакханалії" з оцінюванням, особливо щодо нещодавніх новачків, тому я вирішила так... Високі оцінки - дратують інших, низькі - псують настрій оцінюваному, особливо, якщо це не щиро, а з якихось інших міркувань. Мені важливо почути конструктивні відгуки і не псувати собі настрій, витрачаючи час на встановлення мотивів тих чи інших дій давніших, чи зовсім нових користувачів ПМ ))
Ваш відгук - уже висока оцінка моєї праці. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 15:42:41 ]
"Буде ранок, пелюстя сонця,
до щасливих бездонь мости…
Та в моєї душі віконця
відтепер не заглянеш ти ...." - сильна ЛГ!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 10:22:46 ]
Як показав час, ЛГ правильно зробила, що дотрималась саме такої лінії поведінки, хоч тоді їй було ой як складно і нелегко...
Дякую, Роксоланко!