На Куру, священному полі, зійшлися дві лави.
Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави?
Бгагават-гіта

На Курську священному полі зійшлися дві лави,
Ой що ж це вчинили фашисти й совєти для слави?

Манштейн тоді бачить: совєти до бою готові.
До фюрера він телефоном у ставку промовив:

“Учителю, глянь: нас війська облягли, ніби тучі.
Привів їх сюди Рокоссовський — він фрунзівки учень.

В них воїни — Жукову рівня, тугі у них луки.
Попов, Малиновський — знавці бойової науки.

Дивись, Василевського військо стоїть у долині,
Кузьмін, Катуков — мов тури в подобі людини.

Міцний маршал Конєв, а зверху Мєрєсьєв— дивися! —
Ну хто може стримати їх бойові колісниці!

І наших найкращих звитяжців, готових до січі,
Тобі поіменно назву, о народжений двічі:

Ти, вчителю, Модель та Клюге — його не здолати! —
Фердинанди, пантери, і тигри, і просто гармати.

Та й інших немало життям ради мене не важить,
Дзвенить їхня зброя, і кожний у битві відважний.

Все ж нашої сили, що фюрер збирає, замало,
Щоб силу під проводом Сталіна та подолала.

Хто став — відповідно до стану і здійснених звершень —
Разом і осібно всі славу пильнуймо найперше!”

Тут витязь, щоб дух укріпити, взяв мушлю велику —
І голос полинув, сильніший левиного рику.

І бубни, і сурми, й литаври лунали потому,
Луна навкруги розляглася, сильніша від грому.

Враз, білими кіньми запряжена, мчить колісниця,
В ній — Клюге і Модель, сяють їх доблесні лиця.

Сурмить Клюге в мушлю, Манштейн йому вторить на зміну,
І Модель, наводячи острах, — у флейту тростинну.