ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,

Євген Федчук
2024.05.19 15:01
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Вірші забрані з відділу поезія

 З Рубрики - Для Конкурсу Впізнай Себе... :-)
***
Мить єдина. Її немає.
Ця жінка, що була колись...
І біль, шаліючи розливсь,
Бо втрату подих відчуває.

Я віддаю Їй вперше і востаннє
Усе, що завше серцем розумів.
У пристрасті, бо тій не треба слів,
Виловлюю з колись слова мовчання.

Напівзабутній, нерозгаданий в думках.
Зіп`юсь в устах, покинутих не мною,
Хай ділить смуток навпіл із жагою
Твій погляд, згублений в моїх очах.

30 Листопада 2006

***
За вітром подих, у серце трунок -
Торкнути ніжність і стати листом...
Хай припадає мій поцілунок
До ніг Твоїх... Та аркуш чистий.

Та аркуш легкий, неначе Мрія...
Він таємниця, він слово честі.
Перо послушне в словах "Н-А-Д-І-Я",
П`є неосяжність без Мрії Всесвіт... :-)

29 Листопада 2006

***
Віддаль.
Від "даль"...
Віддай.
Від "дай"...
Далі далі даль...
Далі дай - діл.
Далі долу Відчай.
Віддаль.

3 Грудня 2006

***
Я божеволію ночами,
Купляю вітер за думки.
Для Тебе відкриваю брами,
Неначе розстані руки...

Або ж на сотню кілометрів
Міняю всі твої листи...
В Твоїх обійм попасти нетрі -
Себе без подиху внести.

3 Грудня 2006

***
Глибину покохати вірша
І кохати не власне страждання...
Завирована в кипіть душа
Перемелює рядно кохання.

Розтопилась крижинка в битті
Віртуально зігрітого стриму.
Ми ховалися від почуттів
Не дібравши "на дотики" риму.

1 Грудня 2006

***
Ось Тепло моїх рук...
Ти себе все шукаєш,
Твоє серце у стук...
Але сил вже не має...
Це усе не обман -
Перехрестя доріг,
Ніжно-білий туман.
І не чуєш вже ніг...
НЕ МОВЧИ! Не мовчи…
Білий сніг замітав
Всі жахіття вночі,
Від яких Час тікав?
Я благаю Тебе,
Усі твої шляхи…
Коли лихо пройде,
Позамолюй гріхи.

1 Грудня 2006

***
Самоту притуляєш до слова
І чекаєш від вітру пориву...
Щастя б`ється об скач у підковах,
Передчасно провітрює зливу.

Як душа Твоя хвора на весну,
І не знаєш де серця подіти...
Ще Твоїм у Тобі я воскресну
І згорю, щоб Тебе відігріти.

29 Листопада 2006

***
Я - мисливець... на безжалісних звірів,
Що полюють на біль і страждання,
Що у снах навіть в щастя не вірять,
Що за слабкість вважають кохання.

Я - мисливець, Ти чуєш - мисливець.
Може завтра, а може сьогодні,
Затиснувши краї власних вилиць,
Приведу Тебе в Царство Господнє.

1 Грудня 2006

***
Чарку сушняк осуше
Виросте небом німб.
Море сире, мов суші.
Суша, мов сир у нім.

15 Грудня 2006

***
Як я хочу
Дібрати пароль:
Сі-до-мі, ля-до-фа, мі-до-соль.
Тільки знаю
Твоє амплуа:
Ні до-сі, ні до-мі, ні ля-фа...

15 Грудня 2006

****
Цофнись паротяг (або Пастой Паравоз по Львівськи) :-)

(Жарт)

Цофнись паротяг і кулечко не буцай,
Бльоткарку гамульці натискай.
До рідної мамці з востатним сервýсем...
Мамуньо, вочима зустічай.

Чекати не треба мамусю синочка
Твій сúньо не той же вчéра був
За смочок ми втєгла липка трясиночка
І жицє те - завше любит гру.

Цофнись паротяг і кулечко не буцай.
У долі глянь ввочи та не гай.
І жéби не запізно... з востатним сервýсем...
Бльоткарку гамульці натискай.

29 Січня 2007

****
Поле роздуму для "sugar daddy" :-)

(Жарт)

З такої талії й сідниць
Відверто кажучи атас.
Ти мій цукерочок "Киць-киць",
Я Твій з футляром контрабас.

Стоїш напудрена. Думки
Пнуть очі в розмір гаманця.
Непереможено глумкий
Присівший шарм Твого лиця.

Перецінивши габарит,
І намотавши зціп на вус -
Ти, мов тілесний паразит,
Шукаєш місце для надкус.

Ну та нехай, Ти ж вся в ціні -
Гойдають груди силікон.
Атас проходить по стегні,
Посівши причандальний трон. :-)

12 Січня 2007

***
Зимова пристрасть.
-----------------
(Продовження дуетного написання вірша.
Мрія & Юрій)

Зима. Сніг прилипає там, де крок,
І видих згустками тепла парує.
Твій поцілунок ввів мене у шок –
Мурашка миттю тілом десь прямує.

Сховалась солодь у тремтінні губ,
Вона у дотиках Твоїх існує.
Я не боюсь картин гріховних згуб -
В уяві тих, що Ти мені малюєш.

Що вартий гріх, коли тілес вогонь
Дзюркоче в пригоршні палкої втіхи...
Крадеш мене в чаруючий полон -
Із снігом-щастям вже набиті міхи.

Зима така, як почуття... в білінь
Розмалювали все небес посланці,
Та в нас в душі пора весни, цвітінь...
Кохані ми з тобою - не коханці! :)

29 Грудня 2006

***
І сказав: "Бути світлу!", Час...
Начіпивши на рвану блузу,
Ґудзик сонця. І стерлись, враз,
Всі акорди нічного блюзу.
Акварель з аркуша вікон
Розчинилась в направах рухів:

Оком шиті штрихи не в тон
Лоскотіння за шибу мухи.
А на місці бруківки збій
Фрагментально авто збирає -
Серенад перетрубний рій
Обережність до вух складає.
Намальваний містом, Ти...
____________________у направах.

9 Січня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 00:13:50
Переглядів сторінки твору 1709
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній