ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Вірші забрані з відділу поезія

 З Рубрики - Для Конкурсу Впізнай Себе... :-)
***
Мить єдина. Її немає.
Ця жінка, що була колись...
І біль, шаліючи розливсь,
Бо втрату подих відчуває.

Я віддаю Їй вперше і востаннє
Усе, що завше серцем розумів.
У пристрасті, бо тій не треба слів,
Виловлюю з колись слова мовчання.

Напівзабутній, нерозгаданий в думках.
Зіп`юсь в устах, покинутих не мною,
Хай ділить смуток навпіл із жагою
Твій погляд, згублений в моїх очах.

30 Листопада 2006

***
За вітром подих, у серце трунок -
Торкнути ніжність і стати листом...
Хай припадає мій поцілунок
До ніг Твоїх... Та аркуш чистий.

Та аркуш легкий, неначе Мрія...
Він таємниця, він слово честі.
Перо послушне в словах "Н-А-Д-І-Я",
П`є неосяжність без Мрії Всесвіт... :-)

29 Листопада 2006

***
Віддаль.
Від "даль"...
Віддай.
Від "дай"...
Далі далі даль...
Далі дай - діл.
Далі долу Відчай.
Віддаль.

3 Грудня 2006

***
Я божеволію ночами,
Купляю вітер за думки.
Для Тебе відкриваю брами,
Неначе розстані руки...

Або ж на сотню кілометрів
Міняю всі твої листи...
В Твоїх обійм попасти нетрі -
Себе без подиху внести.

3 Грудня 2006

***
Глибину покохати вірша
І кохати не власне страждання...
Завирована в кипіть душа
Перемелює рядно кохання.

Розтопилась крижинка в битті
Віртуально зігрітого стриму.
Ми ховалися від почуттів
Не дібравши "на дотики" риму.

1 Грудня 2006

***
Ось Тепло моїх рук...
Ти себе все шукаєш,
Твоє серце у стук...
Але сил вже не має...
Це усе не обман -
Перехрестя доріг,
Ніжно-білий туман.
І не чуєш вже ніг...
НЕ МОВЧИ! Не мовчи…
Білий сніг замітав
Всі жахіття вночі,
Від яких Час тікав?
Я благаю Тебе,
Усі твої шляхи…
Коли лихо пройде,
Позамолюй гріхи.

1 Грудня 2006

***
Самоту притуляєш до слова
І чекаєш від вітру пориву...
Щастя б`ється об скач у підковах,
Передчасно провітрює зливу.

Як душа Твоя хвора на весну,
І не знаєш де серця подіти...
Ще Твоїм у Тобі я воскресну
І згорю, щоб Тебе відігріти.

29 Листопада 2006

***
Я - мисливець... на безжалісних звірів,
Що полюють на біль і страждання,
Що у снах навіть в щастя не вірять,
Що за слабкість вважають кохання.

Я - мисливець, Ти чуєш - мисливець.
Може завтра, а може сьогодні,
Затиснувши краї власних вилиць,
Приведу Тебе в Царство Господнє.

1 Грудня 2006

***
Чарку сушняк осуше
Виросте небом німб.
Море сире, мов суші.
Суша, мов сир у нім.

15 Грудня 2006

***
Як я хочу
Дібрати пароль:
Сі-до-мі, ля-до-фа, мі-до-соль.
Тільки знаю
Твоє амплуа:
Ні до-сі, ні до-мі, ні ля-фа...

15 Грудня 2006

****
Цофнись паротяг (або Пастой Паравоз по Львівськи) :-)

(Жарт)

Цофнись паротяг і кулечко не буцай,
Бльоткарку гамульці натискай.
До рідної мамці з востатним сервýсем...
Мамуньо, вочима зустічай.

Чекати не треба мамусю синочка
Твій сúньо не той же вчéра був
За смочок ми втєгла липка трясиночка
І жицє те - завше любит гру.

Цофнись паротяг і кулечко не буцай.
У долі глянь ввочи та не гай.
І жéби не запізно... з востатним сервýсем...
Бльоткарку гамульці натискай.

29 Січня 2007

****
Поле роздуму для "sugar daddy" :-)

(Жарт)

З такої талії й сідниць
Відверто кажучи атас.
Ти мій цукерочок "Киць-киць",
Я Твій з футляром контрабас.

Стоїш напудрена. Думки
Пнуть очі в розмір гаманця.
Непереможено глумкий
Присівший шарм Твого лиця.

Перецінивши габарит,
І намотавши зціп на вус -
Ти, мов тілесний паразит,
Шукаєш місце для надкус.

Ну та нехай, Ти ж вся в ціні -
Гойдають груди силікон.
Атас проходить по стегні,
Посівши причандальний трон. :-)

12 Січня 2007

***
Зимова пристрасть.
-----------------
(Продовження дуетного написання вірша.
Мрія & Юрій)

Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи.

Зима така, як почуття... в білінь
Розмалювали все небес посланці,
Та в нас в душі пора весни, цвітінь...
Кохані ми з тобою - не коханці! :)

29 Грудня 2006

***
І сказав: "Бути світлу!", Час...
Начіпивши на рвану блузу,
Ґудзик сонця. І стерлись, враз,
Всі акорди нічного блюзу.
Акварель з аркуша вікон
Розчинилась в направах рухів:

Оком шиті штрихи не в тон
Лоскотіння за шибу мухи.
А на місці бруківки збій
Фрагментально авто збирає -
Серенад перетрубний рій
Обережність до вух складає.
Намальваний містом, Ти...
____________________у направах.

9 Січня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 00:13:50
Переглядів сторінки твору 1848
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній