Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
СИЛА ЖЕНЩИНЫ- В ЕЕ СЛАБОСТИ.
Сила женщины в ее слабости — так говорят, и это близко к истине… если правильно понять эти слова. Если женщина хочет сохранить свои отношения с мужчиной, она должна уметь вовремя отступить на второй план и занять позицию «слабого». Но чтобы это сделать, женщине нужна сила и готовность наступить на горло своей песне.
Хотите верьте — хотите спорьте, но только научившись уступать своему мужчине, женщина может быть по-настоящему счастлива. И дело, по большому счету, не в уступке, как таковой, а в том, что для нее это единственный способ победить свою гордыню и разом решить все проблемы, ею порождаемые. Без этого у женщины никогда не будет ни нормальных отношений, ни покоя на душе.
Поэтому, дорогие и прекрасные женщины, научитесь говорить своему мужчине «Да, милый». Это ничуть не умаляет вашего достоинства и вашей самостоятельной ценности. Все, что вам нужно — научиться смиряться с мужским выбором и перестать бежать впереди паровоза.
Если этого не сделать, если вы позволите себе взять верх над мужчиной, — а в этом вы сильны! — вы спилите сук, на котором сидите. Да, мужчина должен быть сильным и должен сам уметь поставить женщину на место, но такие мужчины не падают с неба и, обычно, рядом с ними место пусто не бывает. За всяким сильным мужчиной стоит сильная женщина, которая сумела быть для него слабой и, тем самым, заставила сильным быть его.
Вот, в чем главная мудрость женщины — своего мужчину нужно вырастить. Показать ему, что он сильный и научить его этой силой пользоваться. Не бывает слабых мужчин, есть только те, кто забыл о своей мужской сущности. И именно женщина может эту сущность в мужчине пробудить.
Поэтому перестаньте ждать от жизни халявы. Какого бы высокого мнения о себе вы ни были, рядом с вами не будет взрослого мужчины до тех пор, пока вы не учитесь быть женщинами — мягкими, гибкими, сильными и мудрыми. А потом оглянетесь, и надо же — рядом с вами мужчина, о котором вы и не мечтали.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СИЛА ЖЕНЩИНЫ- В ЕЕ СЛАБОСТИ.
Мои фантазии наполнены тобой,
Как разум мудреца житейским смыслом.
И хоть я в этом ни черта не смыслю,
Упрямо лезу в петлю головой.
Дышу тобой, ведь в этом нет вины
(Пусть не моей), твоей, по крайней мере,
Но почему-то я всё реже верю
В рождественские розовые сны.
Наверное, пора понять и мне –
Нельзя построить замок из иллюзий,
И что любовь одна из тех контузий,
Что получают люди на войне.
Я так устал от вечных канонад,
Но продолжаю землю грызть в припадке.
Мы оба проиграли в этой схватке
Красивых слов и сказочных осад.
Павел Тесленко
Когда женщина ведет себя, как женщина, мужчина вынужден вести себя, как мужчина.Сила женщины в ее слабости — так говорят, и это близко к истине… если правильно понять эти слова. Если женщина хочет сохранить свои отношения с мужчиной, она должна уметь вовремя отступить на второй план и занять позицию «слабого». Но чтобы это сделать, женщине нужна сила и готовность наступить на горло своей песне.
Хотите верьте — хотите спорьте, но только научившись уступать своему мужчине, женщина может быть по-настоящему счастлива. И дело, по большому счету, не в уступке, как таковой, а в том, что для нее это единственный способ победить свою гордыню и разом решить все проблемы, ею порождаемые. Без этого у женщины никогда не будет ни нормальных отношений, ни покоя на душе.
Поэтому, дорогие и прекрасные женщины, научитесь говорить своему мужчине «Да, милый». Это ничуть не умаляет вашего достоинства и вашей самостоятельной ценности. Все, что вам нужно — научиться смиряться с мужским выбором и перестать бежать впереди паровоза.
Если этого не сделать, если вы позволите себе взять верх над мужчиной, — а в этом вы сильны! — вы спилите сук, на котором сидите. Да, мужчина должен быть сильным и должен сам уметь поставить женщину на место, но такие мужчины не падают с неба и, обычно, рядом с ними место пусто не бывает. За всяким сильным мужчиной стоит сильная женщина, которая сумела быть для него слабой и, тем самым, заставила сильным быть его.
Вот, в чем главная мудрость женщины — своего мужчину нужно вырастить. Показать ему, что он сильный и научить его этой силой пользоваться. Не бывает слабых мужчин, есть только те, кто забыл о своей мужской сущности. И именно женщина может эту сущность в мужчине пробудить.
Поэтому перестаньте ждать от жизни халявы. Какого бы высокого мнения о себе вы ни были, рядом с вами не будет взрослого мужчины до тех пор, пока вы не учитесь быть женщинами — мягкими, гибкими, сильными и мудрыми. А потом оглянетесь, и надо же — рядом с вами мужчина, о котором вы и не мечтали.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
