ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *
Осінній вітер марить падолистом.
За даллю днів ховається зима.
Із будяків надів на хвіст намисто
старезний пес по кличці Колима.
У нього почуття уже остигли
і цінностей життєвих – мілкота.
А, може, щастя в тім, що не убили
за риже хутро в молоді літа?
А ми, собрАти вищої породи,
все тулимось до золотих оман
і на вершині розбрату і згоди
не одного очікує бовван.
Куди його, сіамського кумира,
що плоттю дум проріс у пишне «я»?
Змінити на лукавого сатира
чи на сідло крилатого коня?
З оази днів у тлінну позолоту
життя людське потиху перейде
і неба плин оберне на скорботу
усе земне, що скону свого жде.
Осінній вітер марить падолистом
і багряніє втомою зело.
Час умістився між теплом і хистом
ховатися в порепане чоло.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-14 11:03:37
Переглядів сторінки твору 3700
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.209 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 12:00:19 ]
Прочитав:
"Із будяків надів на хвіст намисто
Старезний пес по кличці Колима", -
і забезпечив собі гарний настрій.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 13:20:41 ]
Дякую, Вікторе. Приємно, що пару рядків із вірша підняли Вам настрій. Гарне самопочуття ще нікому не завадило, тим більше в осінню пору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-14 12:40:48 ]
Дуже змістовний, з такою глибокою думкою про життя, вдало закритий тонкою сатирою.БРАВО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 13:25:29 ]
Дякую за "БРАВО!". Приємно, а самооцінка, яка останнім часом поповзла донизу, уже підняла голову і видивляє стежинки догори, звідки зручніше дивитися на світ Божий і читати такі відгуки як Ваш. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 14:35:05 ]
І мені ці рядки сподобались:
Із будяків надів на хвіст намисто
старезний пес по кличці Колима. - дуже вже символічна кличка у пса...
собрАти (так читається у Вас) = собратИ (за словником), можна замінити на "собрАття", щоб і зміст не втратити і наголос правильний щоб був))
рижий - словникове, але щось воно мені ріже вухо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:42:16 ]
Я не перевіряв за словником, бо був впевнений на наголосі на А. Наприклад: КомбАт - комбАти. Потрібно перевірити. А Вам вдячний за увагу і виявлення проблемних місць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 15:34:49 ]
Мені подобається зазирати углиб Ваших думок.
Наче усе зрозуміло, а от останні два рядочки...
Час умістився між теплом і хистом - розумію, дуже вдалий вираз, а от далі... ? УМІСТИВСЯ ХОВАТИСЯ? Так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:43:49 ]
Важко з Вами, Ксеніє. Примушуєте міркувати над своїми віршами. По-перше, у поезії, як мені здається, інколи присутній елемент алогічності, бо поєднати смисл, образ і риму не завжди вдається прозоро і зрозуміло. Інколи, частково жертвують смислом заради інших складових. По-друге, моє бачення цих рядків таке: «Осінній вітер марить падолистом» - це початок жовтня, ще тепло, але не за горами і менш приємна погода.
Хист(талант) часу відображати зміни як у природі, так у людському житті. У природі – похолоданням, у житті – старістю(порепане чоло).Час умістився(зупинився, розмістився) між теплом(ще не холодно) і хистом ховатися в порепане чоло(здатністю відображати вікові зміни), а у людському житті, оскільки його розмаїть – у багатьох варіаціях і завжди. Час, що має хист ховатися у зовнішність, наче консервує свій попередній плин у людські роки. Задум у тому, що є паралель звичайної осені і людської і час, зігрітий останнім осіннім теплом, не спішить використовувати свій хист застигнути маскою холоду на обличчі чи на лоні природи. Приблизно так. Відчуваю, що Ви мене зрозуміли. Якщо ні, то вибачайте за неспроможність роз’яснити те, що не освячено прозорістю думки у вигляді осмисленої фрази. Вам, освітянам у цьому відношенні легше, бо, пояснюючи кожного дня навіть очевидні речі, ви набуваєте досвіду і для тлумачення і більш складних випадків. Залишаю за собою право так же скрупульозно докопуватись до глибин Ваших поетичних метафор і образів. А загалом щиро Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 16:39:50 ]
А ми, собрати вищої породи,
все тулимось до золотих оман..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:45:34 ]
Дякую, Інно, за візит і розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 18:50:01 ]
Мені теж старезний пес прийшовся!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:47:26 ]
Так, старий пес Колима - це не просто дворняжка, це знакове. Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-11-14 20:29:20 ]
Поки не дочитав до кінця відзначив оці два рядки:
А, може, щастя в тім, що не убили
за риже хутро в молоді літа?

Але... Закінчення - супер! І весь вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 20:51:36 ]
Дякую, Василю. Завжди приємно читати позитивні відгуки. Віршувальники - вони такі, хлібом не годуй, а дай послухати, що добре про них кажуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 21:17:52 ]
Вірш-роздум... Цікавий...
А щодо "собратИ" Галина має рацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-14 21:21:52 ]
Погоджуюсь, але краще виділю авторський наголос, бо інакше зміниться КП, а він такий кругленький. Дякую, Мирославе.