
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
2025.06.29
23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
2025.06.29
23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
2025.06.29
22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
2025.06.29
17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
2025.06.29
14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
2025.06.29
12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Марина Цвєтаєва (1892 - 1941) /
Вірші
1930 МАЯКОВСКОМУ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
1930 МАЯКОВСКОМУ
1
Чтобы край земной не вымер
Без отчаянных дядей,
Будь, младенец, Володимир:
Целым миром володей!
2
Литературная - не в ней
Суть, а вот - кровь пролейте!
Выходит каждые семь дней.
Ушедший - раз в столетье
Приходит. Сбит передовой
Боец. Каких, столица,
Еще тебе вестей, какой
Еще - передовицы?
Ведь это, милые, у нас,
Черновец - милюковцу:
"Владимир Маяковский? Да-с.
Бас, говорят, и в кофте
Ходил"...
Эх кровь-твоя-кровца!
Как с новью примириться,
Раз первого ее бойца
Кровь - на второй странице
(Известий.)
3
"В гробу, в обыкновенном тем-
ном костюме, в устойчивых, гру-
бых ботинках, подбитых желе-
зом, лежит величайший поэт
революции".
("Однодневная газета",
24 апреля 1930 г.)
В сапогах, подкованных железом,
В сапогах, в которых гору брал -
Никаким обходом ни объездом
Не доставшийся бы перевал -
Израсходованных до сиянья
За двадцатилетний перегон.
Гору пролетарского Синая,
На котором праводатель - он.
В сапогах - двустопная жилплощадь,
Чтоб не вмешивался жилотдел -
В сапогах, в которых, понаморщась,
Гору нес - и брал - и клял - и пел -
В сапогах и до и без отказу
По невспаханностям Сентября,
В сапогах - почти что водолаза:
Пехотинца, чище ж говоря:
В сапогах великого похода,
На донбассовских, небось, гвоздях.
Гору горя своего народа
Стапятидесяти (Госиздат)
Миллионного ... - В котором роде
Своего, когда который год:
"Ничего-де своего в заводе!"
Всех народов горя гору - вот.
Так вот в этих - про его Рольс-Ройсы
Говорок еще не приутих -
Мертвый пионерам крикнул: Стройся!
В сапогах - свидетельствующих.
4
Любовная лодка разбилась о быт
И полушки не поставишь
На такого главаря.
Лодка-то твоя, товарищ,
Из какого словаря?
В лодке, да еще в любовной
Запрокинуться - скандал!
Разин - чем тебе не ровня? -
Лучше с бытом совладал.
Эко новшество - лекарство
Хлещущее, что твой кран!
Парень, не по-пролетарски
Действуешь - а что твой пан!
Стоило ж в богов и в матку
Нас, чтоб - кровь, а не рассвет! -
Класса белую подкладку
Выворотить напослед.
Вроде юнкера, на Тоске
Выстрелившего - с тоски!
Парень! не по-маяковски
Действуешь: по-шаховски.
Фуражечку б на бровишки
И - прощай, моя джаным!
Правнуком своим проживши,
Кончил - прадедом своим.
То-то же, как на поверку
Выйдем - стыд тебя заест:
Совето-российский Вертер.
Дворяно-российский жест.
Только раньше - в околодок,
Нынче ж...
- Враг ты мой родной!
Никаких любовных лодок
Новых - нету под луной.
5
Выстрел - в самую душу,
Как только что по врагам.
Богоборцем разрушен
Сегодня последний храм.
Еще раз не осекся,
И, в точку попав - усоп.
Было стало быть сердце,
Коль выстрелу следом - стоп.
(Зарубежье, встречаясь:
"Ну, казус! Каков фугас!
Значит - тоже сердца есть?
И с той же, что и у нас?")
Выстрел - в самую точку,
Как в ярмарочную цель.
(Часто - левую мочку
Отбривши - с женой в постель.)
Молодец! Не прошибся!
А женщины ради - что ж!
И Елену паршивкой
- Подумавши - назовешь.
Лишь одним, зато знатно,
Нас лефовец удивил:
Только вправо и знавший
Палить-то, а тут - словил.
Кабы в правую - свёрк бы
Ланцетик - и здрав ваш шеф.
Выстрел в левую створку:
Ну в самый-те Центропев!
6
Зерна огненного цвета
Брошу на ладонь,
Чтоб предстал он в бездне света
Красный как огонь.
Советским вельможей,
При полном Синоде...
- Здорово, Сережа!
- Здорово, Володя!
Умаялся? - Малость.
- По общим? - По личным.
- Стрелялось? - Привычно.
- Горелось? - Отлично.
- Так стало быть пожил?
- Пасс в некотором роде.
...Негоже, Сережа!
...Негоже, Володя!
А помнишь, как матом
Во весь свой эстрадный
Басище - меня-то
Обкладывал? - Ладно
Уж... - Вот-те и шлюпка
Любовная лодка!
Ужель из-за юбки?
- Хужей из-за водки.
Опухшая рожа.
С тех пор и на взводе?
Негоже, Сережа.
- Негоже, Володя.
А впрочем - не бритва -
Сработано чисто.
Так стало быть бита
Картишка? - Сочится.
- Приложь подорожник.
- Хорош и коллодий.
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя.
А что на Рассее -
На матушке? - То есть
Где? - В Эсэсэсере
Что нового? - Строят.
Родители - родят,
Вредители - точут,
Издатели --водят,
Писатели -- строчут.
Мост новый заложен,
Да смыт половодьем.
Все то же, Сережа!
- Все то же, Володя.
А певчая стая?
- Народ, знаешь, тертый!
Нам лавры сплетая,
У нас как у мертвых
Прут. Старую Росту
Да завтрашним лаком.
Да не обойдешься
С одним Пастернаком.
Хошь, руку приложим
На ихнем безводье?
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя!
Еще тебе кланяется...
- А что добрый
Наш Льсан Алексаныч?
- Вон - ангелом! - Федор
Кузьмич?-На канале:
По красные щеки
Пошел. - Гумилев Николай?
- На Востоке.
(В кровавой рогоже,
На полной подводе...)
- Все то же, Сережа.
- Все то же, Володя.
А коли все то же,
Володя, мил-друг мой -
Вновь руки наложим,
Володя, хоть рук - и -
Нет.
- Хотя и нету,
Сережа, мил-брат мой,
Под царство и это
Подложим гранату!
И на раствороженном
Нами Восходе -
Заложим, Сережа!
- Заложим, Володя!
7
Много храмов разрушил,
А этот - ценней всего.
Упокой, Господи, душу усопшего врага твоего.
Савойя, август 1930
Чтобы край земной не вымер
Без отчаянных дядей,
Будь, младенец, Володимир:
Целым миром володей!
2
Литературная - не в ней
Суть, а вот - кровь пролейте!
Выходит каждые семь дней.
Ушедший - раз в столетье
Приходит. Сбит передовой
Боец. Каких, столица,
Еще тебе вестей, какой
Еще - передовицы?
Ведь это, милые, у нас,
Черновец - милюковцу:
"Владимир Маяковский? Да-с.
Бас, говорят, и в кофте
Ходил"...
Как с новью примириться,
Раз первого ее бойца
Кровь - на второй странице
(Известий.)
3
В сапогах, подкованных железом,
В сапогах, в которых гору брал -
Никаким обходом ни объездом
Не доставшийся бы перевал -
Израсходованных до сиянья
За двадцатилетний перегон.
Гору пролетарского Синая,
На котором праводатель - он.
В сапогах - двустопная жилплощадь,
Чтоб не вмешивался жилотдел -
В сапогах, в которых, понаморщась,
Гору нес - и брал - и клял - и пел -
В сапогах и до и без отказу
По невспаханностям Сентября,
В сапогах - почти что водолаза:
Пехотинца, чище ж говоря:
В сапогах великого похода,
На донбассовских, небось, гвоздях.
Гору горя своего народа
Стапятидесяти (Госиздат)
Миллионного ... - В котором роде
Своего, когда который год:
"Ничего-де своего в заводе!"
Всех народов горя гору - вот.
Так вот в этих - про его Рольс-Ройсы
Говорок еще не приутих -
Мертвый пионерам крикнул: Стройся!
В сапогах - свидетельствующих.
4
И полушки не поставишь
На такого главаря.
Лодка-то твоя, товарищ,
Из какого словаря?
В лодке, да еще в любовной
Запрокинуться - скандал!
Разин - чем тебе не ровня? -
Лучше с бытом совладал.
Эко новшество - лекарство
Хлещущее, что твой кран!
Парень, не по-пролетарски
Действуешь - а что твой пан!
Стоило ж в богов и в матку
Нас, чтоб - кровь, а не рассвет! -
Класса белую подкладку
Выворотить напослед.
Вроде юнкера, на Тоске
Выстрелившего - с тоски!
Парень! не по-маяковски
Действуешь: по-шаховски.
Фуражечку б на бровишки
И - прощай, моя джаным!
Правнуком своим проживши,
Кончил - прадедом своим.
То-то же, как на поверку
Выйдем - стыд тебя заест:
Совето-российский Вертер.
Дворяно-российский жест.
Только раньше - в околодок,
Нынче ж...
Никаких любовных лодок
Новых - нету под луной.
5
Выстрел - в самую душу,
Как только что по врагам.
Богоборцем разрушен
Сегодня последний храм.
Еще раз не осекся,
И, в точку попав - усоп.
Было стало быть сердце,
Коль выстрелу следом - стоп.
(Зарубежье, встречаясь:
"Ну, казус! Каков фугас!
Значит - тоже сердца есть?
И с той же, что и у нас?")
Выстрел - в самую точку,
Как в ярмарочную цель.
(Часто - левую мочку
Отбривши - с женой в постель.)
Молодец! Не прошибся!
А женщины ради - что ж!
И Елену паршивкой
- Подумавши - назовешь.
Лишь одним, зато знатно,
Нас лефовец удивил:
Только вправо и знавший
Палить-то, а тут - словил.
Кабы в правую - свёрк бы
Ланцетик - и здрав ваш шеф.
Выстрел в левую створку:
Ну в самый-те Центропев!
6
Советским вельможей,
При полном Синоде...
- Здорово, Сережа!
- Здорово, Володя!
Умаялся? - Малость.
- По общим? - По личным.
- Стрелялось? - Привычно.
- Горелось? - Отлично.
- Так стало быть пожил?
- Пасс в некотором роде.
...Негоже, Сережа!
...Негоже, Володя!
А помнишь, как матом
Во весь свой эстрадный
Басище - меня-то
Обкладывал? - Ладно
Уж... - Вот-те и шлюпка
Любовная лодка!
Ужель из-за юбки?
- Хужей из-за водки.
Опухшая рожа.
С тех пор и на взводе?
Негоже, Сережа.
- Негоже, Володя.
А впрочем - не бритва -
Сработано чисто.
Так стало быть бита
Картишка? - Сочится.
- Приложь подорожник.
- Хорош и коллодий.
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя.
А что на Рассее -
На матушке? - То есть
Где? - В Эсэсэсере
Что нового? - Строят.
Родители - родят,
Вредители - точут,
Издатели --водят,
Писатели -- строчут.
Мост новый заложен,
Да смыт половодьем.
Все то же, Сережа!
- Все то же, Володя.
А певчая стая?
- Народ, знаешь, тертый!
Нам лавры сплетая,
У нас как у мертвых
Прут. Старую Росту
Да завтрашним лаком.
Да не обойдешься
С одним Пастернаком.
Хошь, руку приложим
На ихнем безводье?
Приложим, Сережа?
- Приложим, Володя!
Еще тебе кланяется...
- А что добрый
Наш Льсан Алексаныч?
- Вон - ангелом! - Федор
Кузьмич?-На канале:
По красные щеки
Пошел. - Гумилев Николай?
- На Востоке.
(В кровавой рогоже,
На полной подводе...)
- Все то же, Сережа.
- Все то же, Володя.
А коли все то же,
Володя, мил-друг мой -
Вновь руки наложим,
Володя, хоть рук - и -
Нет.
Сережа, мил-брат мой,
Под царство и это
Подложим гранату!
И на раствороженном
Нами Восходе -
Заложим, Сережа!
- Заложим, Володя!
7
Много храмов разрушил,
А этот - ценней всего.
Упокой, Господи, душу усопшего врага твоего.
Савойя, август 1930
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію