ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кисельов (1977) / Вірші

 Так бути завжди повинно

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-27 15:43:24
Переглядів сторінки твору 7470
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.815 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.507 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2021.06.21 03:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 16:46:43 ]
Ніжний, світлий вірш справжнього чоловіка - захистити свою землю та свою кохану від напасті!
Дякую, Юро! Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:09:27 ]
Дуже дякую Вам, пані Ніло, за прекрасні побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 17:20:50 ]
Буде файно, Юрку, якщо добряче працювати над текстом. Шість повторів БУДЕ-буду - це таки забагато). "Упади на мої коліна" не вельми поетично, нмд. Вірш цьогоріч написаний, а наче...в минулому столітті. Не ображайтеся, така моя думка. Щиро зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:13:06 ]
Дякую Вам, пані Світлано Майє, за коментар. Щодо "буде..." - подумаю. А щодо минулого сторіччя... Знаєте, колись мені сказали, що я - наче з дев’ятнадцятого сторіччя. І я сприйняв це за комплімент - що в цьому поганого?! Спасибі за побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 20:43:54 ]
Як це важливо - знати, що тебе хтось чекає!
Як це важливо - мати того, до кого можна вертатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:13:45 ]
Істинно так, Наталко! Дуже дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 21:00:39 ]
"Упади на мої коліна,
Похились на моє плече"...
Юрчику, та, кому це адресовано, оцінить! І яка їй різниця, чи звучить щось тут старомодно.... Головне, що Вона Тебе чекає і цей вірш її гріє!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:15:07 ]
Сонечко, щиро дякую за коментар! Вірю, що вона оцінить вірш, який її гріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 21:22:15 ]
Красиво!!! І щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:16:19 ]
Дуже Вам дякую, Ксеніє, за прихильний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:25:11 ]
Юрку, якщо Ви не будете працювати над написаним, не будете прискіпливо дивитися на своє, як на чуже, а лише - насолоджуватися "прихильними відгуками", то все файно не буде))))))). Щасти. Обіцяю мовчати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:12:49 ]
Хай Вам щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:27:13 ]
Юрію, чудовий вірш. Те, що ти - з ХІХ століття - це справді звучить як комплімент. І вважай, що ти - людина майбутнього, бо ХХ століття - було таким неромантичним, м"яко кажучи. В родині століть - теж - не без виродка. Душевно написано. Бере за душу. Написано лицарем, чиє плем"я чи стан треба відродити. За настроєм твір нагадує пісню з ХХ століття "Темная ночь, только пули летят по степи".
Одна дрібна заувага "спасти" - русизм на римі. Дуже легко виправити: "Щоб тебе, цей світ захистить" пропоную, як варіант. Усе інше - чудово!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:17:38 ]
Щиро дякую, пане Ярославе, за неформальний, змістовний і доброзичливий коментар. "Щоб тебе, цей світ захистить" - над цим серйозно подумаю. Бажаю і Вам нових високих творчих досягнень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:28:39 ]
Добре написано, Юрку!
А якщо в останньому рядочку "мене ждеш" замінити на "чекаєш"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:21:26 ]
Щиро дякую Вам, пане Іване, за уважне прочитання мого вірша та схвальний відгук. Сам думав про те "чекаєш", але тоді або ритміки не буде, або зміст постраждає. Поки що так здається. Може, ще знайду кращий варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 09:31:52 ]
Поезія має право й змогу стирати межі часу, оживляти все припале пилом віків, робити перекличку поколінь, - отож нічого поганого в проекції минулого в сучасне я не бачу.
Два світогляди, нехай навіть різко протилежних людей, мають однакове право на існування, адже один автор добре засвоїв традиції і продовжує лінію поетів минулого, а другий намагається знайти
нові форми і нові слова для змалювання нового життя.
Гадаю, що тут не варто сперечатися обом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 10:29:26 ]
Якщо підійти формально, то я не бачу "проекції минулого в сучасне". Тут не йдеться ні про кріпацтво, ні про щось більш близьке за часом (революції-війни etc події), а ми, нмсдд, маємо справу з віршем, написаним у стилі, притаманному наприклад, класикам української радянської літератури (зокрема, М.Т.Рильському. "Яблука доспіли, яблука червоні"). Вірш цього класика мені пригадався першим.
Ми, нмсдд, маємо справу з фактом, я сказав би, наслідування (свідомого, несвідомого чи напівсвідомого - це інше питання) давно відомого і, напевне, шанованого мільйонами українців або з фактом якоїсь часткової стилізації.
Воно може мати попит і нині, особливо, якщо співпадають мінорні настрої читача і автора.

Прозорі рими на кшталт "ранок - ґанок", "дорогу - перемогу", нмсдд, пасивно сприяють зарахуванню вірша до віршів минулої бувальщини. Мають, нмсдд, місце недоліки технічної властивості.
Можна було б написати:
"Буду знати - чекаєш ти".
Приємнішою для сприйняття було б "знатиму", але як прилаштувати це дієслово, якщо не вдається?
"І позбудься земних тривог". "Всіх", нмсдд, це щось неможливе. Хіба що для небіжчика.
Коліна, а потім плечі - це, нмсдд, матеріал для пародистів або пересмішників.

Без закидів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:56:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:54:10 ]
Щиро дякую Вам, пане Вікторе, за увагу до мого вірша й об’єктивний коментар!