1
«Коли б то можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень – попом».
«Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюку не виймати».
«Як до череди гнати,то і п’яти болять».
«І за холодну воду не візьметься».
«І котові хвоста не зав’яже».
«Косить би косив, коли б чорт косу носив».
«Ні швець, ні мнець, ні чорт зна-що».
«Добрий був би чоловік, та собаками підшитий».
«Ледаще ледащим і згине».
«Хоч ледачий, аби комір стоячий».

2
Ледачого, кажуть, нізащо лихо не спіймає.
А як ласий до несхочу? Витримки не має...
…Віз уранці лежебока на спродаж сметану.
Як села не стало видно,
Зупинився. Глечик відкриває,
Та з причини хтозна там якої
Негадано-неждано враз рвонули коні,
І сметана розлилася, як річка у повінь.
«Який тепер уже торг!..Удам з себе хворого»,-
Проказав - і тут же завертає коні.
Верта з поля жінка і чує з порогу:
«Ой, нездужаю... Печи, люба, коржики!»
«Може, лікаря покликать?»
« Хтозна чи поможе, а натомість калитку розв’яже».
«До шептухи побіжу. Щось путнє підкаже».
«Як шептуха говірлива стане біля вуха,
То не буде тобі, люба, довіку кожуха.
Зготуй ліпше наостанок вареників яшних.
Бодай, либонь, на часину стане мені краще.
Зроби тепер не всі сорок, бо вже не осилю,
А десь там зо тридцять. Бажано великих...»
P.S.
У нероби всі хвороби без ліку й без ліків.