ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 *****

Файна я, файна я! Я ся не малюю (2 р.)
Я на своє біле личко - ружа біла лелія –
фарби не купую….

Лемківська пісня

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-02 23:08:33
Переглядів сторінки твору 7707
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 09:58:04 ]
Перший рядок мене чомусь налаштував на останнє прощання-розлуку. Воно біля труни. Літературна героїня не фарбує уста, а поцілунок не притяга, а відпуска.
"Нефальшиве моє серцеквіття,
та нещира твоя «любов»."
Якщо є факт протиставлення, то частка "не" з прикметником вживається окремо. Разом вона вживається, коли нема протиставлення і коли цей прикметник можна замінить на инший, протилежного значення, у якому нема цієї частки.
Хотілось би дізнаться, як воно є насправді:
"Не фальшиве моє серцеквіття,
А фальшива твоя любофф"
"Любофф" можна вживать без лапок. У такому вигляді вона, нмсд, зрозуміла. Щоправда, я не раджу, а зупинивсь на розгляді однієї пари рядків.
А якщо залишить, так як було у вірші, то хай би воно було так:
"Нефальшиве моє серцеквіття
і нещира твоя «любов».
У такому випадку нема факту протиставлення, а має місце перелічування. Сполучник "та" з комою перед ним вже не дезорієнтуватиме такого розгубленого читача як я.
Чудові рими третьої строфи з огляду на вік вірша. У ті роки вони, мабуть, не були настільки зужитими, як у нинішні.

Якщо дійсно писалось про небіжчика, то прошу вибачити мені розгляд вірша. У таких випадках доречно співчувать.

Критики не було, а мали місце читацькі рефлексії.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:35:15 ]
Може й справді цей вірш з розряду "прілих" і "поїдених цвіллю-міллю", аналогічно до тих, що Ви лікуєте живою водою в одному зі своїх недавніх віршів.
Але більшість моїх творінь - як діти, всі мені дорогі, бо кожен з них - рефлексія на реальні переживання і відчуття. Хотілося зробити, що можливо для мене теперішньої - трохи досвідченішої у віршувальництві та показати на люди.)) Може це є не вдала і не вдячна спроба - але теж досвід...
Про реального небіжчика тут не йдеться )) Боже збав! Йдеться про "вмерлі" почуття, і справжня - "ненафарбована" ЛГ відпускає свого колишнього коханого, бо від вогневищ кохання залишилися тільки опалини, та й ті вже буйно поросли колючими бур'янами-політтям... 3-тя строфа справді залишилась практично автентичною у римуванні, тоді я так мислила, тому й залишила ті наївні образи-порівняння.
Трохи заплуталася з тими "не" (ще зі школи маю ту плутанину :))) У другій строфі має місце таки протиставлення.
Дякую за Ваші рефлексії, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 10:19:13 ]
Дуже зворушливо і щемливо... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:36:30 ]
Дякую, пане Василю! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 10:49:36 ]
http://shkolyar.in.ua/pravopys/nezpr

Останнього часу спостерігається неправильне (хибне, помилкове) вживання цієї частки. Дехто про всяк випадок її відокремлює у всіх випадках.

Більш складним питанням є питання вживання цієї частки з дієприслівниками, але в Інтернеті існує така кількість пояснень, що можна безпомилково знайти правильний варіант.

Саме ті шкільні заняття, які ми прогулювали, своєю темою наздоганяють багатьох з нас пізніше, якщо не змогли наздогнать ще під час випускних іспитів. Другий рік в одному класі - і за бажання можна вийти золотим медалістом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:22:03 ]
Слова з "не" у першій строфі начебто замінюються на синоніми без "не" : Ненафарбованими = чистими, непідсолодженими = нейтральними, кислими, гіркими, - тому вважаю, що вони подані за правилом; У другій строфі слова з "не" теж можна смислово замінити: нефальшиве = справжнє, нещира = фальшива, а є протиставлення, тому відділяю. Начебто тепер правильно?
ПС. Кожен, хто приходить на ПМ має свою конкретну мету: 1) поспілкуватися зі спорідненими душами, 2)продемонструвати свою поетичну майстерність через бездоганно-досконалі твори і зібрати позитивні відгуки, 3)вдосконалити своє уміння віршувати, тощо...
Я прийшла на ПМ, насамперед, з міркувань, викладених у пункті №3, і тому публікую і не зовсім досконалі твори, бо потребую підказок, порад, хочу вдосконалюватися і зростати у цій царині. Адже це - "Майстерні", а не "Олімп" ) Відповідно - щиро вдячна за усі міркування! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 11:36:05 ]
Не наважусь тягнуть на себе ковдру знавця цієї казуїстики.
Нмсд, замініть "та" на "то" і буде все гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 11:46:59 ]
"відпускаю твоє чоло"
Тобто, чоло кудись пішло услід за ногами, або щось залишилось - ноги приросли до землі, а чоло пішло.
Я так розумію цей рядок.
А в поєднанні з ненафарбованими губами чоло мені як нагадувало про небіжчика, так і нагадує. Небіжчиков цілують у лоба. Звісно, що це імітація поцілунку, але хто може знать, яким був той поцілунок мертвої плоті?
Цілують, нмсд, у лоба і школярів, коли відправляють їх до школи - тягать свої букварі, читанки та пенали.
А у Вашому вірші инша історія. Може, коханець (коханий) був такого зросту, як Де Ніро?

До речі, щодо "може". Коли воно без коми, то це - дієслово, а не вставне слово. І Леся Косач-Квітка іноді помилялась. Колись бачив.
Одні учні навчаються за підручниками, другі - за книжками, треті - за газетами. Я вчивсь рідної мови за книжками. Підручники у нагоді стали згодом.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:04:49 ]
Казуїстика - то точно )) Що стосується "та" чи "то" - позаглядала у словник значень і видається мені, що у даному випадку моє "та" подається у значенні "але", тобто як протиставлення. Тому, наразі, залишаю "та" ))
Щиро дякую за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:13:59 ]
"відпускаю твоє чоло" - і тебе всього разом з ним ))) А якщо почуття ЛГ "вмерли", то аналогія з небіжчиком - не така вже й натягнута: той візаві "вмер" для неї у якості коханого. А досягнути чола при бажанні завжди можна при будь-якому зрості )))
Коли поспішаєш відписати коментар, то десь і ті коми губляться ))
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:15:54 ]
А мрію не закувати, Галинко...І ЛГ Ваша це розуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:46:06 ]
То Його мрії - хай собі мріє, скільки хоче )) А моя ЛГ перегоріла почуттям до тої конкретної особи, відпустила його і будує своє життя далі...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:26:27 ]
Упізнаю характер Галини Михайлик)))
Чесно, гідно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:20:15 ]
Дякую, Лесенько!
Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю... (Начебто правильно згадала цю народну мудрість)
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:09:45 ]
Полон - не для Вас, Галинко, це істинно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:21:54 ]
Дивлячись який полон ))) Буває й приємний... Все залежить від того хто і як полонить ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:11:45 ]
P.S. Цікаво, чому у мене немає шкали оцінки для вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:37:18 ]
Мабуть шкала не висвітлюється, бо я задала опцію "не оцінювати". Останнім часом дехто з ПМівців нарікав на "вакханалії" з оцінюванням, особливо щодо нещодавніх новачків, тому я вирішила так... Високі оцінки - дратують інших, низькі - псують настрій оцінюваному, особливо, якщо це не щиро, а з якихось інших міркувань. Мені важливо почути конструктивні відгуки і не псувати собі настрій, витрачаючи час на встановлення мотивів тих чи інших дій давніших, чи зовсім нових користувачів ПМ ))
Ваш відгук - уже висока оцінка моєї праці. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 15:42:41 ]
"Буде ранок, пелюстя сонця,
до щасливих бездонь мости…
Та в моєї душі віконця
відтепер не заглянеш ти ...." - сильна ЛГ!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 10:22:46 ]
Як показав час, ЛГ правильно зробила, що дотрималась саме такої лінії поведінки, хоч тоді їй було ой як складно і нелегко...
Дякую, Роксоланко!