ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...

Борис Костиря
2025.10.08 00:05
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:

Олександр Буй
2025.10.07 21:12
Останнє золото кленове
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...

Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі

С М
2025.10.07 15:15
Відусюди чую кроки марші тисяч ніг бо
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От

Юрко Бужанин
2025.10.07 14:17
В пухнастому світі
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.

Сергій Губерначук
2025.10.07 12:23
Материк.
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п

Олександр Сушко
2025.10.07 12:01
Поховах і донечок, й синів,
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.

Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав

Віктор Кучерук
2025.10.07 05:55
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.

Борис Костиря
2025.10.06 22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,

Віктор Кучерук
2025.10.06 16:04
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Герасименко (1962) / Поеми

 Серпнева ніжність
Образ твору Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купання завершаєм,
В сезон гуляння вирушаєм.
І річка шумом величавим
Співає: згинуть сили вражі –
Очеретяним Вересаєм*.

Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купальний завершаєм.
І з мрій заплутаної пряжі
Пліт в’яжемо тим силам вражим:
Невдачам нашим і печалям.

Не будуть бити і колоти,
За рогом зникнуть на колодах.
Котеджів постаті готичні
І очерет, і груші дички,
І кагамлицької водички
М’яка, ласкава прохолода
Від них звільнились, і природа
Похмурість скинула, як одяг,
Блакить розквітла – забуяла,
Не тільки в небесах і водах –
В очах, серцях і капілярах.

І в наших грудях, в інших людях,
Які з природою з’єднались,
І ніжним поглядом голублять,
Закоханим дарують радість.

Щасливі бігають малята,
Пісок співучий їхні п’яти
Стискає трепетно-ласкаво.
Весь задоволено - пом’ятий,
Немов з ним сонце переспало.

Десь на розпечених асфальтах,
Десь на розбещених асфальтах
Юрба з отаманом Журбою.
А дотики твої, Русалко,
Легкі, мов котики вербові.

У їх веселому полоні
І хвильок схвальний плескіт слухав,
Твоїх плечей мої долоні
Торкались тополиним пухом.

Ми різні, але дивно схожі:
Обоє в пестощах – вельможі,
У ласках ми – аристократи,
Казково щедрі і багаті.

Давай всю ласку зосередим
У поглядах, щоб похвалили
І очі єті* з очеретів,
І очі янгола з хмарини.

Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купання завершаєм.
А сонце крижі нам не пряже,
Бо стало бережно - весняним.
А чи осіннім. Річка ж каже:

–Узимку зустрічатись ніяк,
То ж кожну літню мить цінуйте.
Обійми в мріях обідніють,
І обезціняться цілунки.

Невже в угоду стужі, тузі
Почнем і в мріях економить,
І велетнів в щедротах дужих
Замінять карлиця і гномик.
Обійми, ні, не обідніють,
Не обміліють руки-ріки.
Тебе зумію в сніговіях
Осіннім золотом зігріти.

Ні, буде ніжність не по ложці,
І будуть пестощів бенкети.
І ласки, спілкування розкіш
Примножиться! Поезій злети
Повищають! В священній млості
Давай не гратися далеким.

Давай, кохана, ми поглянем
В те майбуття, яке найближче.
Я вірю, що сезон гуляння
Ні краплі розкоші не знищить.

Сеансом ніжності на пляжі
Сезон купання завершаєм.
До ніг Парижем серпень ляже,
Засяє вересень Версалем!

2011

Вересай* – Остап Вересай – відомий український кобзар
Єті*– снігова людина












      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-20 18:03:55
Переглядів сторінки твору 2462
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (5.138 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.773 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2025.09.18 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-20 21:44:09 ]
ВАВ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-22 07:07:28 ]
Ігоре! Ця поема - гімн ніжності. Скільки гарних творчих знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-23 10:38:21 ]
Дякую за гарні та ніжні слова.