Пекло наступало велелюдною громадою. У складі начальників опіків, керівників тортур, заступників з душевних мук, володарів спокути. Далі тупцювали дрібні клерки, щось на зразок найманців підсобних робіт, тільки йшлося про доноси, наклепи, брехню, зневіру - майстри свого жанру. В кінці колони тяглася основна маса - людці. Хто з бажання, а хто з невимовного підкорення, плелися на бій і кляли усе земне, що згадувалося. Ніхто не молився, а ті сміливці, що в останнє згадали про Бога і починали свій “Отче наш” миттю щезали з очей легіону, а по хвилині в пам’яті не залишали сліду.
Кожен підрозділ нумерувався римським алфавітом, яким керував командир зі штабу збору доказів. Бездоганне шикування та кінець контролював суддя. Педантичний об’єкт зла. Без натяку на розсудливість, він посилював страждання кожного, хто не вписувався у бездоганну лінію шеренги.
В тебе немає тіла, щоб сказати собі: ”Ні, я не хочу, не піду”. І стати незворушно на місці. Ти - прозора тінь, ти ніщо. І навіть у нескінченній масі таких же душ, як ти, ви не утворюєте кольору, не займаєте місце. Вас питали щоранку, щоночі, кожного кроку, а у відповідь була німа нерозкаяність. Справжній біль приносить не розуміння, що відбувається, чому я, за що. Це один з кроків очищення після Страшного суду - позбавити тебе спогадів провини, залишивши в пам’яті лише підтвердження, що ти був хорошою людиною. Постійний жах пережитого терору змушує повірити, що Бог тебе обдурив і Він не всесильний.
Утікаєш у відфільтровані спогади, переконуєш себе, що скоро виявлять помилку і тебе заберуть. Тривога не полишає твою непотрібну душу. Її вже вписано до легіону, твою місію завершено.
Безкрайну кількість колишніх людей переміщують вперед. Не видно землі, неба, нічого окрім суцільного кольору гнилої вишні. Навколо желатинові форми однієї висоти, ширини, без натяку на стать.
План майбутнього бою завантажили одразу після Суду. Його розробили ще до бунту Люцифера. Забуті та незнані покоління доповнювали його люттю, жорстокістю, збочені генії історії внесли свою фантазію до колективного розуму. Це детальний опис багатьох варіантів розвитку битви, чіткі інструкції, як діяти. Лише заключна частина, що у всіх сценаріях завершується тріумфом, повною перемогою - має єдину програму.
Твій біль відлучення від Бога - це легкий ляпас в порівнянні з душами, що будуть взяті в полон з усіма спогадами любові Господньої, в якій перебувають повсякчас. Їх буде відіслано на найнижчий рівень мороку, де душевний біль досягає свого апогею. Найгірша розправа запланована для святих світу: при них осквернятимуть святі речі, проклинатимуть невинні душі, лаятимуть священиків, духовних провідників, хвалитимуть владу, що дозволила законні людиновбивства. Нема числа та ліку мукам, що чекають на тих, хто переможений.
Пролунали сурми. Звук ширився усіма просторами, виділяючи межі поля битви. Нарешті простір отримав контури, кольори, звук. Я став велетнем. Ноги мої товсті та важко підйомні, руки безконтрольно рухалися з чотирьох сторін, доки не опанував себе, голови я не відчував (ні очей, ні вух, ні рота). Я бачив навколо себе одночасно чітко і міг реагувати на кожен підступ. За мить, що ми вчилися собою користуватися, пролунали сурми вдруге і схили вершини навколо нас залило яскраве світло.
І втретє пролунали сурми..