Маєте рацію, Юрку, в житті буває всяко...
Щиро дякую Вам!

"Я не чарівник(ця)[поет(ка)], а ще тільки навчаюсь" ))) Колись не знала тих правил римування, то і писала як писалося. Як вдалося на нині переробити - Ви бачите. Може, згодом ще щось придумаю.
Тішуся, що хоч остання строфа заслуговує на позитивний відгук )) Щиро дякую, Ксеню!

Дякую, Затіє, за "Сильно сказано!", бо в житті часом важко буває дотриматись сказаного. І моя ЛГ не один раз вже була готова здатися, але дотрималась... І не шкодує, а - навпаки ))

Еге ж )) Замуровано - щоб не було спокуси самій їх відчинити ))
Дякую за відгук!

Читабельний розряд вірша. Чудова дефініція, але ж це пісня, як зазначила автор. Щоправда, я лише зараз побачив її ремарку, що вказує на цю обставину.
бачив би раніше - то був би мій коментар иншим.
Співать можна що завгодно, аби лягало на душу:)

Не зрозуміла про ремарку, пане Семене(???) То за епіграф взяті слова з лемківської пісні. А мій вірш ще не був покладений на музику. Так що з Вашим коментуванням наче все гаразд ))

Мене насмішила така характеристика як ЧИТАБЕЛЬНІСТЬ. З таким самим успіхом, нмсд, можна було б охарактеризувать, наприклад, картину, зауваживши, що на зображення можна дивитись.
Так, можна дивитись, а вірш можна читать. Але, нмсд, характеристика якась дивна. Читабельний. Досить, нмсд, авторитетна заява без будь-яких тактовних пом'якшень на зразок 'імхо', 'нмсд' тощо.
В Одесі кажуть: 'слушай сюда'. Це теж досить, нмсмд, безапеляційна заява, якщо вона пролунала під час громадського (колегіального) обговорення.
Потім я побачив слово 'пісня', яке помилково відніс до Вашого, нмсд, талановитого твору.
А я вчора прийняв історичне рішення - тексти не коментувать. А лише вірші.

Мені приємна Ваша увага до моєї творчості, пане Семене. Тим більше, коли Ви вважаєте мій твір не просто текстом, а віршем, та ще й талановитим! ) Отож, як я зрозуміла, Ваше коментування чи не коментування - своєрідний лакмусовий папірець...
Намагатимусь тримати марку )

Дякую, пане Богдане, за несподівані й оригінальні епітети!
Часом гортаю свої вірші, як альбоми зі світлинами різних періодів життя. Бачу, що деякі таки безнадійні щодо вдосконалення, а із деяких ще можна щось сотворити, зберігши основну ідею чи фразу твору, і додавши дещо цікавіших образних вирішень... ))

Прошу вибачення, пані Наталю, що так опізнилася з відповіддю на Ваш коментар - була у відрядженні.
А щодо роботи над давнішими віршами - це дуже індивідуально. Якщо мій приклад є позитивним - тільки радію з того.
Щиро вдячна!