ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.30 07:28
* 99 *
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш

Віктор Кучерук
2026.05.30 06:57
* * *
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.

Федір Паламар
2026.05.30 00:11
Питання Кушти
   1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!    Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв

М Менянин
2026.05.29 23:28
Шлока* 1
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!

* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 2)
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
***
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
Спокою Серце Сниться --- українська блюзова балада
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Крик
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
Мелодія морська
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
Перевтілення
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
* * *
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
* 98 *
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Давні тріолети
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ***
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-25 22:16:37
Переглядів сторінки твору 6889
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.685 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 22:23:10 ]
Пане Мирославе! Величезне спасибі за отаку кінцівку! Браво! Щойно позіхала і хотіла вийти з інтернету, аж раптом набрела на Ваш вірш...То вже й не сплю:))) Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:37:29 ]
Галю, а спати таки треба:))) На добраніч і солодких снів! Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:37:06 ]
Нині саме мала нагоду спостерігати за таким ключем журавлів. Зворушлива картина. І оте "кру" - особливо.
У 3-й строфі після "рідшає" хочеться ще кому поставити. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:48:21 ]
Я власне, Наталю, теж спостерігав цю неймовірну картину - ось і намережилось.
Радий, що не тільки я задивляюся у небо:)
Дякую!
(Якщо поставити кому, тире, здається, треба прибрати.Полізу у Правопис:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 23:26:59 ]
А Ваших журавлів, пане Мирославе, я з радістю стрічаю на Святій Землі, в долині Хула. А їхнє весняне "Кру" теж непокоїть мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:13:26 ]
Стрічайте... Нехай вони принесуть Вам вітання з України... А до весни ще далеко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 00:16:34 ]
відлітають журавлі - повертаються гуси-лебеді...
Мирослав (я теж) залишаємося)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:15:42 ]
Залишаємось, залишаємось,
і писати ще сподіваємось:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 07:43:15 ]
Якби то ми були такі єдині…
Якби то нам такого вожака…


увесь вірш і закінчення просто прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:16:47 ]
Тішуся, що сподобалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:48:43 ]
Згасає день...і світить чудовий вірш! Знаково, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:19:38 ]
Той день, на жаль, Богдане, згас,
і ранок вже вітає нас...))
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 09:41:02 ]
Вітаю! І тисну руку - моцно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:45:05 ]
І тебе вітаю, друже! Вдячний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:33:37 ]
Наздвичайно щемливо... Образність, лексика - усе в заданому стилі... А кінцівка - бомба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 13:00:23 ]
Хай би вже, нарешті, вибухнула:)))
Дякую, Галю, за щемливе сприйняття і оцінку. Бачила б ти це видовище у майже сотню журавлів з їх хоровим "кру!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:33:49 ]
Чудова проекція лірики на злободенне, витримано стилістично цільно. Сподобалося.
Парочка зауваг для розгляду:
1. Крещендо кличу набирає сили - тут виходить масло масляне, бо крещендо це і є, власне, те, що набирає сили, наростає?
2. миТЬ – і В Небі - за мить у небі?
3. вітру не завада - тут після вітру аж проситься тире))
4.Отой взірець неписаного ладу - тут би замість сірого ОТОЙ щось більш вагоме...
5.а на чолі - як на чолі?
6. оце безмежжя - ОЦЕ - ще один ОТОЙ))
Тисну руку, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 13:06:57 ]
Недаремно я після знесінської зустрічі написав:
"...Тож не цурайся, друже Ярославе,
тримати міцно скіпетр вожака -
не ради нагород, подяк і слави,
а стража слова і захисника!"
І хоча останній вірш не про вожака-Ярослава, на стражі слова ти стоїш надійно)))
Із вдячністю прислухаюся, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 19:03:53 ]
Якраз із вожаками нині в країні "напряжонка" )

А якщо серйозно, за все життя мені тільки раз пощастило побачити і почути журавлиний клин... Враження - теж на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 21:17:33 ]
Я спостерігаю це явище неодноразово, переважно в Карпатах, де в той час відпочиваю_збираю_гриби. І щоразу воно бентежить душу якось спонтанно, але глибоко. І написано з цього приводу немало. Цього разу я ладнав дах у Жовкві і, спочатку - підсвідомо, а потім - вочевидь, найперше почув, а потім побачив стаю близько сотні журавлів у плавно-змінюваному ключі. Це було неймовірне видовище...