ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 *****

Файна я, файна я! Я ся не малюю (2 р.)
Я на своє біле личко - ружа біла лелія –
фарби не купую….

Лемківська пісня

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-02 23:08:33
Переглядів сторінки твору 6941
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 09:58:04 ]
Перший рядок мене чомусь налаштував на останнє прощання-розлуку. Воно біля труни. Літературна героїня не фарбує уста, а поцілунок не притяга, а відпуска.
"Нефальшиве моє серцеквіття,
та нещира твоя «любов»."
Якщо є факт протиставлення, то частка "не" з прикметником вживається окремо. Разом вона вживається, коли нема протиставлення і коли цей прикметник можна замінить на инший, протилежного значення, у якому нема цієї частки.
Хотілось би дізнаться, як воно є насправді:
"Не фальшиве моє серцеквіття,
А фальшива твоя любофф"
"Любофф" можна вживать без лапок. У такому вигляді вона, нмсд, зрозуміла. Щоправда, я не раджу, а зупинивсь на розгляді однієї пари рядків.
А якщо залишить, так як було у вірші, то хай би воно було так:
"Нефальшиве моє серцеквіття
і нещира твоя «любов».
У такому випадку нема факту протиставлення, а має місце перелічування. Сполучник "та" з комою перед ним вже не дезорієнтуватиме такого розгубленого читача як я.
Чудові рими третьої строфи з огляду на вік вірша. У ті роки вони, мабуть, не були настільки зужитими, як у нинішні.

Якщо дійсно писалось про небіжчика, то прошу вибачити мені розгляд вірша. У таких випадках доречно співчувать.

Критики не було, а мали місце читацькі рефлексії.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:35:15 ]
Може й справді цей вірш з розряду "прілих" і "поїдених цвіллю-міллю", аналогічно до тих, що Ви лікуєте живою водою в одному зі своїх недавніх віршів.
Але більшість моїх творінь - як діти, всі мені дорогі, бо кожен з них - рефлексія на реальні переживання і відчуття. Хотілося зробити, що можливо для мене теперішньої - трохи досвідченішої у віршувальництві та показати на люди.)) Може це є не вдала і не вдячна спроба - але теж досвід...
Про реального небіжчика тут не йдеться )) Боже збав! Йдеться про "вмерлі" почуття, і справжня - "ненафарбована" ЛГ відпускає свого колишнього коханого, бо від вогневищ кохання залишилися тільки опалини, та й ті вже буйно поросли колючими бур'янами-політтям... 3-тя строфа справді залишилась практично автентичною у римуванні, тоді я так мислила, тому й залишила ті наївні образи-порівняння.
Трохи заплуталася з тими "не" (ще зі школи маю ту плутанину :))) У другій строфі має місце таки протиставлення.
Дякую за Ваші рефлексії, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 10:19:13 ]
Дуже зворушливо і щемливо... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 10:36:30 ]
Дякую, пане Василю! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 10:49:36 ]
http://shkolyar.in.ua/pravopys/nezpr

Останнього часу спостерігається неправильне (хибне, помилкове) вживання цієї частки. Дехто про всяк випадок її відокремлює у всіх випадках.

Більш складним питанням є питання вживання цієї частки з дієприслівниками, але в Інтернеті існує така кількість пояснень, що можна безпомилково знайти правильний варіант.

Саме ті шкільні заняття, які ми прогулювали, своєю темою наздоганяють багатьох з нас пізніше, якщо не змогли наздогнать ще під час випускних іспитів. Другий рік в одному класі - і за бажання можна вийти золотим медалістом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:22:03 ]
Слова з "не" у першій строфі начебто замінюються на синоніми без "не" : Ненафарбованими = чистими, непідсолодженими = нейтральними, кислими, гіркими, - тому вважаю, що вони подані за правилом; У другій строфі слова з "не" теж можна смислово замінити: нефальшиве = справжнє, нещира = фальшива, а є протиставлення, тому відділяю. Начебто тепер правильно?
ПС. Кожен, хто приходить на ПМ має свою конкретну мету: 1) поспілкуватися зі спорідненими душами, 2)продемонструвати свою поетичну майстерність через бездоганно-досконалі твори і зібрати позитивні відгуки, 3)вдосконалити своє уміння віршувати, тощо...
Я прийшла на ПМ, насамперед, з міркувань, викладених у пункті №3, і тому публікую і не зовсім досконалі твори, бо потребую підказок, порад, хочу вдосконалюватися і зростати у цій царині. Адже це - "Майстерні", а не "Олімп" ) Відповідно - щиро вдячна за усі міркування! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:36:05 ]
Не наважусь тягнуть на себе ковдру знавця цієї казуїстики.
Нмсд, замініть "та" на "то" і буде все гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:46:59 ]
"відпускаю твоє чоло"
Тобто, чоло кудись пішло услід за ногами, або щось залишилось - ноги приросли до землі, а чоло пішло.
Я так розумію цей рядок.
А в поєднанні з ненафарбованими губами чоло мені як нагадувало про небіжчика, так і нагадує. Небіжчиков цілують у лоба. Звісно, що це імітація поцілунку, але хто може знать, яким був той поцілунок мертвої плоті?
Цілують, нмсд, у лоба і школярів, коли відправляють їх до школи - тягать свої букварі, читанки та пенали.
А у Вашому вірші инша історія. Може, коханець (коханий) був такого зросту, як Де Ніро?

До речі, щодо "може". Коли воно без коми, то це - дієслово, а не вставне слово. І Леся Косач-Квітка іноді помилялась. Колись бачив.
Одні учні навчаються за підручниками, другі - за книжками, треті - за газетами. Я вчивсь рідної мови за книжками. Підручники у нагоді стали згодом.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:04:49 ]
Казуїстика - то точно )) Що стосується "та" чи "то" - позаглядала у словник значень і видається мені, що у даному випадку моє "та" подається у значенні "але", тобто як протиставлення. Тому, наразі, залишаю "та" ))
Щиро дякую за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:13:59 ]
"відпускаю твоє чоло" - і тебе всього разом з ним ))) А якщо почуття ЛГ "вмерли", то аналогія з небіжчиком - не така вже й натягнута: той візаві "вмер" для неї у якості коханого. А досягнути чола при бажанні завжди можна при будь-якому зрості )))
Коли поспішаєш відписати коментар, то десь і ті коми губляться ))
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:15:54 ]
А мрію не закувати, Галинко...І ЛГ Ваша це розуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 11:46:06 ]
То Його мрії - хай собі мріє, скільки хоче )) А моя ЛГ перегоріла почуттям до тої конкретної особи, відпустила його і будує своє життя далі...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:26:27 ]
Упізнаю характер Галини Михайлик)))
Чесно, гідно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:20:15 ]
Дякую, Лесенько!
Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю... (Начебто правильно згадала цю народну мудрість)
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:09:45 ]
Полон - не для Вас, Галинко, це істинно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:21:54 ]
Дивлячись який полон ))) Буває й приємний... Все залежить від того хто і як полонить ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:11:45 ]
P.S. Цікаво, чому у мене немає шкали оцінки для вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 12:37:18 ]
Мабуть шкала не висвітлюється, бо я задала опцію "не оцінювати". Останнім часом дехто з ПМівців нарікав на "вакханалії" з оцінюванням, особливо щодо нещодавніх новачків, тому я вирішила так... Високі оцінки - дратують інших, низькі - псують настрій оцінюваному, особливо, якщо це не щиро, а з якихось інших міркувань. Мені важливо почути конструктивні відгуки і не псувати собі настрій, витрачаючи час на встановлення мотивів тих чи інших дій давніших, чи зовсім нових користувачів ПМ ))
Ваш відгук - уже висока оцінка моєї праці. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-07-03 15:42:41 ]
"Буде ранок, пелюстя сонця,
до щасливих бездонь мости…
Та в моєї душі віконця
відтепер не заглянеш ти ...." - сильна ЛГ!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 10:22:46 ]
Як показав час, ЛГ правильно зробила, що дотрималась саме такої лінії поведінки, хоч тоді їй було ой як складно і нелегко...
Дякую, Роксоланко!