ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Публіцистика

 Тролейбус

Львівський концерн презентував перший вітчизняний трамвай із низькою підлогою, який міг би експлуатуватися й у Вінниці
Троллейбусы львовские неудобные, так что пусть себе строят, и ездят на тех чешских трамваях, что Винница им подарила

із соцмереж

Образ твору Тут мене запитали "шо саме не зручно у тролейбусах львівського виробництва? Що на, мою думку в них потрібно змінити? Ну зачепили, чесно кажучи )) У Вінницю, як Вікіпедія каже, у 2007 році закупили пять тролейбусів ЛАЗ Е183. З тих пір більше їх не стало, як на мене це добре. Так от що я відповіла:
Потрібно змінини назву з "тролейбус" на "пересувне стойло для городян". Ну, отако глянь на цей салон цього львівського тролейбуса. Добре, по порядку... Воно канэшно абалденно, що в ньому передбачено в'їзд на колясках для людей із обмеженими можливостями, тіко по ходу тут плюси і закінчуються. От скажімо пасажир зайшов в цей пересувний загон для городян через задній вхід. Тут коли глянути на цей офігенний трон сидінь, та східці, то пасажиру одразу понятно, шо задній вхід тіко снаружі красіва замануха, в всередені - це сама настояща жопа. І якшо ми вже каснулись цієї теми (ну, жопи в смислі), то якшо пасажиру пощастило і він пристроїв свое м'яке місце на тверде і незручне крісельце, то їхати ще так-сяк можна. Тут уточнення: проблема не в тому, що крісло тверде, нехай буде, у швейцарських трамвайх та навіть у чеських крісла тверді й зручні, а у львовських тролейбусах ні-фі-га. І ще, якщо вони вже тверді, то якого хріна обтягувати їх тканиною, це вже, по якому? Ну добре, не захотів пасажир стояти/сидіти позаду, перейшов до середини салону, або правильно сказати загону... Тут виникає питання, під які приорітети був розроблений цей салон. Якщо передбачалося, що люди будуть здебільшого сидіти, то навіщо це стойло напроти середнього входу? Чому не зробити вхід для людей з особливими потребами на треті двері, замість трону зі сходами, там нормальна площадка, і, за за відсутності візків, стоячим пасажирам зручно. Ну добре, зайшли і тролейбус рушив. За шо триматися? За лямки дореволюційної моделі? Та до революціїї інші швидкості були й інші салони. А тут посіпаєшся хвилину, матюкнешся і почнеш хапатися за трубу, на якій ця лямка кріпиться, а труба висооока... Ну то це в середені стойла, а в кінці там ні лямки ні труби - рушив транспорт і ті, кому не дісталось місця, припадають колінами до східців і хіба що як Папі у Ватикані руки не цілують тим, що сидять. Вобщім, хай собі строять, і хай собі їздять наздоровля.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-03 10:43:28
Переглядів сторінки твору 1336
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:05:26 ]
Правдиво і дотепно, Юлю! Впізнанний стиль. :))
Я ото думаю, що ця лейттема якась... ваша сімейна, бо ще пам'ятаю "довгу шворку під струмом" , "старість, що плює у совість" - також у тролейбусі... Із цим віршем Макс тріумфально колись увійшов на ПМ... :))