ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Геній!
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Сину
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
***
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,

Адель Станіславська
2025.04.07 22:17
***
Янголу боляче.
Янгол не плаче -
мовчить...
Чую...
Лиш серце у грудях
заб'ється гучніше...
Скрапне сльоза...
Забринить недописаним віршем....

Борис Костиря
2025.04.07 21:47
* * *
Вічність сідає на листя сакури.
Повітря, пропахле лихом,
стає ядучим, але воно
не може заглушити
потужну хвилю,
яка йде від листя.
Схід і Захід перетнулися
у цьому прикордонному місті,

Борис Костиря
2025.04.07 21:35
Пастка для фазана
Пастка для фазана -
це пастка для людей,
які купилися на фальшиві ідеї.
Пастка для фазана -
це пастка для енергії
у ноосфері.
Пастка ловить ті ейдоси,
які не зміцніли

Світлана Пирогова
2025.04.07 18:09
Зоряне дитинство
Де тільки не блукало, по яких стежках,
між осокорами, спориш топтало,
крутилось, гралось на стрімких семи вітрах
і не одне дістало, звісно, жало.
Але були так любі - рідне поле й сад,
пахучі різнотрав'ям і любистком,
город і виноградник, весь родин

Юрій Лазірко
2025.04.07 17:20
У Серці
у розбитім серці -
хрест на хрестику,
більше
ніж в забутому селі...
п’ятка мліє,
тягне з табуретика
трохи вище шиї
і петлі...

Юрій Гундарєв
2025.04.07 13:48
Не вбивайте дітей!
Розривається серце:
ракетою спалені
діти на небесех…
Де сором, вандали?

Після ночі вертаєтесь,
донька й син зустрічають:
-Як справи, тату?

Козак Дума
2025.04.07 08:38
Пальми під снігом
Як на далекій півночі – мете…
Укрились снігом ізумрудні віти
лише за місяць до жаркого літа!
Не часто зустрічається оте…

Все утонуло в білій пелені,
накрила побережжя хуртовина,
для цих широт небачена картина –

Віктор Кучерук
2025.04.07 05:52
* * *
Поєднані бідою люди,
Украй стривожені та строгі, –
Ідуть зажурено зусюди
До дитмайданчика німого.
Приносять іграшки і квіти,
Щоб світлу пам’ять вшанувати
Загиблих від ракети діток,
У бійні цій невинуватих.

Ярослав Чорногуз
2025.04.07 00:09
Агонія кохання
Спотворили хвороби нас обох.
І смерть уже чигає недалека.
Життя не пестить більше - бачить Бог --
А ти у нім - філософ, як Сенека.

Усе минає - і кохання теж,
Вогонь згасає у горнилі серця,
Все менше в нім лавандових пожеж,

Іван Потьомкін
2025.04.06 22:25
***
Москалики-зубоскалики, там, у вашій бучі,
бойовій, кипучій, далеко не"лучше",
бо ж за цукор і за хліб навкулачки б'ються.
Ви ж, мов ті вовки, навесні не ситі,
приперлися на Вкраїну голод свій втолити.
Уже Київ маячів золотом Софії,
та не дали н

Борис Костиря
2025.04.06 21:47
* * *
Після зимової сплячки
розпускається листя на осокорі
боязко, нерішуче, несміливо.
Дерево промовляє до нас
зеленими язиками
різними мовами,
але ми не в силі
їх зрозуміти. Словників

Тетяна Левицька
2025.04.06 21:45
Молода
Не дивилась в дзеркало давно,
а оце сьогодні подивилась.
Скільки б не минуло, все одно,
як була колись струнка й красива,
так і залишилася тепер.
Не даремно голова сільради
залицявся, шкода, що помер,
не пізнавши всі мої принади.

Артур Курдіновський
2025.04.06 16:20
Або правий, або щасливий
Відтепер в пакунку для сміття
Всі мої слова та перспективи.
Муштрувало так мене життя:
"Пам'ятай: правий або щасливий!"

Я на шию почепив жабо,
Тупотів ногою, щось доводив.
За одвічне це "або-або"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Діана Мед
2025.01.26

Отея Такумі
2025.01.15

Віталій ШУГА
2024.12.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Інша поезія / Д(Л)-2

 зовсiм гола дiвчина на дикому пляжi
сиджу у тінистому місці дикого пляжу
і спостерігаю за кругообігом голих тіл у природі

зненацька перед моїми очима
виринає зовсім гола дівчина
і звертаючись до мене
з докором каже

чоловік який дивиться

і я їй відповідаю

а хіба не можна
всі дивляться
і я дивлюсь
а що у цьому такого
невже повинен заплющити очі і відвернутись
не споглядаючи таку красу

і присоромлена гола дівчина
не знаючи що мені відповісти
повільно повертається на своє місце на пляжі
граційно вигинаючись при ході


14.06.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-09 09:49:45
Переглядів сторінки твору 3055
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.858
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інша Еротична поезія
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 09:55:58 ]
О! Я думаю, чому Ви так надовго зникали, Емілю...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 11:21:32 ]
Вітаю, Світлано!
Ну, тому що зовсім несподівано для мене відбулись події, які і змусили мене так надовго зникнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 11:27:26 ]
А, то Ви натякаєте, що я насправді відпочивав на дикому пляжі? :) О, то було давно і неправда. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-09 09:56:48 ]
Чудова чоловіча фантазія. Пропоную варіант: на березі сидить жінка, а виринає чоловік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 11:23:58 ]
А це не фантазія. :)
О, цей перший варіант мною вже давним-давно описано у російськомовному вірші "Дикий пляж. Продолжение". :)
Вдячний за відгук, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-09 10:00:55 ]
То, Емілю, були очі xудожника (ваятеля)... О! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 11:25:52 ]
Як переконала колись мене Ніка Новікова, "про що б не писав письменник, він пише про себе". :) Отже, то були очі письменника. :)))
Дяка за відгук, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 15:25:57 ]
Не дає спокою тематика минулих літ, Емілю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:30:46 ]
Це правда, Гарріо - не дає, ой, не дає! :) Занадто багато сильних вражень - ось ніяк і не можу їх позбутись. Та чи й варто? :)
Щось давненько тебе (ми ж на "ти", правда?) не було чути - де пропадав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-09 16:38:19 ]
Довго розповідати, де я був і що робив.
Я не збирався ні залишати сайт, ні повертатись. Свою місію я вважав закінченою. Тріолетами, рондо, ронделями поділився, сонетам так і не навчився. Поетів багато і без мене, то нащо створювати юрму?
А це твій (ми на "ти") вірш нагадав мені про твою пристрасть до цієї тематики.
Я відгукнувся своїм. Він там десь поряд.

З повагою і без мансів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 16:46:03 ]
Так, я щойно побачив твій вірш з моїм епіграфом і дуже зрадів. Не так часто беруть чиїсь слова в епіграфом, не так часто поети надихаються віршами один одного, аби продовжити тематику. Твій - достойне продовження, з чим дозволь тебе привітати.
А щодо ронделів, сонетів, тріолетів та рондо - вважаю, ти робиш дуже потрібну справу, навчаючи своїм прикладом поетів дотримуватись класичних зразків.
З не меншою повагою у відповідь,
Е.Б. (мої ініціали можуть змінюватись, як і псевдоніми - все ніяк не вийду з підпілля у Всесвітній Павутині :) )