ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *
Осінній вітер марить падолистом.
За даллю днів ховається зима.
Із будяків надів на хвіст намисто
старезний пес по кличці Колима.
У нього почуття уже остигли
і цінностей життєвих – мілкота.
А, може, щастя в тім, що не убили
за риже хутро в молоді літа?
А ми, собрАти вищої породи,
все тулимось до золотих оман
і на вершині розбрату і згоди
не одного очікує бовван.
Куди його, сіамського кумира,
що плоттю дум проріс у пишне «я»?
Змінити на лукавого сатира
чи на сідло крилатого коня?
З оази днів у тлінну позолоту
життя людське потиху перейде
і неба плин оберне на скорботу
усе земне, що скону свого жде.
Осінній вітер марить падолистом
і багряніє втомою зело.
Час умістився між теплом і хистом
ховатися в порепане чоло.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-14 11:03:37
Переглядів сторінки твору 4198
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.209 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 12:00:19 ]
Прочитав:
"Із будяків надів на хвіст намисто
Старезний пес по кличці Колима", -
і забезпечив собі гарний настрій.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 13:20:41 ]
Дякую, Вікторе. Приємно, що пару рядків із вірша підняли Вам настрій. Гарне самопочуття ще нікому не завадило, тим більше в осінню пору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-14 12:40:48 ]
Дуже змістовний, з такою глибокою думкою про життя, вдало закритий тонкою сатирою.БРАВО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 13:25:29 ]
Дякую за "БРАВО!". Приємно, а самооцінка, яка останнім часом поповзла донизу, уже підняла голову і видивляє стежинки догори, звідки зручніше дивитися на світ Божий і читати такі відгуки як Ваш. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 14:35:05 ]
І мені ці рядки сподобались:
Із будяків надів на хвіст намисто
старезний пес по кличці Колима. - дуже вже символічна кличка у пса...
собрАти (так читається у Вас) = собратИ (за словником), можна замінити на "собрАття", щоб і зміст не втратити і наголос правильний щоб був))
рижий - словникове, але щось воно мені ріже вухо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:42:16 ]
Я не перевіряв за словником, бо був впевнений на наголосі на А. Наприклад: КомбАт - комбАти. Потрібно перевірити. А Вам вдячний за увагу і виявлення проблемних місць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 15:34:49 ]
Мені подобається зазирати углиб Ваших думок.
Наче усе зрозуміло, а от останні два рядочки...
Час умістився між теплом і хистом - розумію, дуже вдалий вираз, а от далі... ? УМІСТИВСЯ ХОВАТИСЯ? Так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:43:49 ]
Важко з Вами, Ксеніє. Примушуєте міркувати над своїми віршами. По-перше, у поезії, як мені здається, інколи присутній елемент алогічності, бо поєднати смисл, образ і риму не завжди вдається прозоро і зрозуміло. Інколи, частково жертвують смислом заради інших складових. По-друге, моє бачення цих рядків таке: «Осінній вітер марить падолистом» - це початок жовтня, ще тепло, але не за горами і менш приємна погода.
Хист(талант) часу відображати зміни як у природі, так у людському житті. У природі – похолоданням, у житті – старістю(порепане чоло).Час умістився(зупинився, розмістився) між теплом(ще не холодно) і хистом ховатися в порепане чоло(здатністю відображати вікові зміни), а у людському житті, оскільки його розмаїть – у багатьох варіаціях і завжди. Час, що має хист ховатися у зовнішність, наче консервує свій попередній плин у людські роки. Задум у тому, що є паралель звичайної осені і людської і час, зігрітий останнім осіннім теплом, не спішить використовувати свій хист застигнути маскою холоду на обличчі чи на лоні природи. Приблизно так. Відчуваю, що Ви мене зрозуміли. Якщо ні, то вибачайте за неспроможність роз’яснити те, що не освячено прозорістю думки у вигляді осмисленої фрази. Вам, освітянам у цьому відношенні легше, бо, пояснюючи кожного дня навіть очевидні речі, ви набуваєте досвіду і для тлумачення і більш складних випадків. Залишаю за собою право так же скрупульозно докопуватись до глибин Ваших поетичних метафор і образів. А загалом щиро Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 16:39:50 ]
А ми, собрати вищої породи,
все тулимось до золотих оман..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:45:34 ]
Дякую, Інно, за візит і розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 18:50:01 ]
Мені теж старезний пес прийшовся!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:47:26 ]
Так, старий пес Колима - це не просто дворняжка, це знакове. Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 20:29:20 ]
Поки не дочитав до кінця відзначив оці два рядки:
А, може, щастя в тім, що не убили
за риже хутро в молоді літа?

Але... Закінчення - супер! І весь вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:51:36 ]
Дякую, Василю. Завжди приємно читати позитивні відгуки. Віршувальники - вони такі, хлібом не годуй, а дай послухати, що добре про них кажуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 21:17:52 ]
Вірш-роздум... Цікавий...
А щодо "собратИ" Галина має рацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 21:21:52 ]
Погоджуюсь, але краще виділю авторський наголос, бо інакше зміниться КП, а він такий кругленький. Дякую, Мирославе.