ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Павлюк (1967) /
Публіцистика
Коли вибухне тиша
— Ігор Павлюк — справжній поет.
Не подібний до нікого з теперішніх великих.
Національний і космічний.
Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого.
Один із найкращих його віршів — «Христос».
Христос у метро. В Києві. «Стомлений революціями».
Його агітують прихильники кандидатів у депутати: «Ти за кого? За тих? Чи за тих?» А він питається: «Як їх звати?». Адже він — тесля. Тесля — це ім’я праці. А хто вони, що роблять оті, за кого належать бути?
Так про Бога ще ніхто не писав.
У поезії Ігоря Павлюка повно афоризмів. Як–от: «Маска ховає обличчя, та не ховає очей», «Чекаєм того, що вже відбулося» тощо.
Є строфи, що їх не забути:
Сонце — поганська свічка,
Цукор — весела сіль.
Постріл — то вічна тиша.
Бог — то забутий біль.
Тадей Карабович — український поет і професор — прекрасно переклав Павлюка, геніально відчув поета, якого любить і — розуміє душею.
Читаючи поезію Павлюка в перекладах Карабовича, я з окремих віршів, де Україна не названа, але незримо присутня, побачив образ сучасного духу нашого народу. Це болісний образ, але правдивий. Тут є такий вірш «Під небом України», де немає жодних патріотичних закликів, навпаки, написано, що в Україні — тиша. Але ж так написано, що ти чуєш не тишу, а те, що буде, коли тиша вибухне.
А ще є вірш «Про Перуна», який «воскресне не на третій день», але ж воскресне — неначе «двері раю, зірвані з петель».
Польська книжка Ігоря Павлюка — подія в літературі, перекладений текст успішно виділяється своїми метафорами із сучасної польської поезії, як оригінальне явище. Тож поезія Павлюка має всі дані для того, щоб її читали багатьма мовами в Європі.
2013
Контекст : http://www.umoloda.kiev.ua/number/2366/164/84170/
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коли вибухне тиша
Польськомовний Ігор Павлюк
Дмитро Павличко
Нещодавно в Києві відбулася презентація випущеної у Польщі книжки віршів Ігоря Павлюка. Представники польських культурницьких інституцій в Україні говорили про цю книжку як про помітну подію у польському поетичному літературному процесі й навіть натякали на можливість висунення її на здобуття Нобелівської премії. На зібранні мав слово і Дмитро ПАВЛИЧКО, скорочений текст якого й пропонуємо вашій увазі:— Ігор Павлюк — справжній поет.
Не подібний до нікого з теперішніх великих.
Національний і космічний.
Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого.
Один із найкращих його віршів — «Христос».
Христос у метро. В Києві. «Стомлений революціями».
Його агітують прихильники кандидатів у депутати: «Ти за кого? За тих? Чи за тих?» А він питається: «Як їх звати?». Адже він — тесля. Тесля — це ім’я праці. А хто вони, що роблять оті, за кого належать бути?
Так про Бога ще ніхто не писав.
У поезії Ігоря Павлюка повно афоризмів. Як–от: «Маска ховає обличчя, та не ховає очей», «Чекаєм того, що вже відбулося» тощо.
Є строфи, що їх не забути:
Сонце — поганська свічка,
Цукор — весела сіль.
Постріл — то вічна тиша.
Бог — то забутий біль.
Тадей Карабович — український поет і професор — прекрасно переклав Павлюка, геніально відчув поета, якого любить і — розуміє душею.
Читаючи поезію Павлюка в перекладах Карабовича, я з окремих віршів, де Україна не названа, але незримо присутня, побачив образ сучасного духу нашого народу. Це болісний образ, але правдивий. Тут є такий вірш «Під небом України», де немає жодних патріотичних закликів, навпаки, написано, що в Україні — тиша. Але ж так написано, що ти чуєш не тишу, а те, що буде, коли тиша вибухне.
А ще є вірш «Про Перуна», який «воскресне не на третій день», але ж воскресне — неначе «двері раю, зірвані з петель».
Польська книжка Ігоря Павлюка — подія в літературі, перекладений текст успішно виділяється своїми метафорами із сучасної польської поезії, як оригінальне явище. Тож поезія Павлюка має всі дані для того, щоб її читали багатьма мовами в Європі.
2013
Контекст : http://www.umoloda.kiev.ua/number/2366/164/84170/
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію