ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату

В Горова Леся
2026.10.18 10:33
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.

Віктор Кучерук
2026.10.18 06:08
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Вірші забрані з відділу поезія

 З Рубрики - Для Конкурсу Впізнай Себе... :-)
***
Мить єдина. Її немає.
Ця жінка, що була колись...
І біль, шаліючи розливсь,
Бо втрату подих відчуває.

Я віддаю Їй вперше і востаннє
Усе, що завше серцем розумів.
У пристрасті, бо тій не треба слів,
Виловлюю з колись слова мовчання.

Напівзабутній, нерозгаданий в думках.
Зіп`юсь в устах, покинутих не мною,
Хай ділить смуток навпіл із жагою
Твій погляд, згублений в моїх очах.

30 Листопада 2006

***
За вітром подих, у серце трунок -
Торкнути ніжність і стати листом...
Хай припадає мій поцілунок
До ніг Твоїх... Та аркуш чистий.

Та аркуш легкий, неначе Мрія...
Він таємниця, він слово честі.
Перо послушне в словах "Н-А-Д-І-Я",
П`є неосяжність без Мрії Всесвіт... :-)

29 Листопада 2006

***
Віддаль.
Від "даль"...
Віддай.
Від "дай"...
Далі далі даль...
Далі дай - діл.
Далі долу Відчай.
Віддаль.

3 Грудня 2006

***
Я божеволію ночами,
Купляю вітер за думки.
Для Тебе відкриваю брами,
Неначе розстані руки...

Або ж на сотню кілометрів
Міняю всі твої листи...
В Твоїх обійм попасти нетрі -
Себе без подиху внести.

3 Грудня 2006

***
Глибину покохати вірша
І кохати не власне страждання...
Завирована в кипіть душа
Перемелює рядно кохання.

Розтопилась крижинка в битті
Віртуально зігрітого стриму.
Ми ховалися від почуттів
Не дібравши "на дотики" риму.

1 Грудня 2006

***
Ось Тепло моїх рук...
Ти себе все шукаєш,
Твоє серце у стук...
Але сил вже не має...
Це усе не обман -
Перехрестя доріг,
Ніжно-білий туман.
І не чуєш вже ніг...
НЕ МОВЧИ! Не мовчи…
Білий сніг замітав
Всі жахіття вночі,
Від яких Час тікав?
Я благаю Тебе,
Усі твої шляхи…
Коли лихо пройде,
Позамолюй гріхи.

1 Грудня 2006

***
Самоту притуляєш до слова
І чекаєш від вітру пориву...
Щастя б`ється об скач у підковах,
Передчасно провітрює зливу.

Як душа Твоя хвора на весну,
І не знаєш де серця подіти...
Ще Твоїм у Тобі я воскресну
І згорю, щоб Тебе відігріти.

29 Листопада 2006

***
Я - мисливець... на безжалісних звірів,
Що полюють на біль і страждання,
Що у снах навіть в щастя не вірять,
Що за слабкість вважають кохання.

Я - мисливець, Ти чуєш - мисливець.
Може завтра, а може сьогодні,
Затиснувши краї власних вилиць,
Приведу Тебе в Царство Господнє.

1 Грудня 2006

***
Чарку сушняк осуше
Виросте небом німб.
Море сире, мов суші.
Суша, мов сир у нім.

15 Грудня 2006

***
Як я хочу
Дібрати пароль:
Сі-до-мі, ля-до-фа, мі-до-соль.
Тільки знаю
Твоє амплуа:
Ні до-сі, ні до-мі, ні ля-фа...

15 Грудня 2006

****
Цофнись паротяг (або Пастой Паравоз по Львівськи) :-)

(Жарт)

Цофнись паротяг і кулечко не буцай,
Бльоткарку гамульці натискай.
До рідної мамці з востатним сервýсем...
Мамуньо, вочима зустічай.

Чекати не треба мамусю синочка
Твій сúньо не той же вчéра був
За смочок ми втєгла липка трясиночка
І жицє те - завше любит гру.

Цофнись паротяг і кулечко не буцай.
У долі глянь ввочи та не гай.
І жéби не запізно... з востатним сервýсем...
Бльоткарку гамульці натискай.

29 Січня 2007

****
Поле роздуму для "sugar daddy" :-)

(Жарт)

З такої талії й сідниць
Відверто кажучи атас.
Ти мій цукерочок "Киць-киць",
Я Твій з футляром контрабас.

Стоїш напудрена. Думки
Пнуть очі в розмір гаманця.
Непереможено глумкий
Присівший шарм Твого лиця.

Перецінивши габарит,
І намотавши зціп на вус -
Ти, мов тілесний паразит,
Шукаєш місце для надкус.

Ну та нехай, Ти ж вся в ціні -
Гойдають груди силікон.
Атас проходить по стегні,
Посівши причандальний трон. :-)

12 Січня 2007

***
Зимова пристрасть.
-----------------
(Продовження дуетного написання вірша.
Мрія & Юрій)

Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи.

Зима така, як почуття... в білінь
Розмалювали все небес посланці,
Та в нас в душі пора весни, цвітінь...
Кохані ми з тобою - не коханці! :)

29 Грудня 2006

***
І сказав: "Бути світлу!", Час...
Начіпивши на рвану блузу,
Ґудзик сонця. І стерлись, враз,
Всі акорди нічного блюзу.
Акварель з аркуша вікон
Розчинилась в направах рухів:

Оком шиті штрихи не в тон
Лоскотіння за шибу мухи.
А на місці бруківки збій
Фрагментально авто збирає -
Серенад перетрубний рій
Обережність до вух складає.
Намальваний містом, Ти...
____________________у направах.

9 Січня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 00:13:50
Переглядів сторінки твору 2189
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній