Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.19
11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.
Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.
Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
2026.03.19
05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.
2026.03.18
22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.
Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.
Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -
2026.03.18
21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,
2026.03.18
20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,
Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,
Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,
2026.03.18
19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)
Йшов загін над берегом
в цокоті підків,
на коні під прапором
командир сидів.
Голова зав’язана,
Йшов загін над берегом
в цокоті підків,
на коні під прапором
командир сидів.
Голова зав’язана,
2026.03.18
19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до
2026.03.18
19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства.
Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н
2026.03.18
13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.
Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.
Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
2026.03.18
13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.
По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.
По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,
2026.03.18
09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
2026.03.18
06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
2026.03.18
06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів.
Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи
2026.03.17
22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
2026.03.17
19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р
2026.03.17
17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Проза
Додаток до Абетки доморощених афоризмів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Додаток до Абетки доморощених афоризмів
Дороги, які не ведуть до храму, також потрібні – по них ходять
атеїсти та безбожники.
Відвага – насильство над страхом.
Генії – спритні крадії яблук із райського саду.
Життєвий шлях – дорога з одностороннім рухом.
Істина з математичної точки зору – це значення функції правди
при наближенні аргументу невідомого до нуля.
Каша в голові – броунівський рух думок.
Ковтаючи слова, важко відчути смак розмови.
Комплекси дитинства створюють дорослі проблеми.
Кохання, як жива істота, – народжується, живе, страждає і помирає.
Мета не тільки виправдовує засоби, вона їх ще й урізноманітнює.
На прикладі Феміди стає зрозумілим, як небезпечно довіряти
холодну зброю інваліду по зору.
На стику теорії та практики народжуються неперевершені коханці.
Не всі плоди цивілізації корисні для здоров'я.
Падіння яблука на голову – недостатня умова для відкриття закону
гравітації. Потрібно, щоб це була голова Ньютона.
Презумпція невинуватості, як концепція необхідності доведення
вини, очевидно, хибна, оскільки не бере до уваги первородний гріх
і його генетичні наслідки.
П'яти – віддалений куточок організму, куди в час небезпеки
звикла ховатися людська душа.
Розпуста – природа навесні.
Сліпа віра – рятівний круг у морі неуцтва.
Судочинство – один із видів злочинства в корумпованій державі.
Чим більше знаєш – тим більше запитань, чим менше знаєш – тим
більше відповідей.
Чорна діра – найкраща схованка для світлових променів.
Чужа душа – вулиця розбитих ліхтарів.
Шлях в нікуди – ходіння по колу.
Утопія – стрімка ріка з вирами та порогами.
Якщо між коханням і ненавистю один крок, то на зворотну
дорогу може й життя не вистачити.
атеїсти та безбожники.
Відвага – насильство над страхом.
Генії – спритні крадії яблук із райського саду.
Життєвий шлях – дорога з одностороннім рухом.
Істина з математичної точки зору – це значення функції правди
при наближенні аргументу невідомого до нуля.
Каша в голові – броунівський рух думок.
Ковтаючи слова, важко відчути смак розмови.
Комплекси дитинства створюють дорослі проблеми.
Кохання, як жива істота, – народжується, живе, страждає і помирає.
Мета не тільки виправдовує засоби, вона їх ще й урізноманітнює.
На прикладі Феміди стає зрозумілим, як небезпечно довіряти
холодну зброю інваліду по зору.
На стику теорії та практики народжуються неперевершені коханці.
Не всі плоди цивілізації корисні для здоров'я.
Падіння яблука на голову – недостатня умова для відкриття закону
гравітації. Потрібно, щоб це була голова Ньютона.
Презумпція невинуватості, як концепція необхідності доведення
вини, очевидно, хибна, оскільки не бере до уваги первородний гріх
і його генетичні наслідки.
П'яти – віддалений куточок організму, куди в час небезпеки
звикла ховатися людська душа.
Розпуста – природа навесні.
Сліпа віра – рятівний круг у морі неуцтва.
Судочинство – один із видів злочинства в корумпованій державі.
Чим більше знаєш – тим більше запитань, чим менше знаєш – тим
більше відповідей.
Чорна діра – найкраща схованка для світлових променів.
Чужа душа – вулиця розбитих ліхтарів.
Шлях в нікуди – ходіння по колу.
Утопія – стрімка ріка з вирами та порогами.
Якщо між коханням і ненавистю один крок, то на зворотну
дорогу може й життя не вистачити.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
