Дякую за романтичну поезію купальської ночі. Але хочу по-дружньому порадити: розмір другого й третього рядків варто було б узгодити із загальною ритмікою вірша:
"Купальська ніч спалахує вогнями,
В купальську ніч стрибаєш ДО небес.
Повітря заворожене піснями,
Й СОЛОДКИЙ гріх у ніч купальську щез".
Бажаю творчих успіхів! Зі святом!

Дякую за увагу, друже.

Вітаю, Таню, вітаю, Юрію, сусіде по кімнаті на 4-му Уманьфесті поезії.
Юрію, я поправив би дещо по-іншому. Я відстоюю ту думку, що завжди треба аналіз вірша починати з аналізу змісту, цікавих його Образів і знахідок, а потім уже звертати увагу на ритм, збіги приголосних і т.д. І аналізувати з тієї точки зору, а чи не постраждає образний ряд від скорочень, підгонки вірша під ритм? У даному випадку так і трапилось. Чудовий є образ у поетеси "повітря калинове" як відсвіт купальського вогню. Цей епітет надає виразності і зримості описувані картині і скорочувати його через ритм, недоцільно, збіднюється картина і образ вірша. Не варто правити "гріх ночі літньої" на банальний і заїждждений усталений вислів "солодкий гріх". Читач завжди шукає чогось нового і незвичного, неординарного, тому краще хай залишається як є. Але писати ритмічно потрібно, тому пропоную піти Тетяні іншим шляхом - не скорочувати кількість складів у двох останніх рядках, а навпаки - збільшити їх кількість у двох перших, підігнавши під ритм, наприклад так:

Купальська ніч, мов сяєвом, спалахує вогнями, (15)
В купальську ніч гориш, стрибаєш до небес. (12)
Повітря калинове заворожене піснями, (15)
Гріх ночі літньої у ніч купальську щез. (12)

І все стає на свої місця - зберігаються поетичні знахідки, блискітки вірша і ритм також стає на місце.
З повагою до обох

Дякую, шановний Ярославе, за докладний аналіз і ясність. "Мов сяєвом" – гарно, в купальську ніч «гориш» - сприймається дуже прямолінійно.
Це ще один привід подумати про свято.
У кожного може бути своє трактування...