Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.05
08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».
Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».
Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон
2026.05.05
05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
2026.05.04
22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
2026.05.04
21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
2026.05.04
21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
2026.05.04
18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Проза
Додаток до Абетки доморощених афоризмів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Додаток до Абетки доморощених афоризмів
Дороги, які не ведуть до храму, також потрібні – по них ходять
атеїсти та безбожники.
Відвага – насильство над страхом.
Генії – спритні крадії яблук із райського саду.
Життєвий шлях – дорога з одностороннім рухом.
Істина з математичної точки зору – це значення функції правди
при наближенні аргументу невідомого до нуля.
Каша в голові – броунівський рух думок.
Ковтаючи слова, важко відчути смак розмови.
Комплекси дитинства створюють дорослі проблеми.
Кохання, як жива істота, – народжується, живе, страждає і помирає.
Мета не тільки виправдовує засоби, вона їх ще й урізноманітнює.
На прикладі Феміди стає зрозумілим, як небезпечно довіряти
холодну зброю інваліду по зору.
На стику теорії та практики народжуються неперевершені коханці.
Не всі плоди цивілізації корисні для здоров'я.
Падіння яблука на голову – недостатня умова для відкриття закону
гравітації. Потрібно, щоб це була голова Ньютона.
Презумпція невинуватості, як концепція необхідності доведення
вини, очевидно, хибна, оскільки не бере до уваги первородний гріх
і його генетичні наслідки.
П'яти – віддалений куточок організму, куди в час небезпеки
звикла ховатися людська душа.
Розпуста – природа навесні.
Сліпа віра – рятівний круг у морі неуцтва.
Судочинство – один із видів злочинства в корумпованій державі.
Чим більше знаєш – тим більше запитань, чим менше знаєш – тим
більше відповідей.
Чорна діра – найкраща схованка для світлових променів.
Чужа душа – вулиця розбитих ліхтарів.
Шлях в нікуди – ходіння по колу.
Утопія – стрімка ріка з вирами та порогами.
Якщо між коханням і ненавистю один крок, то на зворотну
дорогу може й життя не вистачити.
атеїсти та безбожники.
Відвага – насильство над страхом.
Генії – спритні крадії яблук із райського саду.
Життєвий шлях – дорога з одностороннім рухом.
Істина з математичної точки зору – це значення функції правди
при наближенні аргументу невідомого до нуля.
Каша в голові – броунівський рух думок.
Ковтаючи слова, важко відчути смак розмови.
Комплекси дитинства створюють дорослі проблеми.
Кохання, як жива істота, – народжується, живе, страждає і помирає.
Мета не тільки виправдовує засоби, вона їх ще й урізноманітнює.
На прикладі Феміди стає зрозумілим, як небезпечно довіряти
холодну зброю інваліду по зору.
На стику теорії та практики народжуються неперевершені коханці.
Не всі плоди цивілізації корисні для здоров'я.
Падіння яблука на голову – недостатня умова для відкриття закону
гравітації. Потрібно, щоб це була голова Ньютона.
Презумпція невинуватості, як концепція необхідності доведення
вини, очевидно, хибна, оскільки не бере до уваги первородний гріх
і його генетичні наслідки.
П'яти – віддалений куточок організму, куди в час небезпеки
звикла ховатися людська душа.
Розпуста – природа навесні.
Сліпа віра – рятівний круг у морі неуцтва.
Судочинство – один із видів злочинства в корумпованій державі.
Чим більше знаєш – тим більше запитань, чим менше знаєш – тим
більше відповідей.
Чорна діра – найкраща схованка для світлових променів.
Чужа душа – вулиця розбитих ліхтарів.
Шлях в нікуди – ходіння по колу.
Утопія – стрімка ріка з вирами та порогами.
Якщо між коханням і ненавистю один крок, то на зворотну
дорогу може й життя не вистачити.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
