ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Нічого такого...
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Панахида
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Над прірвою
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Дама для Адама, правдива історія.
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
Самотній північний ліхтар (The Jimi Hendrix Experience)
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Альбом Для Пристрасті -- з присмаком іспанських ритмів
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Фотографія для вічності
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
Сьогодні так.
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усмішка осені
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Як Наливайко ходив Арону помститися
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
Нічне ВИДИВО
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Молюсь
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Парадокси
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Паростки атеїзму
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Знаряддя війни
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
Дивні дні (The Doors)
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Надкупольні злети
а за сплавами золота - гони...яка пектораль
на біленькій - на шиї берези! -о царствена скитко,-
у туману мяких бандажах окервавлена - жаль!
де ті стріли, що влучили в тебе і в сонце? - не видко!

Це заломлення часу, відрайдужжя літа... я сню?
Он мелодію рвану залатують чар-віадуки.
і скрипковий павук переловлює нотну мушню-
спавутинює "вчора" та "завтра" і бавиться звуком.

зaземляються в книги, - у літери криптовий бран-
перебуті історії, терпко загуслі на вірші..
то це сон? - чи і справді стікають з обвітрених ран
відкипілої висі - преамбули осені хижі?

Хрумколисті дороги визміює смуга вітрів...
я не сплю! - я під аркою чуда і чаркою дози-
це ще просто в мені не зшаленів і не одгорів
липоцвіту ізвивистий кетяг - у долі на розі.

Ще на мене не вилився стронцію й туги трубіж.
о, ті гони за крихкістю золота? - трепет матерій.
Лезо Часу, ти тільки надихані сни не поріж-
і надкупольні злети не викромсай на дрібнопері.

.......................................................................
бран - полон,
крипта - катакомба, підземна каплиця...
віадуки - мости на високих опорах через глибокий яр або ущелину
бандаж - бинтова пов"язка, пас.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-11 15:19:36
Переглядів сторінки твору 3209
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.07 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 16:13:11 ]
Такі вишукані порівняння, вишуканий стиль та образи... Дивний вірш...і водночас дивовижний, впливовий. Роксоланочко, ти вмієш вкреслитись, вживитись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:46:43 ]
...і вмагнітитись :)))))))) дякую, Наталонько!
Рада знову зустрітися на ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 17:21:50 ]
"...це ще просто в мені не зшаленів і не одгорів
липоцвіту ізвивистий кетяг..." - таки не зшаленів і не одгорів, Богу дякувати. А то вже якось некомфортно було без твоїх "перецьмоків", Роксоланко.
Вітаю з поверненням у "рідню"!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:48:53 ]
Мирославе, ви вибрали родзиночку з тексту :)))
а за " рідню" - уклінно вдячна - направду, - дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 18:42:44 ]
о! це заломлення часу...

Час заслухався...

Роксолано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:51:57 ]
о, Домі,- час пірнув у себе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 20:36:00 ]
Розгонисто-розкрилено... Отак ніби політала з Вами над золотими гонами України...
Декілька дрібних помарок: мяких = м'яких; "Вчора" і "завтра" - уніфікувати б розмір першої літери;
і у третій строфі у місці
"то це сон? - чи і справді стікає з обвітрених ран
відкипілої висі - преамбули осені хижі?" мені не зовсім зрозуміло, що саме стікає. Якийсь іменник проситься, або, якщо це стосується преамбул, то -стікаЮТЬ? Кілька разів перечитала це місце, але питання залишається. Може, то я не зовсім розумію ))
Скучилося вже Вашими віршами, Роксоланко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:55:30 ]
...і мені скучилося, Галю!
Ваше чутливе поетичне око правдиво вловило.
"стікають" має бути ;)
Стосовно "вчора" і "завтра" - я не втуамила, що саме Ви маєте на увазі.
Коли не втягість до подайте щось до прикладу.Гарно дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 22:53:49 ]
Я мала на увазі, що "(В)чора" - з великої, прописної літери набрано, а "(з)автра" -з малої. Я б подала обидва слова з малої "в" і "з" )) Ще у слові "м(_)яких" має бути апостроф (перевірила у словнику :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 22:59:11 ]
а он що ! - звичайно- звичайно!
Щодо апострофу - то програма "трансліт. ру" якою користаюся - не пердбачає таку операцію.
Треба буде собі придбати нашу клавіатуру, або лапки користати :) щось ось таке виходить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 01:09:09 ]
Привіт, Ляно)
Нічого собі злети!!! Ух!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 21:07:06 ]
Радію, Лесенько!
Дякую за емоційне "УХ" :)
Золотих миттєвостей Осені!