ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Всесвіту пил
Зеленню простір сит-
сOками перемок.
Яблуково болід
пада з орбіт гілок.

зЕрна мистець і форм
ярить поля лляні.
В осеності Босфор
лиються тихі дні

Стразами сипле дощ-
низиться сонця хіть.
Літо міліє- що ж:
у проминання зріть.

силиться сни гойдать
вереснедухо бриз,
юшиться Неба гладь
в глеки забуті гнізд.

вимріяло крило
тризміри - розчеркне.
Пісне, не охолонь-
і не лиши мене.

Pозсипи зірні крихт
з обрусу вечорів...
Господи, у твоїх -
добрих руках ожив

Усюдисущий- пил,
утлі пастелі дум.
Осені сонцесхил -
мудрости світлий сум.

Стрази - це кристали зі скла, оброблені за спеціальною технологією та імітують дорогоцінне каміння,
Болід - метеор,
Босфор- найвужча міжконтинентальна протока.





Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергій Жуков 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-12 16:00:24
Переглядів сторінки твору 4628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 16:16:15 ]
Оксамитовий сезон на березі моря...- чомусь так уявилося...
Міліє літо, стрази дощу, мудрости світлий сум, усюдисущий пил оживає у руках Божих.... - наче й прості, і в той же час й не прості, і такі виразні образи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:11:59 ]
О, Галинко, спасибі за такі відлуння !!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 16:40:20 ]
Гарний вірш - і космічний, і до щему земний. Осінній!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:49:36 ]
О, Оленко Осінь, кому ж як не ВаM це провідчути - подячна!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 17:13:21 ]
А мені він- рідний. Я- осіння. Осінь- колискова для душі... Тому так щемно пастельно навкруги, тиша приголублює, втішає...Затримується, навіть, кровообіг, дихається повільно-замислено. Тому і вірші такі потойбічні...
Дуже майстерно, Роксоланочко, відобразила природній стан речей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:51:01 ]
Таки тягнула ниточку образів із потойбіччя, ати, Наталю, одразу це вловила...
приємно!- дякую за відгук:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 18:16:46 ]
о цей пил...

але ж душа - за осінню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:59:27 ]
із пилу Наднові вродилися...
душа за осінню - осінь підсумовує :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:25:20 ]
Мені такий ритм і зміст дуже близькі - "мудрости світлий сум"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 21:00:42 ]
о, я теж вподобала собі цю ритміку,- хоча трохи КП плаче, але....
дякую, Юрась!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 20:41:14 ]
Осені сонцесхил -
мудрости світлий сум! Чудово, Ланочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 21:01:46 ]
Дякую, Інночко - ціную Вашу думку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 22:00:43 ]
"Пісне, не охолонь..." - як можна?!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 23:51:12 ]
:) не можна!
Ви вгледіли саме ТЕ, Мирославе - із цього народився увесь твір:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:24:32 ]
"Осені сонцесхил -
мудрости світлий сум".

Воістину! Щиро дякую за чудовий вірш, Ляночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 23:54:22 ]
Якось вже так є, що мудрість виростає радше з печалі, аніж із протилежностей, - але мудрість не депресує- осьо :)
Дякую, Юрась!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 08:06:52 ]
В кожному слові, в кожній інтонації, в кожному образі, - живе душа і бринить безмежна щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 23:56:22 ]
О, Вікторе, - дуже-дуже радію, що Ви читали осе моє...дякую!
Принагідно вітаю із нещодавніми, приємними для Вас і для нас усіх, подіями - презентацією збірки!
Най твориться і надалі!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-05-11 06:10:41 ]
Душа радіє, коли читаю Ваше, Роксолано...
Так гарно...