Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
2025.11.16
12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
2025.11.16
11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
2025.11.16
10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
2025.11.16
02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.
Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.
Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
2025.11.15
22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
2025.11.15
18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
2025.11.15
13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
2025.11.15
10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
2025.11.15
10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Михайлик /
Новини (Публіцистика)
ПМ на виставці!
…Не встигли відгомоніти дійства Форуму видавців-2013, де на численних зустрічах і презентаціях ПМівська спільнота мала можливість насолодитися красою поетичного слова, як чергова мистецька подія знову згуртувала наше славне товариство…
Але – все по-порядку…
17 вересня 2013 року о 16.00 у виставкових залах на третьому поверсі Музею етнографії і художнього промислу АН НАНУ відкрилася виставка живопису відомого львівського художника Ігоря Гапона.
Не буду переповідати життєпису митця – бажаючі завжди можуть знайти цю інформацію в спеціальній літературі чи в інтернеті.
А поділитися хочеться саме враженнями від краси витворів малярського пензля пана Ігоря та розкішшю людського спілкування споріднених душ. Адже серед численних гостей урочистого ритуалу відкриття виставки, мабуть, не було нікого випадкового…
Як годиться, перше слово для благословення виставки та для промови про І.Гапона ведучий відкриття - директор Музею Роман Чмелик - надав священикові церкви Преображення Господнього, що на Знесінні, - доброму приятелеві художника. Далі своїм щирим баченням таланту митця поділилися господар установи, де розміщена виставка, - директор Інституту народознавства АН НАНУ (Музей етнографії – підрозділ Інституту) - академік Степан Павлюк, колеги-митці – професори Львівської академії мистецтв, колега-художниця з Ізраїлю Анна Зарницька, художник з Донецька Олексій Поляков, науковець-мистецтвознавець з Львівського Національного музею Олена Кіс-Федорук – водночас і наша колега по ПМ )) (Хай вже вибачають ті шановні промовці, імен і прізвищ яких я не називаю, бо не фіксувала їх спеціально, а ідея написати про цю подію прийшла мені вже удома )) Підсумував урочисту частину відкриття сам винуватець події – пан Ігор і запросив до оглядин його доробку за останні декілька років…
А оглядати таки є що! У трьох залах розміщено близько 40-ка (точно я не рахувала )) робіт: карпатські та кримські пейзажі у різні пори року, натюрморти, і ще багато різних цікавинок….
І як же приємно було побачити у цьому мистецькому велелюдді рідні ПМівські обличчя: Наталю Мазур, Любу Долик, вже згадану Оленку Кіс-Федорук, Віру Олеш, Ярослава Петришина, Івана Гентоша! (може ще когось не згадала – доповнюйте )) А скільки було вітань і обмінів теплими словами з друзями артистами – Наталкою Лісовою, Романом Білем, Григорієм Шумейком, Галиною Похилевич та Ларисою (…) (гурт «Коралі»)!.. І скільки чудових фотографій має бути виставлено на фейсбуці учасниками цього дійства – блискавиці фотоспалахів вирували і вирували!..
А який менеджерсько-посередницький талант виявив наш шановний Іван Гентош!… Не буду розкривати усіх секретів, скажу лише, що завдяки його хисту красномовства, дві дуже палкі поціновувачки малярства з числа ПМівців, на завершення виставки стали щасливими власницями уподобаних творів ))
…Подібне притягує подібне… Художники, поети, актори – усім було затишно і комфортно…
Дивлюсь на частинку цього затишку тепер уже у себе на стіні – і не можу не поділитися своїми враженнями з Вами…
Львів, 17-18 вересня 2013 року
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПМ на виставці!
…Не встигли відгомоніти дійства Форуму видавців-2013, де на численних зустрічах і презентаціях ПМівська спільнота мала можливість насолодитися красою поетичного слова, як чергова мистецька подія знову згуртувала наше славне товариство…Але – все по-порядку…
17 вересня 2013 року о 16.00 у виставкових залах на третьому поверсі Музею етнографії і художнього промислу АН НАНУ відкрилася виставка живопису відомого львівського художника Ігоря Гапона.
Не буду переповідати життєпису митця – бажаючі завжди можуть знайти цю інформацію в спеціальній літературі чи в інтернеті.
А поділитися хочеться саме враженнями від краси витворів малярського пензля пана Ігоря та розкішшю людського спілкування споріднених душ. Адже серед численних гостей урочистого ритуалу відкриття виставки, мабуть, не було нікого випадкового…
Як годиться, перше слово для благословення виставки та для промови про І.Гапона ведучий відкриття - директор Музею Роман Чмелик - надав священикові церкви Преображення Господнього, що на Знесінні, - доброму приятелеві художника. Далі своїм щирим баченням таланту митця поділилися господар установи, де розміщена виставка, - директор Інституту народознавства АН НАНУ (Музей етнографії – підрозділ Інституту) - академік Степан Павлюк, колеги-митці – професори Львівської академії мистецтв, колега-художниця з Ізраїлю Анна Зарницька, художник з Донецька Олексій Поляков, науковець-мистецтвознавець з Львівського Національного музею Олена Кіс-Федорук – водночас і наша колега по ПМ )) (Хай вже вибачають ті шановні промовці, імен і прізвищ яких я не називаю, бо не фіксувала їх спеціально, а ідея написати про цю подію прийшла мені вже удома )) Підсумував урочисту частину відкриття сам винуватець події – пан Ігор і запросив до оглядин його доробку за останні декілька років…
А оглядати таки є що! У трьох залах розміщено близько 40-ка (точно я не рахувала )) робіт: карпатські та кримські пейзажі у різні пори року, натюрморти, і ще багато різних цікавинок….
І як же приємно було побачити у цьому мистецькому велелюдді рідні ПМівські обличчя: Наталю Мазур, Любу Долик, вже згадану Оленку Кіс-Федорук, Віру Олеш, Ярослава Петришина, Івана Гентоша! (може ще когось не згадала – доповнюйте )) А скільки було вітань і обмінів теплими словами з друзями артистами – Наталкою Лісовою, Романом Білем, Григорієм Шумейком, Галиною Похилевич та Ларисою (…) (гурт «Коралі»)!.. І скільки чудових фотографій має бути виставлено на фейсбуці учасниками цього дійства – блискавиці фотоспалахів вирували і вирували!..
А який менеджерсько-посередницький талант виявив наш шановний Іван Гентош!… Не буду розкривати усіх секретів, скажу лише, що завдяки його хисту красномовства, дві дуже палкі поціновувачки малярства з числа ПМівців, на завершення виставки стали щасливими власницями уподобаних творів ))
…Подібне притягує подібне… Художники, поети, актори – усім було затишно і комфортно…
Дивлюсь на частинку цього затишку тепер уже у себе на стіні – і не можу не поділитися своїми враженнями з Вами…
Львів, 17-18 вересня 2013 року
Відеосюжет про цю подію:
Ігор Гапон відкрив персональну виставку живопису - YouTube
► 1:46► 1:46
www.youtube.com/watch?v=PUQb4XJH1OM
2 дні тому - Автор відео lviv24
Читати на сайті: http://lviv24.comhttp://lviv24.com/news/1/1/79868
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
