ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Збираю згадку
Збираю по складках згадку
Аби Твій голос почути.
Той голос: гойдає кладку
Між мріяти та забути.

Той голос: хрипить і кличе,
Здирає всю неміч крику;
Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику.

То в попіл, то до морозу...
То з леду... і знов до жару.
Встеляє віршами прозу,
Не Божу віщує Кару.

Готує на позір подив,
Засмічена сміхом, щирість.
Полого... Відходять води.
По сладці проходить вирій...

29 Січня 2007




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 17:20:21
Переглядів сторінки твору 13035
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.75  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.940 / 5.5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:20:38 ]
Ну я конечно не спєц, але у ліриці якшо вже відійшли то всьо буде файно, і не тре так на тому акцентувати... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:21:13 ]
о! так краще :) за одну букву билися, але воно було того варте... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:23:28 ]
Так і народжується істина!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:24:38 ]
цікаво... встеляє віршами прозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 22:31:44 ]
Ну всьо, на цій мажорній ноті я йду жерти свій київський тортик. :) усім гарної і тихої ночі... :) їште цитрину, аби фотки не були у всіх такі щасливі... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 23:16:27 ]
...І чого тільки не робить той голос :) Цікаві образи у Тебе, Юро.

"Збиває думки у віче,
А потім вже з пантелику."

Правда, все так і є... Контрасти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 23:41:40 ]
Ще раз всім дякую за коментарі. :-)
Це за щастя мати стільки небайдужих відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 20:16:19 ]
Юрко, напишу тут аби там не нагромаджувати математику...:) Це доволі популярна практика оцінювання. Її вплив не є таким сильним, тобто оцінка міняється на 5 сотих, у кокретному випадку, шо я описав. А не на 5 десятих... :)
Але це вже щось, і воно безумовно впливатиме на рейтинг. Редакція також може ввесети нелінійну формулу, тобто підносити усе до квадрату (5/7)*(5/7). Тоді різниця у цьому прикладі буде 1 десята :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-07 07:55:53 ]
Вітаю, Юрку!
У тебе гарний вірш. Просто класний!
Не знаю як, але я чомусь зпочатку пропустив його. Та це мабуть для того, щоб зараз більший кайф був. Все має бути в свій час.
Дуже дікую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 08:24:04 ]
Гарний вірш. Оригінальне бачення.
Але я би звернув увагу ще на деякі, можливі, неточності "нам ділить" і "Пройшла". Останнє, як на мене, трохи краще було б у теперішньму часі?
Є ще дрібненький нюанс у "То мерзне, а то до жару", - подумати, чи так вже важливо "то мерзне"? Бо "жар" таки іменник, і трохи краще його з іменником подавати (то льодом, наприклад). Але це так, дуже специфічне моє бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 16:32:14 ]
Дякую, Юрку!
Завжди радий Твоїм думкам і підтримці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-07 21:41:09 ]
Шановна Редакціє,
Щиро вдячний за коментар. Я зробив висновки і виправив недоліки.
Тепер чекаю на Вашу оцінку.
З пошаною,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Федорович (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 12:41:22 ]
Гарно.
"Між мріяти і забути", так часто - хочеш забути, а згадка день за днем вертається знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 12:58:35 ]
Нормально, робота над своїми творами безкінечний процес.
Шановний Юрію, ще деякі моменти, - колись було "Пройшла", але, стосувалась ніби не думок, а, дай Бог пам'яті, здається голови з думками? Я про те, що зараз закінчення тільки на проходженні думок, а це слабше, ніж було. :(
І цей рядок хоч і зазвучав краще, але не зовсім мені зрозумілий - "Не Божу поділить Кару" - тобто йдеться про "той голос"? Який "не Божу поділить кару"? Яке ваше бачення цього моменту?
Бо, якщо говориться про "той голос", то він може "жадати", чи навіть "вклякати в Кару", і ще там різне, але чи "поділить Кару" голос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:00:47 ]
Безмежно вдячний редакціє за Ваше бачення і час.
Я змінив рядок з "Божою Карою" на (принаймі так думаю) більш мизикально-поетичний лад.
І повернув голову на місце ув останнім рядку...
Як тепер? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:25:52 ]
Радий, що Вам сподобалось Ірино Федорович.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-08 16:37:08 ]
Юрію, але з Божою Карою таки глибше, а з гітарою не дуже. Головне - те бачення, те відчуття, що народило рядки. Глибина - дуже важлива штука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 16:56:16 ]
Ще раз дякую Редакціє,
Дійсно - от "внутрішній голос" (коли натхнення було) говорив так, але вправності у словотворенні тоді забракло. Повертаю "Не Божу Кару" :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 17:43:07 ]
Головне аби ви були задоволені, аби вам, Юрію, було приємно читати свої вірші. Можливо, це найголовніше.
На довершення потрібно ще і вірний "рух голови" чи "з голови", власне, якийсь ваш рух, пов'язаний з Тим Голосом, придумати, на кшталт, і зліт, "вихід із себе" чи там ще якось, але щоб вязалося за означеннями "пологів", "відходом вод", і "крізь вирій" Туди.

Власне, ви придивіться без поспіху, рішення має бути не різке, гарне і розумітися трохи не однозначно. Але з останнім у вас майже завжди повний порядок.

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:23:46 ]
Вже вкотрий раз дякую, Пане Володимир.
Зупинився наразі на цьому варіанті:
"По сладці проходить вирій...":
1)Мені видався тоді останній рядок пов`язаним з першим
2)І звучить ніби об`ємно...