ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Герасименко (1962) / Поеми

 Серпнева ніжність
Образ твору Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купання завершаєм,
В сезон гуляння вирушаєм.
І річка шумом величавим
Співає: згинуть сили вражі –
Очеретяним Вересаєм*.

Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купальний завершаєм.
І з мрій заплутаної пряжі
Пліт в’яжемо тим силам вражим:
Невдачам нашим і печалям.

Не будуть бити і колоти,
За рогом зникнуть на колодах.
Котеджів постаті готичні
І очерет, і груші дички,
І кагамлицької водички
М’яка, ласкава прохолода
Від них звільнились, і природа
Похмурість скинула, як одяг,
Блакить розквітла – забуяла,
Не тільки в небесах і водах –
В очах, серцях і капілярах.

І в наших грудях, в інших людях,
Які з природою з’єднались,
І ніжним поглядом голублять,
Закоханим дарують радість.

Щасливі бігають малята,
Пісок співучий їхні п’яти
Стискає трепетно-ласкаво.
Весь задоволено - пом’ятий,
Немов з ним сонце переспало.

Десь на розпечених асфальтах,
Десь на розбещених асфальтах
Юрба з отаманом Журбою.
А дотики твої, Русалко,
Легкі, мов котики вербові.

У їх веселому полоні
І хвильок схвальний плескіт слухав,
Твоїх плечей мої долоні
Торкались тополиним пухом.

Ми різні, але дивно схожі:
Обоє в пестощах – вельможі,
У ласках ми – аристократи,
Казково щедрі і багаті.

Давай всю ласку зосередим
У поглядах, щоб похвалили
І очі єті* з очеретів,
І очі янгола з хмарини.

Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купання завершаєм.
А сонце крижі нам не пряже,
Бо стало бережно - весняним.
А чи осіннім. Річка ж каже:

–Узимку зустрічатись ніяк,
То ж кожну літню мить цінуйте.
Обійми в мріях обідніють,
І обезціняться цілунки.

Невже в угоду стужі, тузі
Почнем і в мріях економить,
І велетнів в щедротах дужих
Замінять карлиця і гномик.
Обійми, ні, не обідніють,
Не обміліють руки-ріки.
Тебе зумію в сніговіях
Осіннім золотом зігріти.

Ні, буде ніжність не по ложці,
І будуть пестощів бенкети.
І ласки, спілкування розкіш
Примножиться! Поезій злети
Повищають! В священній млості
Давай не гратися далеким.

Давай, кохана, ми поглянем
В те майбуття, яке найближче.
Я вірю, що сезон гуляння
Ні краплі розкоші не знищить.

Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купання завершаєм.
До ніг Парижем серпень ляже,
Засяє вересень Версалем!

2011

Вересай* – Остап Вересай – відомий український кобзар
Єті*– снігова людина












      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-20 18:03:55
Переглядів сторінки твору 2556
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (5.138 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.773 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2026.06.19 10:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-20 21:44:09 ]
ВАВ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-22 07:07:28 ]
Ігоре! Ця поема - гімн ніжності. Скільки гарних творчих знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-23 10:38:21 ]
Дякую за гарні та ніжні слова.