ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2023.06.03 11:56
Мені сняться сни про небо,
що мов батьківське горище.
Видно, в тому є потреба:
звідтіля до Бога ближче.

Там, у тихому надгроззі,
де покриті дерном хмари,
я у снів своїх в облозі,

Іван Потьомкін
2023.06.03 08:56
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Микола Соболь
2023.06.03 05:57
Здощилося небо,
упала додолу жара,
напитися стеблам
і листю вологи пора,
гримить недалеко
і вітер сховався між трав,
здається, що пекла
такого ще червень не знав.

Віктор Кучерук
2023.06.03 05:32
З наближенням ранку сіріє надворі
І темної ночі зникає печать, –
В досвітньому небі згасаючі зорі
Дрижать хворобливо і мляво блищать.
З’являються барв невиразні відтінки
І запахи свіжості йдуть звідусіль, –
На сідалі півень горланить так дзвінко,

Ярослав Чорногуз
2023.06.02 23:52
Крадеться холод поміж віти,
Зникає сонячне тепло.
Й життю твоєму так згоріти
Судилось. Ніби й не було

Веселих молодості років
І зрілих розбуйнілих літ.
А старість робить перші кроки

Софія Цимбалиста
2023.06.02 22:11
Існує сила розуму й душі
у спокої своїх думок.
Існує рівновага почуттів
у забутті помилок.

Ти пам'ятаєш той день,
що нагадав про це.
Все залежить лише від тебе,

Володимир Невесенко
2023.06.02 21:21
Там де вранішня тиш,
я і сонечко лиш,
та ріки тиховоддя журливе.
Все таке ж, як раніш:
шерхотить ледь комиш,
і тріпоче латаття сяйливе.

Неба вись голуба,

Олена Побийголод
2023.06.02 11:02
Із Д.Мінаєва

Ні, докторе, ти не приходь,
Наука тут не допоможе.
(Із старого романсу)

Жерці латинських прописів – таки
нам радять за дієтою дієту,

Володимир Каразуб
2023.06.02 09:55
День поволі згорає. Світло коситься на дахи
Жовтохолодним поглядом. З горизонту
Хмари, здаються повікою над заходом сонця
Птахи,
пролітають над оком плануючи вниз
Знаходячи контур
Карнизу
Домів.

Теді Ем
2023.06.02 08:21
Вночі над нами пролітають кажани
та ще ракети «made in russia»
і падають уламками війни
на все, що споконвіку наше.
Земля тремтить, здригається бетон –
сам сатана іде на полювання.
Дай Бог, недовго нечисті притон
радіти буде. Прийде ніч остання.

Віктор Кучерук
2023.06.02 05:46
Розорені пожежами двори,
Розорані ракетами городи, –
Зціляють охолодженням вітри
Впереміж із дощами при нагоді.
Від хворості поблякнула земля
І стишено чорніє, а не квітне
З тих пір, як повтікали звідсіля
Господарі від вбивець несусвітніх.

Микола Соболь
2023.06.02 04:23
Віршика пишу про квіточки,
бо про смерть вкраїнців не гуманно.
Дітки гинуть? Це все балачки.
Головне фейсбук, щоб не забанив.
Цукенберг не бачить цю війну,
українці плачуть, він сміється.
Їх москаль жене на чужину,
б’є багнетом акурат під серце.

Ярослав Чорногуз
2023.06.02 01:00
Ну здрастуй, літо, здрастуй, літо! -
Загнала спека в холодок.
І я теж літній чи елітний -
Впадаю в паморозь думок.

Уся планета вже тепліє,
І тануть скрізь льодовики.
Лише на теренах росії

Шон Маклех
2023.06.02 00:51
На кам’яних островах самотності
Троянди спраглі жадають води
Напередодні грози.
Море вечорів молодого листя
І сердець – мідних шматочків Неба:
Прислухаюсь до цокотіння годинника,
Коли троянди спраглі жадають води.
У Всесвіті яблуневому, серед порож

Тетяна Левицька
2023.06.01 23:41
Міняю стильний хмарочос
На вікна з виглядом на море.
Розхристаних думок хаОс,
На мирну царину простору.

Коштовне срібло на бджолу,
Що у меду купає літо,
Кредитів чорну кабалу —

Самослав Желіба
2023.06.01 23:31
Ідеш і бачиш сон ліричний,
Ідеш ти вільно, феєрично,
Неначе Вавилона цар;

Та ти, деннице, не загинеш,
І ні прокльони, ні провини
Не забруднили твоїх чар.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ліанна Ракурс
2023.05.29

Ірина Бесчетнова
2023.04.06

На Кой
2023.03.09

Марина Хрумало
2023.03.01

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Ольга Стельмах
2023.02.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Вірші забрані з відділу поезія

 З Рубрики - Для Конкурсу Впізнай Себе... :-)
***
Мить єдина. Її немає.
Ця жінка, що була колись...
І біль, шаліючи розливсь,
Бо втрату подих відчуває.

Я віддаю Їй вперше і востаннє
Усе, що завше серцем розумів.
У пристрасті, бо тій не треба слів,
Виловлюю з колись слова мовчання.

Напівзабутній, нерозгаданий в думках.
Зіп`юсь в устах, покинутих не мною,
Хай ділить смуток навпіл із жагою
Твій погляд, згублений в моїх очах.

30 Листопада 2006

***
За вітром подих, у серце трунок -
Торкнути ніжність і стати листом...
Хай припадає мій поцілунок
До ніг Твоїх... Та аркуш чистий.

Та аркуш легкий, неначе Мрія...
Він таємниця, він слово честі.
Перо послушне в словах "Н-А-Д-І-Я",
П`є неосяжність без Мрії Всесвіт... :-)

29 Листопада 2006

***
Віддаль.
Від "даль"...
Віддай.
Від "дай"...
Далі далі даль...
Далі дай - діл.
Далі долу Відчай.
Віддаль.

3 Грудня 2006

***
Я божеволію ночами,
Купляю вітер за думки.
Для Тебе відкриваю брами,
Неначе розстані руки...

Або ж на сотню кілометрів
Міняю всі твої листи...
В Твоїх обійм попасти нетрі -
Себе без подиху внести.

3 Грудня 2006

***
Глибину покохати вірша
І кохати не власне страждання...
Завирована в кипіть душа
Перемелює рядно кохання.

Розтопилась крижинка в битті
Віртуально зігрітого стриму.
Ми ховалися від почуттів
Не дібравши "на дотики" риму.

1 Грудня 2006

***
Ось Тепло моїх рук...
Ти себе все шукаєш,
Твоє серце у стук...
Але сил вже не має...
Це усе не обман -
Перехрестя доріг,
Ніжно-білий туман.
І не чуєш вже ніг...
НЕ МОВЧИ! Не мовчи…
Білий сніг замітав
Всі жахіття вночі,
Від яких Час тікав?
Я благаю Тебе,
Усі твої шляхи…
Коли лихо пройде,
Позамолюй гріхи.

1 Грудня 2006

***
Самоту притуляєш до слова
І чекаєш від вітру пориву...
Щастя б`ється об скач у підковах,
Передчасно провітрює зливу.

Як душа Твоя хвора на весну,
І не знаєш де серця подіти...
Ще Твоїм у Тобі я воскресну
І згорю, щоб Тебе відігріти.

29 Листопада 2006

***
Я - мисливець... на безжалісних звірів,
Що полюють на біль і страждання,
Що у снах навіть в щастя не вірять,
Що за слабкість вважають кохання.

Я - мисливець, Ти чуєш - мисливець.
Може завтра, а може сьогодні,
Затиснувши краї власних вилиць,
Приведу Тебе в Царство Господнє.

1 Грудня 2006

***
Чарку сушняк осуше
Виросте небом німб.
Море сире, мов суші.
Суша, мов сир у нім.

15 Грудня 2006

***
Як я хочу
Дібрати пароль:
Сі-до-мі, ля-до-фа, мі-до-соль.
Тільки знаю
Твоє амплуа:
Ні до-сі, ні до-мі, ні ля-фа...

15 Грудня 2006

****
Цофнись паротяг (або Пастой Паравоз по Львівськи) :-)

(Жарт)

Цофнись паротяг і кулечко не буцай,
Бльоткарку гамульці натискай.
До рідної мамці з востатним сервýсем...
Мамуньо, вочима зустічай.

Чекати не треба мамусю синочка
Твій сúньо не той же вчéра був
За смочок ми втєгла липка трясиночка
І жицє те - завше любит гру.

Цофнись паротяг і кулечко не буцай.
У долі глянь ввочи та не гай.
І жéби не запізно... з востатним сервýсем...
Бльоткарку гамульці натискай.

29 Січня 2007

****
Поле роздуму для "sugar daddy" :-)

(Жарт)

З такої талії й сідниць
Відверто кажучи атас.
Ти мій цукерочок "Киць-киць",
Я Твій з футляром контрабас.

Стоїш напудрена. Думки
Пнуть очі в розмір гаманця.
Непереможено глумкий
Присівший шарм Твого лиця.

Перецінивши габарит,
І намотавши зціп на вус -
Ти, мов тілесний паразит,
Шукаєш місце для надкус.

Ну та нехай, Ти ж вся в ціні -
Гойдають груди силікон.
Атас проходить по стегні,
Посівши причандальний трон. :-)

12 Січня 2007

***
Зимова пристрасть.
-----------------
(Продовження дуетного написання вірша.
Мрія & Юрій)

Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи.

Зима така, як почуття... в білінь
Розмалювали все небес посланці,
Та в нас в душі пора весни, цвітінь...
Кохані ми з тобою - не коханці! :)

29 Грудня 2006

***
І сказав: "Бути світлу!", Час...
Начіпивши на рвану блузу,
Ґудзик сонця. І стерлись, враз,
Всі акорди нічного блюзу.
Акварель з аркуша вікон
Розчинилась в направах рухів:

Оком шиті штрихи не в тон
Лоскотіння за шибу мухи.
А на місці бруківки збій
Фрагментально авто збирає -
Серенад перетрубний рій
Обережність до вух складає.
Намальваний містом, Ти...
____________________у направах.

9 Січня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 00:13:50
Переглядів сторінки твору 1651
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.019 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.989 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.02.03 23:24
Автор у цю хвилину відсутній