ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Публіцистика

 Тролейбус

Львівський концерн презентував перший вітчизняний трамвай із низькою підлогою, який міг би експлуатуватися й у Вінниці
Троллейбусы львовские неудобные, так что пусть себе строят, и ездят на тех чешских трамваях, что Винница им подарила

із соцмереж

Образ твору Тут мене запитали "шо саме не зручно у тролейбусах львівського виробництва? Що на, мою думку в них потрібно змінити? Ну зачепили, чесно кажучи )) У Вінницю, як Вікіпедія каже, у 2007 році закупили пять тролейбусів ЛАЗ Е183. З тих пір більше їх не стало, як на мене це добре. Так от що я відповіла:
Потрібно змінини назву з "тролейбус" на "пересувне стойло для городян". Ну, отако глянь на цей салон цього львівського тролейбуса. Добре, по порядку... Воно канэшно абалденно, що в ньому передбачено в'їзд на колясках для людей із обмеженими можливостями, тіко по ходу тут плюси і закінчуються. От скажімо пасажир зайшов в цей пересувний загон для городян через задній вхід. Тут коли глянути на цей офігенний трон сидінь, та східці, то пасажиру одразу понятно, шо задній вхід тіко снаружі красіва замануха, в всередені - це сама настояща жопа. І якшо ми вже каснулись цієї теми (ну, жопи в смислі), то якшо пасажиру пощастило і він пристроїв свое м'яке місце на тверде і незручне крісельце, то їхати ще так-сяк можна. Тут уточнення: проблема не в тому, що крісло тверде, нехай буде, у швейцарських трамвайх та навіть у чеських крісла тверді й зручні, а у львовських тролейбусах ні-фі-га. І ще, якщо вони вже тверді, то якого хріна обтягувати їх тканиною, це вже, по якому? Ну добре, не захотів пасажир стояти/сидіти позаду, перейшов до середини салону, або правильно сказати загону... Тут виникає питання, під які приорітети був розроблений цей салон. Якщо передбачалося, що люди будуть здебільшого сидіти, то навіщо це стойло напроти середнього входу? Чому не зробити вхід для людей з особливими потребами на треті двері, замість трону зі сходами, там нормальна площадка, і, за за відсутності візків, стоячим пасажирам зручно. Ну добре, зайшли і тролейбус рушив. За шо триматися? За лямки дореволюційної моделі? Та до революціїї інші швидкості були й інші салони. А тут посіпаєшся хвилину, матюкнешся і почнеш хапатися за трубу, на якій ця лямка кріпиться, а труба висооока... Ну то це в середені стойла, а в кінці там ні лямки ні труби - рушив транспорт і ті, кому не дісталось місця, припадають колінами до східців і хіба що як Папі у Ватикані руки не цілують тим, що сидять. Вобщім, хай собі строять, і хай собі їздять наздоровля.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-03 10:43:28
Переглядів сторінки твору 1366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:05:26 ]
Правдиво і дотепно, Юлю! Впізнанний стиль. :))
Я ото думаю, що ця лейттема якась... ваша сімейна, бо ще пам'ятаю "довгу шворку під струмом" , "старість, що плює у совість" - також у тролейбусі... Із цим віршем Макс тріумфально колись увійшов на ПМ... :))