ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
Мій Шевченко
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Вітаю, сонечко...
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
НЕ ВИДНО КІНЦЯ КРАЮ...
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Стихійне лихо
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
* * *
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Улюблені думи про себе
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Сповідь
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Tired with all these: 400 років потому
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весняний вірш (тавтограма на літеру "в")
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
***
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він сьогодні живий
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
Ювілейні мандри
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Мій Шевченко
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Літо
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
1939. Марш танкистів (в скороченні)
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
Березнева лірика
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Надкупольні злети
а за сплавами золота - гони...яка пектораль
на біленькій - на шиї берези! -о царствена скитко,-
у туману мяких бандажах окервавлена - жаль!
де ті стріли, що влучили в тебе і в сонце? - не видко!

Це заломлення часу, відрайдужжя літа... я сню?
Он мелодію рвану залатують чар-віадуки.
і скрипковий павук переловлює нотну мушню-
спавутинює "вчора" та "завтра" і бавиться звуком.

зaземляються в книги, - у літери криптовий бран-
перебуті історії, терпко загуслі на вірші..
то це сон? - чи і справді стікають з обвітрених ран
відкипілої висі - преамбули осені хижі?

Хрумколисті дороги визміює смуга вітрів...
я не сплю! - я під аркою чуда і чаркою дози-
це ще просто в мені не зшаленів і не одгорів
липоцвіту ізвивистий кетяг - у долі на розі.

Ще на мене не вилився стронцію й туги трубіж.
о, ті гони за крихкістю золота? - трепет матерій.
Лезо Часу, ти тільки надихані сни не поріж-
і надкупольні злети не викромсай на дрібнопері.

.......................................................................
бран - полон,
крипта - катакомба, підземна каплиця...
віадуки - мости на високих опорах через глибокий яр або ущелину
бандаж - бинтова пов"язка, пас.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-11 15:19:36
Переглядів сторінки твору 3297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 04:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 16:13:11 ]
Такі вишукані порівняння, вишуканий стиль та образи... Дивний вірш...і водночас дивовижний, впливовий. Роксоланочко, ти вмієш вкреслитись, вживитись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:46:43 ]
...і вмагнітитись :)))))))) дякую, Наталонько!
Рада знову зустрітися на ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 17:21:50 ]
"...це ще просто в мені не зшаленів і не одгорів
липоцвіту ізвивистий кетяг..." - таки не зшаленів і не одгорів, Богу дякувати. А то вже якось некомфортно було без твоїх "перецьмоків", Роксоланко.
Вітаю з поверненням у "рідню"!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:48:53 ]
Мирославе, ви вибрали родзиночку з тексту :)))
а за " рідню" - уклінно вдячна - направду, - дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 18:42:44 ]
о! це заломлення часу...

Час заслухався...

Роксолано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:51:57 ]
о, Домі,- час пірнув у себе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 20:36:00 ]
Розгонисто-розкрилено... Отак ніби політала з Вами над золотими гонами України...
Декілька дрібних помарок: мяких = м'яких; "Вчора" і "завтра" - уніфікувати б розмір першої літери;
і у третій строфі у місці
"то це сон? - чи і справді стікає з обвітрених ран
відкипілої висі - преамбули осені хижі?" мені не зовсім зрозуміло, що саме стікає. Якийсь іменник проситься, або, якщо це стосується преамбул, то -стікаЮТЬ? Кілька разів перечитала це місце, але питання залишається. Може, то я не зовсім розумію ))
Скучилося вже Вашими віршами, Роксоланко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 21:55:30 ]
...і мені скучилося, Галю!
Ваше чутливе поетичне око правдиво вловило.
"стікають" має бути ;)
Стосовно "вчора" і "завтра" - я не втуамила, що саме Ви маєте на увазі.
Коли не втягість до подайте щось до прикладу.Гарно дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 22:53:49 ]
Я мала на увазі, що "(В)чора" - з великої, прописної літери набрано, а "(з)автра" -з малої. Я б подала обидва слова з малої "в" і "з" )) Ще у слові "м(_)яких" має бути апостроф (перевірила у словнику :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 22:59:11 ]
а он що ! - звичайно- звичайно!
Щодо апострофу - то програма "трансліт. ру" якою користаюся - не пердбачає таку операцію.
Треба буде собі придбати нашу клавіатуру, або лапки користати :) щось ось таке виходить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 01:09:09 ]
Привіт, Ляно)
Нічого собі злети!!! Ух!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 21:07:06 ]
Радію, Лесенько!
Дякую за емоційне "УХ" :)
Золотих миттєвостей Осені!