З радістю, Інночко! Вітаю Вас!
З усмішкою

Стараюсь. Дякую за увагу.

Щиро дякую, Семене, за глибокий та доброзичливий аналіз мого вірша.

Бачу, що з'явились "ворюги". А спочатку йшлось за злодіїв. Як на мене, сталась якась підміна не стільки понять як мови. Спочатку була українська.

Та я не про це, а про инше. Про факти:
- невідомий злодій вкрав добру частку світлої частини доби;
- вкрав тепло та пляжні настрої;
- вкрав красу літа, врешті-решт.

Але існує третя, заключна строфа...
Напевне, образ злодія не потребує подальших звертань до нього, а в середній строфі бажано, як на мене, згадати про щось вкрадене ще (не знаю, яким саме злодієм) у літературних героїв Вашого досить трагічного вірша.
Той злодій, на мою думку, поцупив якщо не кохання, то щось инше з цієї категорії ліричних людських відносин. Ця крадіжка, бува, починається здалеку. Спочатку з дрібниць на зразок відсутности ранішніх вітань і цілунків, потім забуваються дати знайомства і т.д. і усього такого иншого. Можливо, добігає кінця якийсь курортний роман...
А згодом третя строфа красномовно розповіда кожному про своє.

"Усі рими", як Ви кажете, на мою думку, не стануть звичними і часто вживаними - і в правоті цієї думки я переконуюсь, спираючись на досвід свого віршування. Мої рими поки що ніхто не ретранслює - ні вдруге, ні втретє і т.д. і все таке инше. І тому ці самі "мої рими" надовго не залишаться у пам'яті народній, бо я не видаю книжок, я не вештаюсь зі своїми віршами десятками инших літ. порталів і ресурсів, і я не йду з ними ні в Ефіопію, ні в Польщу, щоб там їх перекладали на такі ж самі або гірші. Вони в мене гарні, і знайти кращі - це досить складна справа.
Навіть якщо б видавав свої книжки, так само як і безліч инших письменників цього часу, навряд чи вони стануть вживаними. Це місце вже зайняте (засмічене) "ночами-очами" та усілякими прикметниковими та дієслівними римами.
І нащо мені зазирать у майбутнє - яке воно там, з якими та чиїми римами...
Як пише Святе письмо - так воно й буде. Я живу одним днем....

Шановний, пане Семене! В мене викликають повагу Ваша принциповість, літературна ерудиція та вимогливість до себе та інших літераторів. Іноді, не дуже приємні, але безперечно корисні, Ваші коментарі...
Щиро бажаю Вам творчих успіхів та натхнення. З повагою

:) Семене, а давайте відірвемо на хвилинку від власного сприйняття і особистої точки зору ( оскільки мені теж не подобаються зловживання затертими римами і мені до вподоби Ваш стиль коментування, але тут, не для суперечки, а так, до слова у пошуках істини, котра завжди не там, де її хочуть бачити дискутуючи сторони) і подивимось на теорію вживаності рим з тієї точки зору, що кількість слів, хоч і велика, але все ж обмежена, а кількість віршувальників росте, і досить велика частина їх знаходиться у постійному пошуку більш свіжих рим. Невже Ви проводите моніторинг усього написаного геть усіма віршувальниками українською мовою з метою аналізу рим, що стверджуєте, наче Ваші рими не ретранслюють? Припускаю, що ця робота по моніторингу рим допомогою Інтернету колись буде виконана на досить високий відсоток. Але вже зараз я про жодну риму не насмілюсь сказати, що вона абсолютно оригінальна і ніким більше не вживана.: ) Але Ви праві, «буде день, буде і пісня» - а нам треба жити у тому часі, де ми є.:)

Дякую, Тетяно, за щирий коментар. Відчуваю Вашу ніжну любов до поезії.
З теплом

Дякую, Вікторе! Сподівання прикрашають наше життя.
Сподіваємось на краще!

Дякую, Галино, за добрі поради. Може, щось зумію покращити. З теплом

Дякую, друже. Можна скористатися підказкою?
З усмішкою