Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Зотова (1975) /
Публіцистика
Тролейбус
Тут мене запитали "шо саме не зручно у тролейбусах львівського виробництва? Що на, мою думку в них потрібно змінити? Ну зачепили, чесно кажучи )) У Вінницю, як Вікіпедія каже, у 2007 році закупили пять тролейбусів ЛАЗ Е183. З тих пір більше їх не стало, як на мене це добре. Так от що я відповіла:
Потрібно змінини назву з "тролейбус" на "пересувне стойло для городян". Ну, отако глянь на цей салон цього львівського тролейбуса. Добре, по порядку... Воно канэшно абалденно, що в ньому передбачено в'їзд на колясках для людей із обмеженими можливостями, тіко по ходу тут плюси і закінчуються. От скажімо пасажир зайшов в цей пересувний загон для городян через задній вхід. Тут коли глянути на цей офігенний трон сидінь, та східці, то пасажиру одразу понятно, шо задній вхід тіко снаружі красіва замануха, в всередені - це сама настояща жопа. І якшо ми вже каснулись цієї теми (ну, жопи в смислі), то якшо пасажиру пощастило і він пристроїв свое м'яке місце на тверде і незручне крісельце, то їхати ще так-сяк можна. Тут уточнення: проблема не в тому, що крісло тверде, нехай буде, у швейцарських трамвайх та навіть у чеських крісла тверді й зручні, а у львовських тролейбусах ні-фі-га. І ще, якщо вони вже тверді, то якого хріна обтягувати їх тканиною, це вже, по якому? Ну добре, не захотів пасажир стояти/сидіти позаду, перейшов до середини салону, або правильно сказати загону... Тут виникає питання, під які приорітети був розроблений цей салон. Якщо передбачалося, що люди будуть здебільшого сидіти, то навіщо це стойло напроти середнього входу? Чому не зробити вхід для людей з особливими потребами на треті двері, замість трону зі сходами, там нормальна площадка, і, за за відсутності візків, стоячим пасажирам зручно. Ну добре, зайшли і тролейбус рушив. За шо триматися? За лямки дореволюційної моделі? Та до революціїї інші швидкості були й інші салони. А тут посіпаєшся хвилину, матюкнешся і почнеш хапатися за трубу, на якій ця лямка кріпиться, а труба висооока... Ну то це в середені стойла, а в кінці там ні лямки ні труби - рушив транспорт і ті, кому не дісталось місця, припадають колінами до східців і хіба що як Папі у Ватикані руки не цілують тим, що сидять. Вобщім, хай собі строять, і хай собі їздять наздоровля.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тролейбус
Львівський концерн презентував перший вітчизняний трамвай із низькою підлогою, який міг би експлуатуватися й у Вінниці
Троллейбусы львовские неудобные, так что пусть себе строят, и ездят на тех чешских трамваях, что Винница им подарила
із соцмереж
Тут мене запитали "шо саме не зручно у тролейбусах львівського виробництва? Що на, мою думку в них потрібно змінити? Ну зачепили, чесно кажучи )) У Вінницю, як Вікіпедія каже, у 2007 році закупили пять тролейбусів ЛАЗ Е183. З тих пір більше їх не стало, як на мене це добре. Так от що я відповіла:Потрібно змінини назву з "тролейбус" на "пересувне стойло для городян". Ну, отако глянь на цей салон цього львівського тролейбуса. Добре, по порядку... Воно канэшно абалденно, що в ньому передбачено в'їзд на колясках для людей із обмеженими можливостями, тіко по ходу тут плюси і закінчуються. От скажімо пасажир зайшов в цей пересувний загон для городян через задній вхід. Тут коли глянути на цей офігенний трон сидінь, та східці, то пасажиру одразу понятно, шо задній вхід тіко снаружі красіва замануха, в всередені - це сама настояща жопа. І якшо ми вже каснулись цієї теми (ну, жопи в смислі), то якшо пасажиру пощастило і він пристроїв свое м'яке місце на тверде і незручне крісельце, то їхати ще так-сяк можна. Тут уточнення: проблема не в тому, що крісло тверде, нехай буде, у швейцарських трамвайх та навіть у чеських крісла тверді й зручні, а у львовських тролейбусах ні-фі-га. І ще, якщо вони вже тверді, то якого хріна обтягувати їх тканиною, це вже, по якому? Ну добре, не захотів пасажир стояти/сидіти позаду, перейшов до середини салону, або правильно сказати загону... Тут виникає питання, під які приорітети був розроблений цей салон. Якщо передбачалося, що люди будуть здебільшого сидіти, то навіщо це стойло напроти середнього входу? Чому не зробити вхід для людей з особливими потребами на треті двері, замість трону зі сходами, там нормальна площадка, і, за за відсутності візків, стоячим пасажирам зручно. Ну добре, зайшли і тролейбус рушив. За шо триматися? За лямки дореволюційної моделі? Та до революціїї інші швидкості були й інші салони. А тут посіпаєшся хвилину, матюкнешся і почнеш хапатися за трубу, на якій ця лямка кріпиться, а труба висооока... Ну то це в середені стойла, а в кінці там ні лямки ні труби - рушив транспорт і ті, кому не дісталось місця, припадають колінами до східців і хіба що як Папі у Ватикані руки не цілують тим, що сидять. Вобщім, хай собі строять, і хай собі їздять наздоровля.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
