Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.04
21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
2026.10.04
21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
2026.10.04
18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
2026.10.04
15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
2026.10.04
13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п
2026.10.04
13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.
До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.
До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
2026.10.04
10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ
(замість Післямови)
Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат
2026.10.04
10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
2026.10.04
07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
2026.10.03
22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
2026.10.03
20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
2026.10.03
17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
2026.10.03
13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
2026.10.03
13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
2026.10.03
12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
2026.10.03
12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Михайлик /
Новини (Публіцистика)
ПМ на виставці!
…Не встигли відгомоніти дійства Форуму видавців-2013, де на численних зустрічах і презентаціях ПМівська спільнота мала можливість насолодитися красою поетичного слова, як чергова мистецька подія знову згуртувала наше славне товариство…
Але – все по-порядку…
17 вересня 2013 року о 16.00 у виставкових залах на третьому поверсі Музею етнографії і художнього промислу АН НАНУ відкрилася виставка живопису відомого львівського художника Ігоря Гапона.
Не буду переповідати життєпису митця – бажаючі завжди можуть знайти цю інформацію в спеціальній літературі чи в інтернеті.
А поділитися хочеться саме враженнями від краси витворів малярського пензля пана Ігоря та розкішшю людського спілкування споріднених душ. Адже серед численних гостей урочистого ритуалу відкриття виставки, мабуть, не було нікого випадкового…
Як годиться, перше слово для благословення виставки та для промови про І.Гапона ведучий відкриття - директор Музею Роман Чмелик - надав священикові церкви Преображення Господнього, що на Знесінні, - доброму приятелеві художника. Далі своїм щирим баченням таланту митця поділилися господар установи, де розміщена виставка, - директор Інституту народознавства АН НАНУ (Музей етнографії – підрозділ Інституту) - академік Степан Павлюк, колеги-митці – професори Львівської академії мистецтв, колега-художниця з Ізраїлю Анна Зарницька, художник з Донецька Олексій Поляков, науковець-мистецтвознавець з Львівського Національного музею Олена Кіс-Федорук – водночас і наша колега по ПМ )) (Хай вже вибачають ті шановні промовці, імен і прізвищ яких я не називаю, бо не фіксувала їх спеціально, а ідея написати про цю подію прийшла мені вже удома )) Підсумував урочисту частину відкриття сам винуватець події – пан Ігор і запросив до оглядин його доробку за останні декілька років…
А оглядати таки є що! У трьох залах розміщено близько 40-ка (точно я не рахувала )) робіт: карпатські та кримські пейзажі у різні пори року, натюрморти, і ще багато різних цікавинок….
І як же приємно було побачити у цьому мистецькому велелюдді рідні ПМівські обличчя: Наталю Мазур, Любу Долик, вже згадану Оленку Кіс-Федорук, Віру Олеш, Ярослава Петришина, Івана Гентоша! (може ще когось не згадала – доповнюйте )) А скільки було вітань і обмінів теплими словами з друзями артистами – Наталкою Лісовою, Романом Білем, Григорієм Шумейком, Галиною Похилевич та Ларисою (…) (гурт «Коралі»)!.. І скільки чудових фотографій має бути виставлено на фейсбуці учасниками цього дійства – блискавиці фотоспалахів вирували і вирували!..
А який менеджерсько-посередницький талант виявив наш шановний Іван Гентош!… Не буду розкривати усіх секретів, скажу лише, що завдяки його хисту красномовства, дві дуже палкі поціновувачки малярства з числа ПМівців, на завершення виставки стали щасливими власницями уподобаних творів ))
…Подібне притягує подібне… Художники, поети, актори – усім було затишно і комфортно…
Дивлюсь на частинку цього затишку тепер уже у себе на стіні – і не можу не поділитися своїми враженнями з Вами…
Львів, 17-18 вересня 2013 року
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПМ на виставці!
…Не встигли відгомоніти дійства Форуму видавців-2013, де на численних зустрічах і презентаціях ПМівська спільнота мала можливість насолодитися красою поетичного слова, як чергова мистецька подія знову згуртувала наше славне товариство…Але – все по-порядку…
17 вересня 2013 року о 16.00 у виставкових залах на третьому поверсі Музею етнографії і художнього промислу АН НАНУ відкрилася виставка живопису відомого львівського художника Ігоря Гапона.
Не буду переповідати життєпису митця – бажаючі завжди можуть знайти цю інформацію в спеціальній літературі чи в інтернеті.
А поділитися хочеться саме враженнями від краси витворів малярського пензля пана Ігоря та розкішшю людського спілкування споріднених душ. Адже серед численних гостей урочистого ритуалу відкриття виставки, мабуть, не було нікого випадкового…
Як годиться, перше слово для благословення виставки та для промови про І.Гапона ведучий відкриття - директор Музею Роман Чмелик - надав священикові церкви Преображення Господнього, що на Знесінні, - доброму приятелеві художника. Далі своїм щирим баченням таланту митця поділилися господар установи, де розміщена виставка, - директор Інституту народознавства АН НАНУ (Музей етнографії – підрозділ Інституту) - академік Степан Павлюк, колеги-митці – професори Львівської академії мистецтв, колега-художниця з Ізраїлю Анна Зарницька, художник з Донецька Олексій Поляков, науковець-мистецтвознавець з Львівського Національного музею Олена Кіс-Федорук – водночас і наша колега по ПМ )) (Хай вже вибачають ті шановні промовці, імен і прізвищ яких я не називаю, бо не фіксувала їх спеціально, а ідея написати про цю подію прийшла мені вже удома )) Підсумував урочисту частину відкриття сам винуватець події – пан Ігор і запросив до оглядин його доробку за останні декілька років…
А оглядати таки є що! У трьох залах розміщено близько 40-ка (точно я не рахувала )) робіт: карпатські та кримські пейзажі у різні пори року, натюрморти, і ще багато різних цікавинок….
І як же приємно було побачити у цьому мистецькому велелюдді рідні ПМівські обличчя: Наталю Мазур, Любу Долик, вже згадану Оленку Кіс-Федорук, Віру Олеш, Ярослава Петришина, Івана Гентоша! (може ще когось не згадала – доповнюйте )) А скільки було вітань і обмінів теплими словами з друзями артистами – Наталкою Лісовою, Романом Білем, Григорієм Шумейком, Галиною Похилевич та Ларисою (…) (гурт «Коралі»)!.. І скільки чудових фотографій має бути виставлено на фейсбуці учасниками цього дійства – блискавиці фотоспалахів вирували і вирували!..
А який менеджерсько-посередницький талант виявив наш шановний Іван Гентош!… Не буду розкривати усіх секретів, скажу лише, що завдяки його хисту красномовства, дві дуже палкі поціновувачки малярства з числа ПМівців, на завершення виставки стали щасливими власницями уподобаних творів ))
…Подібне притягує подібне… Художники, поети, актори – усім було затишно і комфортно…
Дивлюсь на частинку цього затишку тепер уже у себе на стіні – і не можу не поділитися своїми враженнями з Вами…
Львів, 17-18 вересня 2013 року
Відеосюжет про цю подію:
Ігор Гапон відкрив персональну виставку живопису - YouTube
► 1:46► 1:46
www.youtube.com/watch?v=PUQb4XJH1OM
2 дні тому - Автор відео lviv24
Читати на сайті: http://lviv24.comhttp://lviv24.com/news/1/1/79868
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
