ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Привідчинені двері – не кожному вітру,
де на вивіски моляться натовп і твердь*.
Перший поштовх – і ти обираєш палітру,
на якій екзотично прикрашена смерть.

За навалою осені й тупоту грізно
сотня вузликів чорних і дужих вузлів,
і кленовий листок – суєти перевізник
мимоволі до ніг - по заблудлій золі.

Неприборкане серце, як потяг шалений
не по рейках, а так… щоб на мить напрямки…
Хтось надумав тобі не вакацій катрени,
а на зарева вічні надіті свитки.

Вибираєш нестямно тонкі кругозлами:
від усіх, від усіх – на свою висоту!
І живеш (не минаєшся) десь між дахами,
і визбируєш зайчики снів на льоту.

В підігрітому мареві зблиски віконні,
час повернень і колій, і рваних образ,
і нотації міста душі безборонній,
що уже не боїться відкрити анфас…

2013р.

*Народна назва непомірно заможних українців.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-08-13 17:38:57
Переглядів сторінки твору 3090
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 11:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 18:07:07 ]
нравится, особенно концовка. с теплом, ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-13 18:36:36 ]
Радий знову бачити Вас на своїй сторінці! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-13 18:25:29 ]
Визбируєш зайчики снів на льоту... Чудовий образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-13 18:38:23 ]
Інно, а воно якось так надумалося - на льоту, точніше на колесах. Вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 22:11:49 ]
ностальгійно-гарно, пане Богдане))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-14 15:43:07 ]
Флоро, є тут дійсно ностальгічне. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-13 23:25:43 ]
Впізнаю уже Вами написане)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-14 15:45:23 ]
Пана видно по халявах... А мене по написаному... :))). Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-08-14 07:02:54 ]
"Неприборкане серце..." найбільше вразило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-14 15:46:46 ]
О, серце приборкати найважче! Вдячний Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-14 08:30:44 ]
Люблю Ваші вірші.
Але не можу не сказати, що кілька моментів шкрябонули мій поетичний слух, трохи завадивши заслуханню )

1. натовпу твердь, яка молиться (якщо вже твердь, то вже не молиться напевно)

2. суєти перевізник
мимоволі до ніг по заблудлій золі (тут плутано доволі, може, якийсь розділовий знак би дав тому раду?)

3. не минаєшСЯ... щось у цій формі дієслова насторожує

4. підігріте марево... звучить якось по-кухонному... Хто його підігрів і для чого? Може б, розпашіле, розімліле тощо ?

Дякую за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-14 15:57:51 ]
Любове, відділяю твердь від натовпу, як це було в мене в чернетці. Чому - поясню у зносці. Щодо другого зауваження, то там дійсно не зайвим буде тире. Не минаєшся... Ніби все гаразд. А підігріте марево... Підігріти можна й людину, тобто довести її до емоційного кипіння. Вислів вжито у переносному значенні. Після Ваших зауважень краще!Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-15 14:17:22 ]
Щодо "не минаєшся"... Воно начебто й є в словниках така форма. Але оте СЯ, мимоволі робить свою капосну справу у цьому конкретному випадку..
Бо:
малюєшся - малюєш себе
чешешся - чешеш себе і т.д.
тож
минаєшся - минаєш себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-08-15 14:20:37 ]
Зрозуміла ) Як і те, що з поясненням - краще так як було:
де на вивіски молиться натовпу твердь*
Або
де на вивіски молЯться натовп і твердь*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-14 16:59:53 ]
Перший поштовх – і ти обираєш палітру,
на якій екзотично прикрашена смерть.

Вражаючий образ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-16 11:21:24 ]
Лесю, з певних причин довелося часто думати про смерть, звідси такий образ. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-16 11:19:16 ]
Любове, звичайно - моляться. Недогляд виправив. Минаєшся - минаєш себе... У моєму контексті живеш протиставлено не минаєшся (не транжириш життя безслідно). Хотів скажати саме це. Ще раз вдячний за небайдужість.