ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 У тіні осені душа не молодіє
У тіні осені душа не молодіє.
Мов сад багряний, тихо серце тліє
і падають навколішки роки,
та вічність не простягне їм руки.
Мовчить жага у темряві незнання,
де лиш одні питання і питання,
де коло зачарованих живе,
а скін терпляче їх безсилля жде.
У книзі Небуття час пише глави.
В ній - біль епох, віки ганьби і слави,
і молох плину пересічні долі
стирає та розвіює поволі.
У тіні осені міцнішає зажура.
Їй не завадять постріли Амура,
а миті, що зникають в далечінь,
згущають і без того жовту тінь.
В очах тьмяніє золото життя
і повнить мла скарбницю забуття.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-05 07:38:32
Переглядів сторінки твору 3570
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-09-05 09:44:24 ]
Досить цікавий текст. Олександре, читається вОна. Можна без слова вона і збігу дт.
Наприклад:
У тіні осені душа не молодіє.
Мов сад багряний, тихо мліє-тліє...

Молох плину розпилює долі... Мені б інше дієслово було доречнішим.
Міцнішає зажура наче й гарно, а можна... щільнішає зажура.
Їй не завадять й постріли. Без Й можна.
Такі мої розмисли над текстом. Дякую! Зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-05 16:50:15 ]
Щиро дякую, Світлано, що долучаєтесь до мого лікнепу. Ваші зауваги беру до уваги і виправляю. Завжди добре мати неупереджений погляд зі сторони, щоб свої спотикання не залишати під тінню дефіциту гуманітарної освіти. Текст не новий і я самотужки виправив пару збігів, хоча, на мій погляд, в ущерб самому віршу. І Вам, Світлано, творчого і життєвого натхнення. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-05 11:26:43 ]
Дякую, пане Олександре, за вашу традиційну осінньо-філософську тематику. Хотів би, без закиду, ще раз нагадати Вам щодо дієслівних рим. Пропоную перші два рядки зробити такими: "Під тінню осені душа ЗАЗНАЄ ЛИХА. ВОНА, мов сад багряний, ТЛІЄ ТИХО". Звичайно, не наполягаю. Творчої наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-05 17:09:01 ]
Юрію, дякую за увагу і поради. Але з цього приводу дещо хочу сказати: зловживання вживанням дієслівних рим, дійсно, знижує рівень вірша, але то ж зловживання. А один раз, я думаю, не має проблем. Крім того, рекомендація - не правило. І взагалі із усіх рекомендацій я би залишив одну: писати гарно. Але це так важко, от і втискують теоретики поезії творчість в рамки якихось там обмежень і рекомендацій. І наостанок - "Заповіт" Шевченка має дієслівні рими, але ж яка класика! Ще раз дякую і щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-05 13:31:03 ]
В очах тьмяніє золото життя... Чого ж так? Осінь теж прекрасна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-05 17:34:41 ]
Осінь теж прекрасна. Я згідний, але ж краса і чари осені не забороняють писати про почуття втрат, незворотності, минущості і т. д., тим більш, що вони дійсно мають місце і в природі, і в людському житті. Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-05 17:37:11 ]
Скарбниця забуття - !!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:03:41 ]
Мабуть, так. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 00:14:45 ]
Олександре, гарний вірш, та хочу побажати, щоб душа Ваша молоділа, попри осінь і роки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:03:07 ]
Ви про що, Валентино? Які мої роки! А за душу узагалі мовчу. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-06 00:24:18 ]
Відчувається, що вірш не стільки про осінь календарну, а про осінь життя... Але кожен вік,як і кожна пора має свої принади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:08:54 ]
Якщо чесно, то принади осені - вигадки для самозаспокоєння. Хіба можна зрілий вік рівняти із молодими роками? Якби у житті був казковий вибір - усі б забажали увесь свій вік бути молодими, здоровими, сповненими енергії і сил. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 09:55:26 ]
Помиляєтесь, Олександре.:)Мені подобається бути саме такою, як зараз, хоч я вже й не молода, не надто здорова і т.п., але...це важко пояснити, бо важко пояснювати не матеріальні речі. Та яка різниця, просто якщо я так відчуваю, то є ще багато людей, котрі почуваються так само. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 16:05:00 ]
Це, мабуть тому, що приросли Ви за цей час достатками матеріальними, духовними, творчими, а також розумом, друзями, звичками і т. п. Але якщо до усього цього додати молодечу силу, бажання, здоров'я - хіба би Ви відмовилися? Це по-перше, а по-друге, легко заперечувати те, що нереальне. Тому і подобається. Дякую за візит.